Ухвала

від 16.01.2014 по справі 815/7100/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 р.Справа № 815/7100/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Запорожана Д.В. судді -Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ТРАК» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК» 09.10.2013 року звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.09.2013 року №0000162210 (форми Р) про збільшення ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19921 гривня (14337,00 гривень за основним платежем, 3584,00 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями).

В своєму позові позивач вказав, що рішення, яке оспорюється було винесене на підставі Акту №1441/22-1/35696635 від 06.09.2013 року. Але висновки Акту перевірки про порушення ним п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого було занижено значення податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 14337 гривень, при здійсненні господарської діяльності не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідно до вимог податкового законодавства ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК» до податкового кредиту були включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими контрагентом ПП «ВИТАС ПЛЮС» на виконання вимог ст.201 ПК України, оскільки ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК», який виступав у правовідносинах у якості експедитора, оплачував надані послуги відповідно до укладених договорів транспортного експедирування (ст.ст.929, 932 ЦК України, ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Також позивач в позові зазначив, що жодного порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України ним не було допущено, а в акті перевірки не наведено у чому саме полягало порушення ним ст.198 ПК України, який існує зв'язок між встановленими під час перевірки фактами та порушенням ним конкретних положень податкового законодавства. Відсутність в акті перевірки цих даних є порушенням зі сторони податкових органів вимог п.5.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984.

Також в своєму позові позивач вказав, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач фактично намагався покласти на позивача відповідальність за дії іншого суб'єкта господарювання - ПП «ВИТАС ПЛЮС», проте, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Така позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року та узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Крім того, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні міститься посилання на порушення ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК» п.201.1 ст.201, абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України, а саме порушення заповнення податкової накладної, що не давало права на включення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту. Порушення на думку податкового органу полягало у тому, що в полях «Найменування продавця» та «Найменування покупця» податкової накладної зазначені назви юридичних осіб, які не відповідають назві, зазначеної в статутних документах такої особи з відповідним розміром літер такої назви. Однак такі висновки є необґрунтованими, що підтверджується листами Міністерства доходів і зборів України № 1883/6/99-99-19-04-01-15 від 29 квітня 2013 року та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 04.11.2009 року №13574, згідно з якими найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, вписаному великими та малими буквами, якщо ці букви повністю співпадають.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ТРАК» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23.09.2013 року №0000162210 (форми Р) про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ТРАК» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19921 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня (14337,00 гривень за основним платежем, 3584,00 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ТРАК» судові витрати у сумі 179,22 гривень (сто сімдесят дев'ять гривень 22 коп.).

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови, та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.01.2008 року та знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 06.02.2008 року, як платник ПДВ з 07.02.2008 року (а.с. 102-117).

З матеріалів справи вбачається, що з 28.08.2013 року по 03.09.2013 року відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої був складений Акт перевірки №1441/22-1/35696635 від 06.09.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК» код ЄДРПОУ 35696635 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «ВИТАС ПЛЮС» код ЄДРПОУ 32554779, їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011 року (а.с. 14-19).

Згідно матеріалів справи, на підставі Акту перевірки №1441/22-1/35696635 від 06.09.2013 року ДПІ 23.09.2013 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0000162210 (форми Р) про збільшення ТОВ «МАЙСТЕР ТРАК» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19921 гривня (14337,00 гривень за основним платежем, 3584,00 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 13).

У висновку Акту перевірки №1441/22-1/35696635 від 06.09.2013 року було зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого було занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 14337 гривень за жовтень 2011 року (а.с. 18).

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пункти 198.1 та 198.2 вказаної статті визначають у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Так, в акті перевірки не заперечувалась наявність у позивача податкових накладних по взаємовідносинам з ПП «ВИТАС ПЛЮС», на підставі якої був сформований податковий кредит відповідного періоду. Зазначені податкові накладні були враховані при подачі податкових декларацій за відповідний період, занесені в реєстр виданих та отриманих податкових накладних та додаток 5 до податкової декларації. Таким чином, в акті перевірки не спростовується виконання позивачем вимог законодавства щодо формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

У висновку акту перевірки було відсутнє посилання на порушення позивачем п.201.1 та п.201.10 ПК України, проте посилання на порушення цих норм міститься в податковому повідомленні-рішенні та описової частини акту перевірки.

На думку перевіряючого позивач не мав права на включення сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних отриманих від ПП «ВИТАС ПЛЮС», оскільки вони складені з порушенням порядку заповнення податкової накладної, які полягають у тому, що у графі «Покупець» зазначено «Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Трак» - із застосуванням маленьких літер, у той час як у статутних документах позивача його назва вказана великими літерами.

Судом 1-ї інстанції було правомірно встановлено, що такі висновки не ґрунтуються на положеннях законодавства. Відповідно до п. «д» абз.2 п.201.1 ст.201 ПК України в податковій накладній зазначається повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи. Зазначена норма не містить будь-яких вимог щодо літер (великі, малі, або виключно тотожні) в назві юридичної особи.

Відповідно до п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом державної податкової служби. Наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 року затверджені форма податкової накладної та порядок її заповнення. Зазначений нормативний акт також не містить будь-яких вимог за вищевказаним питанням.

Судом 1-ї інстанції була вірно врахована позиція Міністерства доходів і зборів України, викладена у листі № 1883/6/99-99-19-04-01-15 від 29.04.2013 року (а.с. 94-95), згідно з яким найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, вписаному великими та малими буквами, якщо кожна буква (символ, розділовий знак та ін.) найменування, написаного великими літерами, відповідає буквам (символам, розділовим знакам та ін.) найменування, написаного великими та малими буквами. Іншими словами: найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими буквами, якщо ці букви повністю співпадають.

Суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості доводів позивача про невідповідність складання Акту перевірки відносно нього вимогам Порядку №984, згідно п.6 розділу І якого факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 зазначеного вище Порядку №984 у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відмови посадових осіб платника податків надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Судом 1-ї інстанції було правомірно встановлено, що висновки перевіряючих ґрунтуються лише на акті перевірки відносно ПП «ВИТАС ПЛЮС», яким і порушені вимоги законодавства. Проте суд 1-ї інстанції обґрунтовано вважав недостатнім для висновків Акту №1441/22-1/35696635 від 06.09.2013 року відносно позивача про порушення ним податкового законодавства посилання в ньому лише на акт ДПІ перевірки відносно його контрагента. Данні акту перевірки відносно контрагента позивача без притягнення до відповідальності цього контрагента за порушення податкового законодавства не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту порушень, оскільки акт - не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є проміжним документом. В актах перевірки відносно позивача податковим органом не було наведено жодного доказу про притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства його контрагентів на підставі складеного відносно нього акту та будь-яка причетність до цих порушень саме позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були укладені договори з ТОВ «Єліта-Шиппінг», ТОВ «ЄАТК-Україна», ТОВ «Майстер Карго» про надання позивачем послуг з організації і виконання перевезень великогабаритних та великовагових вантажів автомобільним транспортом у міських та міжміських сполученнях України. Для виконання зазначених договорів позивачем був долучений контрагент «ПП «ВИТАС ПЛЮС», яким надавався автомобіль для перевезення вантажу. Здійснення перевезень підтверджується не тільки актами надання послуг, розрахунковими документами, але і накладними з відповідними відмітками митниць Південної, Дніпропетровської, на території яких находився вантаж (а.с. 25-93).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. В акті перевірки не спростовуються ті обставини, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ПП «ВИТАС ПЛЮС» був зареєстрований в ЄДР як діюче підприємство, а також зареєстрований платником ПДВ.

В акті перевірки не міститься жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також жодного доказу про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача.

Суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що будь-яких порушень податкового законодавства, зокрема ст.198 ПК України, по господарським операціям з ПП «ВИТАС ПЛЮС» щодо формування податкового кредиту позивач не допустив.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагента позивача (несплата податків, притягнення до відповідальності керівника підприємства) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і в достатньому об'ємі встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ТРАК» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Д.В. Запорожан Суддя: /підпис/С.І. Жук