Постанова

від 17.12.2013 по справі 814/4819/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17 грудня 2013 року Справа № 814/4819/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037

доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54052 проскасування податкового повідомлення - рішення від 22.10.2013р. № 0002681500, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2013 року № 0002681500.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що перевіряючі дійшли невірних висновків щодо завищення податкового кредиту через включення до його складу сум, підтверджених податковими накладними, що не були внесені до єдиного державного реєстру податкових накладних, оскільки позивачем було дотримано порядок, визначений законом, щодо включення таких накладних до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме до декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року позивачем додано заяву про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних від 21.06.2013 р. № 3 і № 4.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач не скористався правом додати до податкової декларації за червень 2013 року заяву із скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а надання такої заяви до декларації з ПДВ за липень 2013 року є порушенням з боку підприємства п. 201.10 ст. 201 ПК України, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та скасуванню не належить.

Представниками сторін заявлені клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін в минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 02.10.2013 по 08.10.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2013 року.

Перевіркою встановлено завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за липень 2013 року в сумі 57803,00 грн. та порушення п. 200.4.ст 200 ПК України у зв'язку з чим зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013 року на 26618,00 грн., про що було складено акт № 402/15-00/09794409 від 14.10.2013 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002681500 від 22.10.2013року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57803,00 грн.

Перевіряючі дійшли таких висновків у зв'язку з тим, що податкові накладні, видані ТОВ «Укравіаекспорт» позивачу не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2013 року, а ДП «НАРП» не надало заяву із скаргою на такого постачальника в п'ятнадцятиденний термін від дня наступних за датою їх складання. А відтак, ДП «НАРП» включено до складу податкового кредиту податкові накладні не за датою їх складання, а за датою їх ймовірного отримання, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит липня 2013 року в сумі 57803,25 грн.

Суд критично оцінює позицію відповідача з оглядом на наступне:

Між ДП «НАРП» та ТОВ «Укравіаекспорт» укладено договір на поставку авіаційно- технічного майна № 3-2013 від 11 січня 2013 р.

На виконання договору ДП «НАРП» отримано та оплачено технічне майно відповідно до узгоджених сторонами Специфікацій № 8, № 9, № 20, № 24. На вказані авіаційні агрегати продавцем (ТОВ «Укравіаекспорт») видано податкові накладні від 21.06.13 № 3, № 4. Зазначені податкові накладні від ТОВ «Укравіаекспорт» отримано ДП «НАРП» 31.07.2013, що зазначено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який долучений до матеріалів справи.

Висновки податкового органу про неправомірне включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту ґрунтуються на тому, що до декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року ДП «НАРП» додано заяву про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних від 21.06.2013 р. № 3 і № 4 на загальну суму податку на додану вартість 57802,75 грн. (ТОВ «Укравіаекспорт» не зареєструвало їх в Єдиному реєстрі податкових накладних).

До вказаної заяви додані відповідні первинні документи: рахунки-фактури, платіжні доручення, видаткові накладні. Недоліків первинних документів доданих до заяви про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

За приписами п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу,

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до п.201.6. та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Приписами зазначених норм не конкретизований звітний податковий період в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників. Тобто, не визначено що це звітний податковий період в якому у платника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту або що це звітний податковий період в якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту.

Таким чином, ДП «НАРП» правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковими накладними № 3 та № 4 від 21.06.13 на загальну суму 57803,00 грн.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 22.10.2013 року № 0002681500.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» судовий збір у сумі 1156,06 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська