Постанова

від 16.01.2014 по справі 905/5357/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.01.2014 р. справа №905/5357/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Кириченко М.А. дов. №121 від 15.07.2013 року від відповідача:Ольмезов Ф.С. дов. б/н від 13.01.2014 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівське», смт.Олександрівка, Мар'їнський район, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2013 року у справі№ 905/5357/13 (суддя Захарченко Г.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння», с.Красне, Кегичевський район, Харківська область до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівське», смт.Олександрівка, Мар'їнський район, Донецька область про стягнення 493 999грн. 11коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння», с.Красне, Кегичевський район, Харківська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівське», смт.Олександрівка, Мар'їнський район, Донецька область про стягнення 493 999,11грн., з яких: 273999,75грн. - борг, якій виник у зв'язку з не оплатою відповідачем поставленого насінного матеріалу за договором купівлі-продажу №С0300148 від 23.04.2012 року, відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 64 189грн. 56коп., штраф за несвоєчасну оплату в сумі 51 753грн. 93коп., штраф за невиконання зобов'язань по укладенню договору застави в сумі 103 507грн. 87коп., інфляційні втрати в сумі 548грн. 00коп.

Позивач заявою від 26.09.13 року повідомив про здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості, у зв'язку з чим основний борг відповідача за спірним договором становить 198 999грн. 75коп., та зменшив позовні вимоги до цієї суми.

Господарський суд розглянув справу з урахуванням зазначеної заяви позивача.

Господарський суд Донецької області рішенням від 09.10.2013 року у справі № 905/5357/13 позовні вимоги задовольнив частково, а саме:

в частині стягнення основного боргу у сумі 198999,75грн. визнав позов обґрунтованим, доведеним матеріалами справи та задовольнив його у сумі пред'явленій до стягнення з урахуванням уточнених позивачем вимог;

позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 51 753,93грн. суд задовольнив у сумі 42 753,94грн., зробивши власний розрахунок штрафу, оскільки позивачем не було враховано те, що до 10.10.2012 року відповідач оплатив товар у сумі 60 000,00грн.;

в частині стягнення штрафу в сумі 103 507,87грн. позов визнаний доведеним та задоволений у сумі пред'явленій до стягнення;

в частині стягнення 30% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 64189,56грн. позов визнаний доведеним та задоволений у сумі пред'явленій до стягнення;

в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 548,00грн. за період з 19.11.2012 року по 22.05.2013 року позов визнаний доведеним та задоволений у сумі пред'явленій до стягнення.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрівське», смт.Олександрівка, Мар'їнський район, Донецька область, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2013 року у справі № 905/5357/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

На думку заявника скарги господарським судом при прийняті рішення не досліджений термін дії договору. Зокрема, посилається на приписи п.9.1, 10.2 договору та на п.3.2 договору, яким не визначений період поставки товару, однак, відповідно до п.3.2.1 цей строк вказується у специфікації (23.04.2012 року), а оскільки позивачем не було надано документів передбачених у п.10.2 договору, заявник скарги вважає зобов'язання між сторонами припиненими 23.04.2012 року.

Представник заявника скарги у судовому засіданні підтримав свої апеляційні доводи.

Представник позивача зазначив, що вважає рішення господарського суду від 09.10.2013 року у справі № 905/5357/13 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ агрофірма «Українське насіння» (продавець) та Сільськогосподарським ТОВ «Олександрівське» (покупець) 23.04.2012 року укладений договір купівлі-продажу №С0300148, за яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію - насіннєвий матеріал в асортименті. Асортименти, ціна, кількість і строк поставки товару обумовлюється сторонами в специфікації на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.1 договору загальна вартість товару складається з загальної суми товарів, поставлених відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець остаточний розрахунок за поставлений товар здійснює у період з 01.08.12р. по 10.10.12р. включно, при проведенні оплати після строку, зазначеного в п.4.2 договору оплата вважається простроченою (п.п.4.2, 4.4 договору).

У пункті 4.5.2 договору сторони визначили, що при здійсненні покупцем оплати після строку, зазначеного в п.4.2 договору покупець у порядку ч.5 ст.694 ЦК України зобов'язаний сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає до оплати. Відсотки нараховуються від дня, коли товар повинен бути оплачений і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення.

Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами й діє до 31 грудня 2012 року, а у відношенні виконання зобов'язань, до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (п.10.1 договору).

Сторонами підписані специфікації до договору, в яких узгоджено найменування кількість, ціна, сума товару, умови поставки та оплати, а саме у п.п.2, 4.2 специфікації №1 від 23.04.2012 року визначено, що загальна вартість товару становить 224 218,90 грн., остаточний розрахунок за поставлений товар покупець здійснює в строк до 10.10.2012 року включно.

Відповідно до п.п.2, 4.2 специфікації №2 від 03.05.2012 року загальна вартість товару становить 120 807,35грн., остаточний розрахунок за поставлений товар покупець здійснює в строк до 10.10.2012 року включно.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору купівлі-продажу №С0300148 від 23.04.2012 року за видатковими накладними №С0300170 від 28.04.12р. та №С0300180 від 04.05.12р. продавцем передано, а покупцем отримано товар на загальну суму - 345026,25грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджено підписами уповноважених осіб відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних, які діяли на підставі довіреностей.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору купівлі-продажу №С0300148 від 23.04.2012 року поставлений за накладними товар повинен бути оплачений до 10.10.2012 року включно.

До встановленого договором строку - 10.10.2012 року відповідачем сплачено 60 000,00грн., в подальшому оплати здійснювалися з простроченням, а саме: 26.10.12р. на суму 10000,00грн., 19.11.12р. на суму 1026,50грн.; 17.09.13р. на суму 20000,00грн., 18.09.13р. на суму 25000,00грн., 24.09.13р. на суму 30000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Покупцем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 146 026,50грн.

Відповідачем отриманий товар на суму 198 999,75грн. не оплачений.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про доведеність заборгованості у сумі 198 999,75грн., а тому рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій сумі є правильним.

Позивачем заявлено до стягнення штраф у сумі 51 753,93грн.

Відповідно до п.7.1 договору у випадку якщо покупець не зробить оплату в строки, зазначені в даному договорі він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 15% від вартості товару.

В силу статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем вказаний штраф розрахований як 15% від загальної вартості постановленого насінного матеріалу - 345 026,25грн., проте при здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що до 10.10.12р. відповідач здійснив оплату товару на суму 60 000,00грн.

Приймаючи до уваги, що п.7.1 договору не передбачена можливість нарахування штрафу на загальну вартість поставленого товару, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про те, що наданий позивачем розрахунок штрафу є невірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в сумі 42 753,94грн.

Позивачем у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань в частині забезпечення виконання зобов'язань за спірним договором шляхом укладення договору застави заявлено до стягнення штраф в сумі 103 507,87грн.

Відповідно до п.7.4 договору у випадку не надання визначеного в п.6.1 договору забезпечення зобов'язань або несвоєчасного його оформлення покупець несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 30% від вартості поставленого товару.

Згідно з п.6.1 договору як забезпечення виконання зобов'язань покупцем по оплаті товару в розмірі загальної вартості товару, поставленого за даним договором і в строки, визначені даним договором покупець зобов'язаний у строк до 31.05.12р. (включно) надати продавцеві забезпечення виконання зобов'язань за цим договором у вигляді застави майбутнього врожаю 2012р., а саме: передати в заставу майбутній урожай посівів товарного соняшника загальною площею 102га. Площу поля сторони визначають із розрахунку 1п.о.=0,4га поля з посівом товарного соняшника. Застава майбутнього урожаю оформляється в письмовій формі шляхом укладання договору застави майбутнього врожаю.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів виконання зобов'язань по укладенню договору застави, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про обґрунтованість нарахування штрафу в сумі 103 507,87грн., а тому рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій сумі є правильним.

Позивачем пред'явлено до стягнення 30% річних в сумі 64 189,56 грн. за прострочення відповідачем оплати.

Згідно п.4.5.2 договору при здійсненні покупцем оплати після строку, зазначеного в п.4.2 договору покупець у порядку ч.5 ст.694 ЦК України зобов'язаний сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає до оплати. Відсотки нараховуються від дня, коли товар повинен бути оплачений і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення.

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки факт прострочення строків оплати встановлено судом, розрахунок 3% річних здійснено правильно, враховуючи ч.3 ст.692, ч. 2 ст.536 ЦК України, умови договору, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про задоволення вимог в частині стягнення 30% річних у сумі 64 189грн.56коп.

Позивачем пред'явлено до стягнення інфляційні втрати у сумі 548,00грн. за період з 19.11.2012 року по 22.05.2013 року.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про правомірність нарахування інфляційних втрат та задоволення позовних вимог в сумі пред'явленій до стягнення.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2013 року у справі № 905/5357/13 про стягнення основного боргу у сумі 198 999 грн. 75коп., штрафу за несвоєчасну оплату у сумі 42 753 грн. 94коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 64189,56грн., штрафу за невиконання зобов'язань по укладенню договору застави у сумі 103 507грн. 87коп., інфляційних втрат у сумі 548грн. 00коп. є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівське», смт.Олександрівка, Мар'їнський район, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2013 року у справі № 905/5357/13 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Донецької області 5 - ДАГС