Постанова

від 12.12.2013 по справі 823/3352/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року, 10 годин 52 хвилини, м. Черкаси справа № 823/3352/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В.,

за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу №823/3352/13-а № 823/1368/13-а

за позовом колективного підприємства «Черкасигазбуд» ім. В.А. Бабанського (надалі - КП «Черкасигазбуд») [представники позивача - Музика Т.М. за посадою, Цисар О.Є., Вергун К.В. за довіреностями]

до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - ДПІ у Черкаському районі) [представник відповідача - Левенець А.М. за довіреністю]

про скасування податкових повідомлень-рішень, прийняв постанову.

КП «Черкасигазбуд», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Черкаському районі, просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2013 р. №0000502200 та від 19 серпня 2013 р. №0000512200, прийняті ДПІ у Черкаському районі стосовно КП «Черкасигазбуд»: код ЄДРПОУ 03335729, 18029, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 5.; стягнути з ДПІ у Черкаському районі на користь КП «Черкасигазбуд» код ЄДРПОУ 03335729 судові витрати. 12.12.2013 у судовому засіданні уточнено позовні вимоги з проханням скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2013 р. №0000502200 та від 19 серпня 2013 р. №0000512200, що прийняті ДПІ у Черкаському районі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту від 01.08.2013 №7/22-010/3335729 (надалі за текстом - акт від 01.08.2013) про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Черкасигазбуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВТП «Алексгруп» за лютий-березень 2012 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000512200 про сплату грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 254294 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 63573 грн. 50 коп., застосованих у зв'язку із порушенням вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000502200 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 267009 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 66752 грн. 25 коп., застосованих за порушення вимог п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. Перевіркою було встановлено, що договір поставки від 17.02.2012 №170212, укладений між ТОВ «ВТП «Алексгруп» та КП «Черкасигазбуд» щодо реалізації товару спрямований на несплату податків та суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки не є наслідком фактично здійсненої господарської операції, товаро-транспортні накладні оформлено із порушенням законодавства України про перевезення вантажів автомобільним транспортом, та відповідно до висновків ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська підтверджується факт відсутності за юридичною адресою, відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності ТОВ «ВТП «Алексгруп». Позивач зазначив, що у лютому 2012 року КП «Черкасигазбуд» уклало договір поставки труби ізольованої з ТОВ «ВТП «Алексгруп», що мало розрахунковий рахунок, було зареєстровано у податкових органах, за рейтингом входило до «Ліги кращих». Згідно договору поставки від 17.02.2012 №170212 ТОВ «ВТП «Алексгруп» зобов'язувалося передати покупцю сертифікати якості, технічні паспорти, а факт придбання КП «Черкасигазбуд» ізольованих труб підтверджується податковими, видатковими накладними, актами приймання, витратами на відрядження, виписками з розрахунків, що підтверджують факт перерахування підприємством коштів за придбаний товар (труби діаметром 133х4,0; 159х4,5; 108х4,0), відомостями про виконання робіт, тому правочин (договір поставки від 17.02.2012 №170212) є правомірним і відповідно відображений у бухгалтерському та податковому обліку. Під час проведення перевірки відповідачем не взято до уваги вказані в додатку №1 договору поставки від 17.02.2012 №170212 труби діаметру 108мм, 133мм, 159мм, що фактично поставлялись на будівельний майданчик ВК «Комбікормовий комплекс «Ладижинський» ПАТ «Миронівський хлібопродукт» із яким КП «Черкасигазбуд» уклало договір підряду від 16.02.2012 №176-10 на виконання робіт з будівництва газопроводу високого тиску. Використання КП «Черкасигазбуд» поставлених труб підтверджується актами приймання виконаних робіт форма КБ-2в, скріпленими печатками та підписами уповноважених осіб, що не були досліджені під час перевірки. За твердженням позивача спірні податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки відповідачем не наведено доказів, що свідчили би про відсутність реальної поставки товару та не здійснення (не декларування) господарської операції. Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій відповідача внаслідок неправомірного прийняття оспорюваних рішень, що суперечить законодавству з питань оподаткування. Вважаючи висновки акта відповідача безпідставними, рішення протиправними, а свої дії - правомірними, позивач просив задовольнити позовні вимоги і скасувати податкові повідомлення-рішення. Представниками позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, достовірність підписів та дій посадових осіб сторін щодо спірних правовідносин.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем надано: податкові повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі (а.с. 12-13 т.1), акт перевірки (а.с. 14-39 т.1), договір поставки (а.с. 40-44 т.1), виписки з руху коштів на рахунку КП «Черкасигазбуд» (а.с. 45-48 т.1) податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні (надалі за текстом - ТТН), квитанції, рахунки-фактури (а.с. 49-73 т.1), паспорти та сертифікати якості на труби (а.с. 74-93 т.1), договір підряду (а.с. 94-104 т.1), довідки про вартість та акти приймання виконаних робіт (а.с. 106-168 т.1), податкові декларації (а.с. 239-249 т.1, а.с. 9-13 т.2), прибуткові накладні (а.с. 33-37 т.2), витяг з книги обліку відомостей (а.с. 38-42 т.2), баланс з додатками (а.с. 83-95 т.2), робочий проект будівництва (а.с.113-122 т.2), журнал зварювальних робіт (а.с. 131-139 т.2), протоколи (а.с.1-14 т.2, а.с.140-250 т.2), акти огляду прихованих робіт (а.с. 15-86 т.3), посвідчення про відрядження (а.с. 90-126 т.3), виписки з наказів із додатками (а.с. 126-161 т.3).

Відповідач позов не визнав і подав 03.12.2013 заперечення із додатками проти позову (а.с. 46-70 т.2). Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та зазначила, що податкові повідомлення-рішення №0000512200 та №0000502200 прийнято на підставі акта від 01.08.2013 позапланової невиїзної перевірки КП «Черкасигазбуд», яким встановлено порушення вимог п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року у сумі 267009 грн.) та порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (занижено податок на додану вартість за лютий 2012 року у сумі 151090 грн, за березень 2012 року у сумі 103204 грн.). Також представник відповідача зазначила, що у наданих для перевірки ТТН не вказано номера подорожнього листа, ідентифікаційних кодів відправника вантажу і вантажоодержувача, вид перевезень, не зазначено точної адреси пункту навантаження та розвантаження, номер маршруту, не заповнені належним чином графи «відомості про вантаж» та «вантажо-розвантажувальні операції», не зазначено матеріально відповідальну особу. За податковою адресою контрагент позивача - ТОВ «ВТП «Алексгруп» не знаходяться, на письмовий запит податкового органу документального підтвердження здійснення господарських операцій підприємством не надано, відсутнє документальне підтвердження взаємовідносин із КП «Черкасигазбуд». Наведені обставини свідчать про відсутність реального здійснення господарських операцій з покупцями і постачальниками у періоді з січня 2010 року до січня 2013 року. На підтвердження обставин відповідачем надано: акт від 01.08.2013 (а.с.43-61 т.2), акт від 25.03.2013 №1821/22-710/33184718 (а.с. 62-70 т.3).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позиції представників позивача та представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

КП «Черкасигазбуд» зареєстровано як юридичну особу 15.11.1993 Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області (ідентифікаційний код 03335729) згідно довідки з ЄДР (а.с. 214 т.1).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI). Відповідно до ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п. 54.3 ст. 54 Кодексу №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань. Згідно з п. 123.1 ст. 123 Кодексу №2755-VI якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Черкасигазбуд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ВТП «Алексгруп» за лютий-березень 2012 року, у результаті якої встановлено порушення вимог п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Кодексу №2755-VI - заниження податку на прибуток за І квартал 2012 року у сумі 267009 грн., порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI - заниження податку на додану вартість за лютий-березень 2012 року у сумі 254294 грн. Позивач подав заперечення на акт від 07.08.2013 №283 (а.с. 179 т.1), за результатами розгляду яких відповідачем останні залишено без задоволення згідно відповіді від 14.08.2013 №1579/22-024 (а.с. 183-190 т.1).

Відповідно до положень Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки від 01.08.2013 (а.с. 43-61 т.2) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000502200 на загальну суму 333761 грн. 25 коп. (а.с. 12 т.1) та податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000512200 на загальну суму 317867 грн. 50 коп. (а.с. 13 т.1).

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, що визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Кодексу №2755-VI). Відповідно до п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3 ст. 135 Кодексу №2755-VI доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи. Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Кодексу №2755-VI витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу №2755-VI витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу №2755-VI передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, що визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 198.1. Кодексу №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, що містяться у документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення фіктивних правочинів або коли відомості ґрунтуються на документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Як досліджено судом із акту перевірки, визначаючи позивачу суму податкового зобов'язання, податковий орган дійшов висновку, що доставку товару позивачу за свій рахунок здійснено ТОВ «ВТП «Алексгруп», яке користувалось наймом автопідприємства ПП «Трансмаг» відповідно до ТТН, складених з порушенням (а.с.20 т.1), а позивачем прийнято останні до обліку, що не підтверджують факт надання послуг (а.с.23 т.1). Так, відповідачем зазначено, що у ході перевірки не встановлено факту передачі товару від продавця до покупця у зв'язку із відсутністю оформлених ТТН (а.с.24 т.1). Крім того, як встановлено в ході інших перевірок, контрагент позивача ТОВ «ВТП «Алексгруп» за своєю юридичною адресою не знаходиться, діяльність має ознаки фіктивного підприємництва (а.с.25 т.1). Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, представником відповідача зазначено, що угода між ТОВ «ВТП «Алексгруп» і позивачем не є наслідком фактично здійсненої операції і вчинена з метою заниження об'єкта оподаткування.

Судом встановлено, що між КП «Черкасигазбуд» та ТОВ «ВТП «Алексгруп» укладено договір поставки від 17.02.2013 №170212 (а.с. 40-43 т.1): ТОВ «ВТП «Алексгруп» прийняло на себе зобов'язання поставити та передати у власність КП «Черкасигаз» труби ізольовані, а КП «Черкасигазбуд» зобов'язалося прийняти труби ізольовані та оплатити вартість труб на загальну суму разом з ПДВ 1521688 грн. 00 коп. згідно додатку №1 до договору поставки від 17.02.2013 №170212 (а.с. 44 т.1). У судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договору поставки від 17.02.2013 №170212 (а.с. 40-43 т.1) продавцем, ТОВ «ВТП «Алексгруп» надано позивачеві наступні документи: видаткові накладні від 23.02.2012 №РН-0000017 (а.с. 49 т.1), від 24.02.2012 №РН-000019 (а.с. 54 т.1), від 24.02.2012 №РН-0000020 (а.с. 59 т.1), від 5.03.2012 №РН-0000030 (а.с.64 т.1), від 5.03.2012 №РН-0000031 (а.с. 69 т.1); ТТН від 23.02.2012 №23/02 (а.с. 50 т.1), від 24.02.2012 №24/02-2 (а.с. 55 т.1), від 24.02.2012 №24/02-1 (а.с.60 т.1), від 05.03.2012 №05/03-1 (а.с. 65 т.1), від 05.03.2012 №05/03-2 (а.с. 70 т.1); податкові накладні від 23.02.2012 №9 (а.с. 51 т.1), від 24.02.2012 №10 (а.с. 56 т.1), від 24.02.2012 №11 (а.с. 61 т.1), від 05.03.2012 №4 (а.с. 66 т.1), від 05.03.2012 №5 (а.с. 71 т.1); рахунки-фактури від 23.02.2012 №СФ-0000011 (а.с. 53 т.1), від 24.02.2012 №СФ-0000012 (а.с. 58 т.1), від 24.02.2012 №СФ-0000013 (а.с. 63 т.1), від 05.03.2012 №СФ-0000023 (а.с. 68 т.1), від 05.03.2012 №СФ-0000024 (а.с. 73 т.1), що також були досліджені і перевіряючими (а.с. 19 т.1).

Перевіряючи твердження представника відповідача щодо невідповідності операцій первинним документам (а.с. 50, 55, 60, 65, 70 т.1 ) при обчисленні податків (а.с. 31-32; а.с. 89-95; а.с. 108 т.2; а.с. 161-165 т.3) і відображенні показників у податкових деклараціях і фінансовій звітності (а.с. 237-250 т.1, а.с. 1-28, а.с. 83-84 т.2) за перший квартал 2012 року (лютий - 151090 грн., березень - 103204 грн.) судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності діяльності (транспорт, звітність, послуги, документація, паливо, штат водіїв, дозволи на перевезення, відповідальність за порушення податкового чи бухгалтерського обліку) у автопідприємства ПП «Трансмаг» щодо оформлення ТТН у взаємовідносинах з ТОВ «ВТП «Алексгруп» і позивачем. Відповідачем (представником відповідача) не зазначено, як вплинуло на відображення господарських операцій у податковому і бухгалтерському обліку недотримання форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля згідно наказу Мінтрансу/Мінстату від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Крім того, судом встановлено, що зміст порушення обгрунтовано недотриманням вимог наказу Мінтрансу від 19.11.1998 № 460 «Про затвердження бланків перевізних документів (додатки 1, 2)», що втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 25 квітня 2013 року №259, проте акт складено 01.08.13. Разом з тим, відповідачем (представником відповідача) не зазначено на виконання яких саме повноважень визначено суму грошових зобов'язань за спірними рішеннями з огляду на недотримання вимог неподаткового законодавства, зокрема недотримання правил перевезення залізницею, оскільки в акті йдеться про квитанції між відправником та залізницею (а.с. 35 т.1).

Суд наголошує, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, що безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Перевіряючи твердження представника відповідача щодо того, що «відповідно до видаткової накладної від 24.02.2012 №РН-0000019 на ТТН від 24.02.2012 №24/02-1 ТОВ «ВТП «Алексгруп» труби з антикорозійною ізоляцією (1467,9 пог. м.) поставлені КП «Черкасигазбуд» - 24.02.2012, у той час відповідно до технічного паспорту від 26.02.2012 №9495/12 нанесення на стальні труби антикорозійної ізоляції здійснювалося пізніше - 25.02.2012 та 26.02.2012 (а.с. 46 т.2) та відповідно до видаткової накладної від 24.02.2012 №РН-0000019 та ТТН від 24.02.2012 №24/02-2 ТОВ «ВТП «Алексгруп» труби з антикорозійною ізоляцією поставлені КП «Черкасигазбуд» - 24.02.2012, відповідно до паспорту від 25.02.2012 №9494/12 на труби з антикорозійною ізоляцією (583,91 пог. м.), датою нанесення антикорозійної ізоляції на стальні труби є 25.02.2012 (а.с. 46 т.2)» відповідачем не надано графіку роботи ТОВ «ВТП «Алексгруп», у т.ч. у вихідні дні; не співставлено залежності дати на паспортах (а.с. 74-80 т.1), проведення вхідного контролю сталевих труб (а.с. 87-93 т.1) і сертифікатах (а.с. 81-86 т.1), що складено іншими суб'єктами господарювання до відповідного часу відображення здійснених операцій у обліку позивача.

Судом взято до уваги, що на виконання договору від 17.02.2012 №170212 (а.с. 40 т.1), від 16.02.2012 №176-10 (а.с. 94-104 т.1) з метою виконання земляних робіт для укладання газопроводу позивачем здійснено відповідні витрати, сформовано собівартість робіт, виконаних КП «Черкасигазбуд» і відображено їх вартість у обліку та звітності, а відповідачем не спростовано обґрунтованість (необґрунтованість) останніх, зокрема: рішення комісії щодо виконання робіт у відповідності з проектною документацією №31-09-Г4.2ВД (а.с. 15-85 т.3), посвідчень на відрядження працівників до м. Ладижин Вінницької області (а.с. 90-125 т.3), суми доходу, сплаченого КП «Черкасигазбуд» як податковим агентом, за працівників (а.с. 126-169 т.3), отримання цінностей за договором про матеріальну відповідальність (а.с. 141 т.3) від імені позивача ОСОБА_5 труб (а.с. 49, 54, 59, 64, 69 т.1).

Перевіряючи твердження представника відповідача щодо того, що за податковою адресою (м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 43, кв. 1) ТОВ «ВТП «Алексгруп» та його посадові особи не знаходяться, документального не підтвердження здійснення господарських операцій не надано (а.с. 46 т.2), враховано, що згідно спеціального витягу з ЄДР (а.с.76 т.2) ТОВ «ВТП «Алексгруп» (33184718) зареєстровано з 21.09.2004, з 29.08.2013 перебуває у стані припинення за судовим рішенням про банкрутство (справа 904/6114/13). Натомість, згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 5.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що належать до внесення до ЄДР, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу, перевіряючи твердження представника відповідача щодо того, що згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, зі змінами та доповненнями), оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (а.с. 47 т.2), що в преамбулі наказу Мінтрансу України від 14.10.97 №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» зазначено: видано на виконання пункту 3 розділу 1 Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.95 №7, проте пункт 3 розділу 1 Програми не встановлює вимоги щодо необхідності віднесення товарно-транспортних накладних і дорожніх листів вантажного автомобіля до документів суворої звітності, як це встановлено пунктом 11.2 Правил.

Необхідною умовою висновків контролюючого органу щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства є невідповідність правочину публічному (фіскальному) порядку за наслідком адміністрування податків на виконання функцій, визначених законами, із забезпечення інформування громадськості про реалізацію державної податкової і митної політики. Можливе недотримання вимог законодавства при укладенні (виконанні) правочинів перевіряється у межах компетенції контролюючого органу з дослідженням повноти визначення об'єкта оподаткування операцій і правильності ведення податкового та бухгалтерського обліку, відображення показників у податковій та фінансовій звітності.

Судом з метою з'ясування реальності здійснення операцій враховано довідку від 05.12.2013 №326, видану директором ВП «Комбікормовий комплекс «Ладижинський» ПАТ «Миронівський хлібопродукт» - замовника робіт (а.с. 112 т.2): «КП «Черкасигазбуд» ім. В.А. Бабанського виконало будівельно-монтажні роботи з будівництва газопроводу високого тиску 1,2 МПа від бригади з вирощування курчат бройлерів №8 до бригад з вирощування курчат бройлерів №6 та №7 згідно договору підряду №176-10 від 16 лютого 2012р. у повному обсязі, після чого даний об'єкт введено в експлуатацію.»; робочий проект будівництва (а.с. 115-122 т.2 ); акти розбивки і передачі траси газопроводу (а.с. 123-127 т.2), що світчить про використання придбаних труб.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та не діяв відповідно до вимог законодавства при їх прийнятті.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у задоволенні позову платника податків може бути відмовлено (лист ВАСУ від 01.11.2011р. №1936/11/13-11). Суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази і з власної ініціативи витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для вирішення справи (ст. 11 КАС України).

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити, а податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000502200 і податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000512200 скасувати.

КАС України передбачено, що у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (ст. 94).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000502200 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 333 761 (триста тридцять три тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 25 коп., з них: основний платіж 267 009 (двісті шістдесят сім тисяч дев'ять) грн. та 66 752 (шістдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 №0000512200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 317 867 (триста сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп., з них: основний платіж 254 294 (двісті п'ятдесят чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. та 63 573 (шістдесят три тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь колективного підприємства «Черкасигазбуд» ім. В.А. Бабанського (18029, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 5, ідентифікаційний код 03335729) витрати із сплати судового збору у сумі 527 (п'ятсот двадцять сім) грн. 63 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2013р.

Суддя Л.В.Трофімова