Рішення

від 14.01.2014 по справі 913/3089/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 січня 2014 року                                                             Справа № 913/3089/13

                                                                                Провадження №17/913/3089/13

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Слов'яносербського районного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву, селище Дзержинське м. Луганськ

про стягнення 2434 грн. 26 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 36/10 від 30.12.2013;

від відповідача – не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 12253,17 грн., пені у сумі 1398,65 грн. та 3% річних у сумі 1035,61 грн., за договором поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/10-3221ТЕ-20 від 27.12.2010.

Представник відповідача 02.12.2013 надав суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі і зобов'язується сплатити борг.

Представник позивача 16.12.2013 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що з урахуванням актів передачі-приймання природного газу за січень – березень 2013 року, п. 4.1 Договору щодо порядку оплати за отриманий природний газ, з урахуванням сум здійснених відповідачем оплат та розрахунку боргу, періодом виникнення боргу відповідача перед позивачем за Договором у сумі 12253,17 грн. є лютий 2011 року – листопад 2013 року (місяць подачі позовної заяви до суду).

Представник відповідача у судовому засіданні 16.12.2013 надав суду платіжне доручення №105 від 13.12.2013 про сплату боргу у сумі 12253,17 грн. на р/р позивача 26002010041775 ВАТ “Укрексімбанк” у м. Києві (призначення платежу – оплата за теплову енергію за листопад 2013 року, згідно договору №1111 від 15.10.2012, у тому числі ПДВ 20% - 2042,20).

У судовому засіданні 08.01.2014 представник відповідача надав суду лист, адресований ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», про внесення змін в призначення платежу в платіжному дорученні №105 від 13.12.2013 про сплату боргу у сумі 12253,17 грн., згідно якого призначенням платежу є «Оплата за природний газ за договором № 06/10-3221ТЕ-20, у тому числі ПДВ 20% - 2042,20».

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2014 надав суду на виконання вимог ухвали господарського суду Луганської області від 08.01.2014 відомості щодо віднесення 12253,17 грн., сплачених Відповідачем, в рахунок погашення основного боргу за Договором, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.12.2013.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (позивач у справі), як Постачальником, та Слов‘яносербським районним кооперативно-державним об'єднанням по агропромисловому будівництву (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір поставки природного газу №06/10-3221ТЕ-20 від 27.12.2010 (далі – Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов‘язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього Договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ (надалі – газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 95,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях: січень – 19,0 тис. куб.м., лютий – 17,0 тис. куб.м., березень – 19,0 тис. куб.м., квітень – 1,0 тис. куб.м., жовтень – 10,0 тис. куб.м, листопад – 10,0 тис.куб.м, грудень – 19,0 тис. куб.м. Всього – 95,0 тис. куб. м.

Згідно пункту 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.3.1 Договору, у разі порушення Покупцем умов п. 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що позивач на виконання умов Договору протягом січня – квітня 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 68623,02 грн. Однак, в порушення умов Договору відповідач невчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений природний газ, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу у сумі 12253,17 грн., що виник по зобов'язанням березня – квітня 2011 року, пені у сумі 1398,65 грн. та 3% річних у сумі 1035,61 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав повністю на суму 14687,43 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу у січні - квітні 2011 року природний газ на суму 68623,02 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.19-22).

Однак, в порушення умов Договору відповідач здійснив не повну оплату за поставлений природний газ з порушенням строків оплати за Договором в сумі 56369,85 грн., у зв'язку з в нього виник борг у сумі 12253,17 грн. за газ, поставлений у березні-квітні 2011 року. Отже, факт наявності боргу в сумі 12253,17 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Водночас, відповідачем після подачі позову до суду було сплачено основний борг у сумі 12253,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №105 від 13.12.2013.

          Таким чином, оскільки борг сплачено відповідачем після порушення провадження у даній справі, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 12253,17 грн. слід припинити на підставі п.11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 7.3.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Заявником заявлено вимогу про стягнення пені за Договором у сумі 1398,65 грн. за період, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку, яка є вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Крім того, заявник просить стягнути 3% річних у сумі 1035,61 грн. за період, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у 1035,61 сумі грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 1398,65 грн. та 3% річних у сумі 1035,61 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. Провадження щодо вимоги про стягнення боргу в сумі 12253 грн. слід припинити.

Судові витрати, згідно статті 49 ГПК України, відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 11 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Слов'яносербського районного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву, Луганська область, селище Дзержинське, вул. Миру, буд. 28, ідентифікаційний код 01351658, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 31301827, пеню у сумі 1398,65 грн. та 3% річних у сумі 1035,61 грн., судовий збір у сумі 1720,50 грн., видати наказ.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 16.01.2014.

Суддя                                                                                  О.С. Фонова