Рішення

від 13.01.2014 по справі 910/22027/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22027/13 13.01.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс"

про стягнення 84 242,91 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Зосімов В. І. - представник за довіреністю.

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" заборгованості за Договором субпідряду № 75/11 від 12.11.2012 року в розмірі 84 242,91 грн., в тому числі 75928,32 грн. основного боргу, 721,76 грн. пені, 7592,83 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору субпідряду № 75/11 від 12.11.2012 позивачем виконано на користь відповідача роботи, за які відповідач розрахувався не в повному обсязі. За неналежне виконання взятих на себе зобов'язань позивач також просить стягнути з відповідача 721,76 грн. пені та 7592,83 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року порушено провадження по справі № 910/22027/13, розгляд справи призначено на 09.12.2013 року.

В судовому засіданні 09.12.2013, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.01.2014.

10.01.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 150928,32 грн. основного боргу, 2918,00 грн. пені, 15092,83 грн. штрафу.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2014 підтримав заявлені позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2014 не з'явився, письмового відзиву на позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомлено.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.01.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

12.11.2012 року між позивачем (субпідрядник за договором) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 75/11 на виконання комплексу робіт по будівництву житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47/59 у Дарницькому районі, відповідно до п. 1.1 якого предметом даного договору є виконання субпідрядником комплексу внутрішніх санітарно-технічних робіт по будівництву житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47/69 (Блок А) мкр-н Бортничі у Дарницькому районі м. Києва (іменоване надалі - об'єкт), відповідно до затвердження проектно-кошторисної документації, технічних умов, умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість будівельно-монтажних робіт та інших витрат за договором складає орієнтовно 1845912,24 грн., в т. ч. ПДВ 20% складає 307652,04 грн.

Субпідрядник зобов'язується розпочати виконання робіт після підписання цього договору, але не пізніше 1-го місяця (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 2.4 договору за домовленістю сторін, замовник на підставі письмового звернення субпідрядника перераховує аванс в розмірі до 50% від запланованого обсягу робіт на місяць. Місячний план (набір) робіт по будівельних конструктивах субпідрядник подає замовнику, після чого замовник приймає рішення щодо перерахування авансу субпідряднику.

Замовник щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи на протязі 15-ти робочих днів після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (п. 2.5 договору).

Цей договір вступає в силу з часу його підписання і діє до повного виконання сторонами обов'язків (п. 11.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи на суму в розмірі 802239,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: за грудень 2012 року, № 1 за листопад 2012 року, № 1 за червень 2013 року, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Відповідно до наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку позивача відповідачем на виконання умов договору перераховано позивачу 651311,28 грн. Ця ж сума відображена у складеному сторонами двосторонньому акті звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.07.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 150928,32 грн.

17.08.2013 між позивачем та відповідачем укладено угоду про розстрочення платежу за договором № 75/11 на виконання комплексу робіт по будівництву житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47/59 у Дарницькому районі.

Відповідно до п. 1 угоди станом на 27.08.2013 року відповідно до акту звірки розрахунків № 2 від 01.07.2013 заборгованість замовника перед субпідрядником за фактично виконані за договором роботи становить 150928,32 грн., в т.ч. ПДВ.

Сторони дійшли згоди про те, що заборгованість, визначена в п. 1 цієї угоди буде оплачена замовником в порядку розстрочення платежу за наступним графіком оплат: сума 38428,32 грн. - термін оплати вересень 2013, сума 37500,00 грн. - термін оплати жовтень 2013 року, 37500,00 грн. - термін оплати листопад 2013 року, сума 37500,00 грн. - термін оплати грудень 2013 року.

Однак, відповідач за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 150928,32 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши укладений сторонами Договір на виконання робіт № 75/11 від 12.11.212р., суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором № 75/11 від 12.11.2012 будівельні роботи на суму 802239,60 грн., про що сторонами було погоджено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт: за грудень 2012 року, № 1 за листопад 2012 року, № 1 за червень 2013 року. Матеріали справи свідчать, що за виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково на суму у розмірі 651311,28 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи строки оплати встановлені в договорі та угоді, з огляду на те, що об'єми робіт по договору фактично виконані субпідрядником та прийняті замовником на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт, строк оплатити виконаних позивачем робіт настав.

Таким чином судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк встановлений договором, відповідачем в повному обсязі не виконано.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання за договором № 75/11, яке полягає у несплаті вартості виконаних позивачем робіт, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 150928,32 грн. матеріалами справи підтверджується, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2918,00 грн. пені та 15092,83 грн. штрафу нарахованих за період з 01.10.2013 до 08.01.2014 по кожному прострочено платежу окремо.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 угоди про розстрочення платежу сторони домовились, що вразі порушення замовником строків перерахування грошових коштів, передбачених у п. 2 цієї угоди, замовник сплачує на користь субпідрядника штраф у розмірі 10% від суми прострочення за кожен випадок прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені та штрафу відповідно до умов договору та у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2918,00 грн. та штраф у розмірі 15092,83 грн. за розрахунком позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 150928,32 грн. основного боргу, 2918,00 грн. пені та 15092,83 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-А, офіс 539П, код ЄДРПОУ 23737565), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд" (04210, м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4, код ЄДРПОУ 33300043) 150928 (сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 32 коп. основного боргу, 2918 (дві тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп. пені, 15092 (п'ятнадцять тисяч дев'яносто дві) грн. 83 коп. штрафу та 3378 (три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 78 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд" (04210, м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4, код ЄДРПОУ 33300043) 168 (сто шістдесят вісім) грн. 72 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 534 від 08.01.2014.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2014

Суддя Грєхова О.А.