Рішення

від 10.01.2014 по справі 912/1785/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 рокуСправа № 912/1785/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора м. Кіровограда

до відповідачів:

І - Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

ІІ - приватного підприємства "Вілан-07", м. Кіровоград

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

за участю представників:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури м. Кіровограда Юшицина К.С., посвідчення № 023071 від 21.11.2013;

від відповідача 1 - головний спеціаліст відділу представництва інтересів в судах юридичного управління Андрєєв А.О., довіреність № 674 МР/З від 24.09.2013;

від відповідача 2 - директор Цвілюк С.В., представник Коваленко Н.О., довіреність від 22.11.2013.

Прокурор міста Кіровограда подав позов про визнання недійсним та скасування пункту 21 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 № 1363 "Про регулювання земельних відносин", визнання недійсним договору оренди землі від 12.09.2005 № 231, який укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Вілан-07" (надалі - ПП "Вілан-07), та зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2005 за № 2.

Ухвалою від 05.11.2013 господарський суд порушив провадження у даній справі, витребував від сторін необхідні докази, розгляд справи призначив у судовому засіданні на 28.11.2013.

Розгляд справи відкладався ухвалами від 28.11.2013 та від 17.12.2013; у судовому засіданні 09.01.2013 оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв. 10.01.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Кіровоградська міська рада визнала позов в повному обсязі.

Приватне підприємство "Вілан-07" заперечило вимоги прокурора, подало суду заяву про застосування строків позовної давності та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконне надання в користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Господарський суд враховує, що в силу вимог частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким органом відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 "Про Державну інспекцію сільського господарства України" є Державна інспекція сільського господарства України.

Разом з тим, статтями 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використання та охороною земель. Однак, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду з позовами про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, а також визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 2 статті 2, частини 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор правомірно пред'явив позов в інтересах держави як позивач.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.10.2013 до прокуратури м. Кіровограда надійшов лист Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №4425/1 від 28.10.2013 "Про надання інформації" (а.с.15-17), із змісту якого вбачається, що в ході вивчення матеріалів відведення земель на території м. Кіровограда Держсільгоспінспекцією в Кіровоградській області було встановлено, зокрема, що в справі по укладенню договору з ПП "Вілан-07" від 12.09.2005 №231, зареєстрованого 13.10.2005 за №2 щодо оренди земельної ділянки площею 0,22 га для розміщення адміністративно-комерційного комплексу по вул. Жовтневої революції (біля АЗС "Гефест") терміном на 25 років, містяться не всі необхідні документи.

За результатами проведеної прокурором перевірки встановлено, що пунктом 6 рішення дванадцятої сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання від 12.11.2004 №1327 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань регулювання земельних відносин" (надалі - рішення №1327, а.с.47) погоджено місце розташування та надано приватному підприємству "Вілан-07" згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 25 років площею 0,22 га (у тому числі по угіддях: 0,22 га землі змішаного використання), розташовану по вул. Жовтневої революції (біля АЗС "Гефест") під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі (загального користування).

Пунктом 21 рішення дванадцятої сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання від 10.12.2004 №1363 "Про регулювання земельних відносин" (надалі - рішення №1363, а.с. 11) вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та акт визначення збитків приватному підприємству "Вілан-07". Надати приватному підприємству "Вілан-07" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,22 га (у тому числі по угіддях: 0,22 га землі змішаного використання), розташовану по вул. Жовтневої революції (біля АЗС "Гефест") під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови. Встановити орендну плату у розмірі 25% від земельного податку до введення об'єкту в експлуатацію, а після введення об'єкту в експлуатацію на рівні земельного податку.

На підставі зазначеного рішення між сторонами укладено договір оренди землі від 12.09.2005 № 231, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2005 за № 2 (а.с. 12-14).

За висновком прокурора перевіркою встановлено, що вказане рішення №1363 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним та скасування.

Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує, що порядок надання в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності врегульовано, зокрема, статтями 123, 124 Земельного кодексу України та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент винесення спірного рішення), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 16 Закону України "Про оренду землі" передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення, тобто не потребує розроблення проекту відведення земельна ділянка межі якої є встановленими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Зазначеним Порядком (в редакції, яка була чинною на момент винесення спірного рішення) визначено механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Проект відведення земельної ділянки розробляється у разі, зокрема, надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості). Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі, зокрема, рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Згідно з вимогами пункту 6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до вимог частини 4 статті 35 Закону України "Про державну експерту землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Таким чином, із аналізу норм вищезазначених законодавчих актів вбачається, що рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду має бути прийняте на підставі належним чином розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджено з органами визначеними в частині 6 статті 123 Земельного кодексу України, та пройшов обов'язкову державну експертизу.

Із матеріалів справи вбачається, що спірний пункт рішення №1363 прийнятий Кіровоградською міською радою 10.12.2004. Зазначеним пунктом затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Вілан-07" під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за адресою: м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції (біля АЗС "Гефест").

Однак, досліджуючи затверджений вищезазначеним рішенням проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, господарський суд враховує, що на момент прийняття спірного рішення зазначений проект було погоджено лише з Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів, про що свідчить відповідний висновок від 26.11.2004 (а.с.68).

Висновки інших служб на дату прийняття спірного рішення були відсутні.

Зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений іншими службами, але вже після його затвердження Кіровоградською міською радою. Викладене підтверджується висновками: Кіровоградської міськрайонної екологічної інспекції від 05.07.2005 №295 (а.с.69), Інспекції з охорони нерухомих пам'яток археології, історії та монументального від 20.12.2004 №340 (а.с.70), управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради 13.06.2005 №2260 (а.с.71), а також листом Державної санітарно-епідеміологічної служби міста Кіровограда від 30.03.2005 р. №941/031 (а.с.72).

Із матеріалів справи вбачається, що була проведена обов'язкова державна землевпорядна зазначеного проекту землеустрою, за результатами якої складено висновок №2732 від 08.07.2005, згідно якого об'єкт експертизи оцінений позитивно (а.с.43). Але експертиза проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу також проведена після прийняття спірного рішення.

Таким чином, в ході вирішення даного спору, господарським судом встановлено, що пунктом 21 рішення дванадцятої сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання від 10.12.2004 №1363 "Про регулювання земельних відносин" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не пройшов погодження органів, визначених частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України, та по якому не було отримано позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

Тобто, спірне рішення прийнято з порушенням, зокрема, норм статті 126 Земельного кодексу та статті 35 Закону України "Про державну експерту землевпорядної документації".

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За правилами статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на те, що пункт 21 рішення №1363 прийнято з порушенням норм чинного земельного законодавства, він підлягає визнанню недійсним та скасуванню господарським судом.

Вирішуючи спір в часині визнання недійсним договору оренди землі, господарський суд враховує, що за змістом частини 1 статті 116 та частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції на момент укладення спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування (оренди) земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції на момент укладення спірного договору) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Отже, визнання недійсним пункту 21 рішення дванадцятої сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання від 10.12.2004 №1363 "Про регулювання земельних відносин" про надання приватному підприємству "Вілан-07" в оренду земельної ділянки, як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства, робить подальше існування спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі цього рішення, суперечним вимогам законодавства (ст. 116, 124 Земельного кодексу України), та дає підстави для визнання його недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, господарський суд враховує, що відповідачем на підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України подано заяву про застосування до вимог про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору позовної давності.

Обґрунтовуючи пропуск прокурором позовної давності відповідач посилається, зокрема, на те, що прокурору було відомо про прийняте рішення 10.12.2004, оскільки як вбачається із змісту протоколу №65 дванадцятої сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання від 10.12.2004 (а.с.137-139) прокурор м. Кіровограда був присутній на засіданні сесії.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, господарський суд враховує, що у Цивільному кодексі України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Статтею 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Строк позовної давності обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, враховуючи вимоги цієї статті, вирішальним, при з'ясуванні питання пропуску прокурором м. Кіровограда позовної давності у даній справі, є те, коли саме прокурору стало відомо про невідповідність вимогам чинного законодавства спірних рішення та договору, а не те, коли останньому стало відомо про прийняття рішення та укладення договору.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурору стало відомо про порушення вимог чинного законодавства при винесенні рішення №1363 та при укладенні договору оренди землі після надходження листа Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №4425/1 від 28.10.2013 "Про надання інформації" (а.с.15-17).

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку, що станом на день звернення прокурора з позовом, про визнання незаконним та скасування пункту 21 рішення № 1363 та визнання недійсним спірного договору оренди землі, позовна давність не сплила.

Крім того, господарський суд враховує, що пунктом 4 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011 внесені зміни, зокрема, і до Цивільного кодексу України та згідно із підпунктом 2 пункту 2 цього Закону пункт 4 статті 268 Цивільного кодексу України виключено.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме -15.01.2012.

При цьому, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Тобто, навіть якби прокурор дізнався про невідповідність спірного пункту рішення у 2004 році, станом на день звернення з позовом про визнання такого рішення недійсним позовна давність не сплила б.

Враховуючи викладені обставини, вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в розмірі по 1147,00 грн. на кожного.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати пункт 21 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 № 1363 "Про регулювання земельних відносин".

Визнати недійсним договір оренди землі від 12.09.2005 № 231, укладений між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Вілан-07", який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2005 за № 2.

Стягнути з Кіровоградської міської ради (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1147,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства "Вілан-07" (25015, м. Кіровоград, вул. Василини, буд. 3, кв. 2, ідентифікаційний код 33213001) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1147,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 15.01.2014

Суддя О.Б. Шевчук