Рішення

від 13.01.2014 по справі 910/6894/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6894/13 13.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гардінія Україна"

до Компанії "Gardinia Home Decor GmbH"

про визнання майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Жуков М.О.

від відповідача: Крижов С.В.

вільний слухач: Іщенко І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гардінія Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "Gardinia Home Decor GmbH" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гардінія Україна" майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування «Гардінія Україна». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушує право позивача на комерційне найменування шляхом його оспорювання. Право позивача на комерційне найменування охороняється законом та повинно бути захищене в судовому порядку шляхом його визнання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, зобов'язано позивача надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на німецьку мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року про порушення провадження у справі № 910/6894/13 у двох примірниках та позовну заяву з додатками в двох примірниках в термін до 26.04.2013 року для подальшого направлення зазначених документів судом для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, через Федеральне міністерство юстиції Німеччини (Bundesministerium der Justiz I A 5 Mohrenstrasse 37 10117 BERLIN).

26.04.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав суду нотаріально засвідчені переклади на німецьку мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року про порушення провадження у справі № 910/6894/13 у двох примірниках та позовну заяву з додатками.

26.04.2013 р. Господарський суд міста Києва звернувся із проханням про вручення судових документів до Федерального міністерства юстиції Німеччини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2013 р. зупинено провадження у справі №910/6894/13, у зв'язку зі зверненням з судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до компетентного органу Німеччини.

13.11.2013 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав заперечення проти позову, в якому пояснив, що позивач розпочав протиправне використання комерційного найменування після подання заявки на реєстрацію торговельної марки «Gardinia» (після 29.04.1994), а тому позивач не має права використовувати позначення «GARDINIA», оскільки правова охорона на це позначення діє з 29.04.1994 р. відповідно до свідоцтва №11569.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 р. поновлено провадження у справі №910/6894/13 та призначено до розгляду на 21.11.2013 р.

У судовому засіданні 21.11.2013 р. представник позивача подав уточнення позовних вимог, в яких просить розглядати позовну заяву з наступною уточненою прохальною частиною: - Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Гардінія Україна» (ідентифікаційний код: 25413654) майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування ТОВ «Гардінія Україна» («Gardinia Ukraine» Ltd Co), а саме:

- право на використання комерційного найменування ТОВ «Гардінія Україна» («Gardinia Ukraine» Ltd Co);

- право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування ТОВ «Гардінія Україна» («Gardinia Ukraine» Ltd Co), в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування ТОВ «Гардінія Україна» («Gardinia Ukraine» Ltd Co), встановлені законом.

У судовому засіданні 21.11.2013 р. судом оголошувалася перерва відповідно до 09.12.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

06.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав пояснення по справі.

09.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав пояснення по справі, в яких зазначає, що права позивача на його комерційне найменування не було порушено.

У судовому засіданні 09.12.2013 р. судом оголошувалася перерва до 13.01.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

13.01.2014 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав письмові пояснення в яких зазначає, що в доменних іменах gardenia.ua і gardinia.kiev.ua використана частина обов'язкового додатку скорочення комерційного найменування позивача - слово «gardіnia».

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.01.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гардінія Україна" є юридичною особою, яка зареєстрована 06.04.1998 р. Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №037616 (копія в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що використовує у своїй господарській діяльності власне комерційне найменування «Гардінія Україна» (Gardinia Ukraine) зазначаючи таке найменування на власних бланках, підписах в листах електронної пошти, при листуванні, у фінансовій та технічній документації, рекламних матеріалах. Крім того, позивач використовує два зареєстровані інтернет сайти: gardinia.ua i gardinia.kiev.ua.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить припинити використання позивачем у доменних іменах слова «Gardinia» та припинити права позивача на доменні імена: gardinia.ua i gardinia.kiev.ua. Тому, на думку позивача, такі дії свідчать про оспорювання майнових прав інтелектуальної власності позивача на його комерційне найменування.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1-2 ст. 489 Цивільного кодексу України встановлено, що правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відповідно до ст. 8 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Як роз'яснено Вищим господарським судом України у п. 80 Постанови Пленуму №12 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об'єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.

Так, судом було встановлено вище, що позивач є юридичною особою, яка зареєстрована 06.04.1998 р. Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №037616.

Крім того, позивачем було затверджено та зареєстровано статут товариства за реєстраційним номером №21654 від 06.04.1998 р. Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, пунктом 3 якого встановлено назву товариства: повна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гардінія Україна» і скорочену назву українською мовою - ТОВ «Гардінія Україна», російською мовою - ООО «Гардиния Украина», англійською мовою - Gardinia Urkraine Ltd Co (копія в матеріалах справи).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено ряд контрактів на поставку продукції №150498/GU-00 від 15.04.1998 р. та №31199/GU-01 від 03.11.1999 р. та відповідно ним здійснювалася така поставка, на підтвердження чого позивачем надано товаро-транспортну накладну (счет-проформа) та зареєстровано доменне ім'я: gardinia.kiev.ua 27.11.1999 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що моментом першого використання комерційного (фірмового) найменування позивача «Гардінія Україна» (англійською мовою - «Gardinia Urkraine») є 06.04.1998 р., тобто дата державної реєстрації товариства.

Тому, беручи до уваги положення частини 2 ст. 489 Цивільного кодексу України та ст. 8 Паризької Конвенції про охорону промислової власності, комерційне найменування позивача «Гардінія Україна» (англійською мовою - «Gardinia Urkraine») є чинним з моменту першого використання цього найменування - з 06.04.1998 р.

Згідно частини 1 ст. 490 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Таким чином, позивач, після державної реєстрації комерційного найменування «Гардінія Україна» (англійською мовою - «Gardinia Urkraine»), набув і права інтелектуальної власності, передбачені частиною 1 ст. 490 Цивільного кодексу України на таке комерційне найменування.

При цьому, з системного аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що такі права інтелектуальної власності надаються позивачу автоматично на підставі закону та лише на основі факту першого використання комерційного найменування, з огляду на встановлену законом відсутність необхідності обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки, відповідно повторного визнання в даному випадку не вимагається.

Щодо твердження позивача про оспорювання відповідачем майнових прав інтелектуальної власності останнього на його комерційне найменування, суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З матеріалів справи вбачається, що Компанія "Gardinia Home Decor GmbH" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить припинити використання позивачем у доменних іменах слова «Gardinia» та припинити права позивача на доменні імена: gardinia.ua i gardinia.kiev.ua. При цьому позовну заяву обґрунтовано тим, що ТОВ «Гардінія Україна» порушує майнові права Компанії "Gardinia Home Decor GmbH" на торговельну марку, використовуючи знак для товарів та послуг «Gardinia» в доменних іменах: gardinia.ua i gardinia.kiev.ua, з огляду на те, що останній є власником міжнародної реєстрації №833204 на торговельну марку «Gardinia» та свідоцтва України на знак для товарів та послуг №11596 «Gardinia».

Тобто відповідачем оспорюється правомірність використання позивачем словосполучення «Gardinia» як знаку для товарів та послуг, проте жодним чином не оспорюється чи заперечується право інтелектуальної власності позивача на комерційне найменування ТОВ «Гардінія Україна» («Gardinia Ukraine» Ltd Co).

Згідно п. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що права позивача жодним чином не порушено, відповідно вимоги останнього є необґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 14.01.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.