Постанова

від 15.01.2014 по справі 913/2379/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.01.2014 справа №913/2379/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойка О.В. при секретарі Довгалюк .К.Г. від позивача:Клеперова Е.Ю. - за дов. №19-5 від 14.01.2014р.; Федорець Д.Д. - за дов. №19-370 від 20.12.2013р. від відповідача:Приходько Є.В . - за дов. б/н від 09.12.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуІнженерно - виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013 року у справі№ 913/2379/13 (суддя Марченко Ю.І.) за позовомПублічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО», м. Донецьк до відповідача Інженерно - виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області простягнення 1 108 097 грн. 26 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство «ДОНБАСЕНЕРГО», м. Донецьк звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Інженерно - виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 1 108 097 грн. 26 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.13 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО», м. Донецьк було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Інженерно - виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО», м. Донецьк пеню за прострочення виконання зобов»язань за договором №62 від 19.03.2012 року у розмірі 1 108 097 грн. 26 коп.

Відповідач, Інженерно - виробниче підприємство «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 22.10.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги. Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю участі у судовому засіданні іншого представника відповідача, яке судовою колегією розглянуто та відхилено у зв»язку з відсутністю необхідності присутності інших представників відповідача у судовому засіданні. Також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яке судовою колегією розглянуто та відхилено у зв»язку з необґрунтованістю відповідачем неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а також часткової наявності в матеріалах справи №913/2379/13 вказаних додаткових доказів. Крім того, відповідач заявив клопотання про призначення по справі будівельно - технічної експертизи, яке судовою колегією також розглянуто та відхилено у зв»язку з недоцільністю, оскільки предметом розгляду вказаного позову є стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт, а не відповідність технічним нормам проектної документації та т.і.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 913/2379/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством «ДОНБАСЕНЕРГО» та Інженерно-виробничим підприємством «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» Товариство з обмеженою відповідальністю був укладений договір № 62, відповідно до якого виконавець зобов'язався виконати роботи по переоснащенню фільтра паливно-підготовчого цеху з встановленням рукавних фільтрів на сушильно-розмольній системі № 1 Слов'янської ТЕС ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», поставити у власність замовника обладнання, в асортименті, кількості, строки і з якісними характеристиками, погоджені сторонами умовами даного договору, а замовник зобов»язався прийняти та оплатити вартість обладнання та монтажно - наладочних робіт в порядку та на умовах, визначених сторонами договором.

Згідно п. 3.2 договору та специфікації №1, виконавець повинен поставити на територію замовника склад Слов'янської ТЕС, Донецька область, Славянський район, м. Миколаївка рукавний фільтр типу HCSS-13-52-3,0/4,0/2,3/80/BME у кількості 1 шт. на суму 5565677 грн. 58 коп. та вентиляційний агрегат ДН-15,5 у кількості 2 шт. на суму 340800 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.2 договору, виконавець зобов'язався виконати усі роботи до 29.08.2012 року після письмового повідомлення про готовність об'єкту до початку виконання робіт і підписання наряду-допуску, при умові своєчасного надання виконавцеві замовником об'єкту виконання робіт і своєчасного отримання передплати.

Згідно п. 7.1 договору, сума договору складає 7650000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 7.4 договору, після підписання договору протягом 10 календарних днів замовник здійснює передплату на підставі виставленого рахунку, необхідну для закупівлі матеріалів в розмірі 10% від суми договору, що відповідає 765 000 грн. 00 коп.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що оплата 70% вартості договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування замовником на рахунок виконавця впродовж 10 календарних днів з моменту підписання актів прийому-передачі обладнання та робіт.

Відповідно до п. 7.6 договору, кінцевий розрахунок здійснюється впродовж 30 календарних днів після підписання акта вводу в експлуатацію.

Згідно п. 10.2 договору, за порушення строків виконання своїх зобов'язань по поставці устаткування та/або виконання робіт виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,5 % суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, до дня фактичного виконання відповідного зобов'язання.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір вступає в силу в день його підписання - 19.03.2012 і діє до 31.12.2012 року, але у будь - якому випадку, діє не раніше моменту повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов»язань.

Відповідно до листів про оформлення нарядів-допусків на проведення робіт № 80 від 07.07.2012р., № 94 від 19.07.2012р., № 106 від 25.07.2012 р., № 125 від 16.08.2012 р., № 129 від 22.08.2012 р. відповідач звернувся до позивача на проведення робіт. Нарядом-допуском № 257 від 16.07.2012 р. на робітників відповідача, позивач надав допуск на підготовку до виконання робіт.

Згідно платіжних доручень № 1746 від 10.04.2012р. на суму 765000 грн., № 3954 від 20.07.2012р. на суму 1000000 грн., № 4022 від 26.07.2012р. на суму 600000 грн., № 3973 від 24.07.2012р. на суму 1000000 грн., № 4073 від 27.07.2012р. на суму 400000 грн., № 4092 від 27.07.2012р. на суму 200000 грн., № 4732 від 28.08.2012р. на суму 238560 грн., № 4127 від 30.07.2012р. на суму 695974 грн. 31 коп., № 5440 від 27.09.2012р. на суму 200000 грн., № 5457 від 28.09.2012р. на суму 32779 грн. 36 коп., № 5458 від 28.09.2012р. на суму 462241 грн. 85 коп., позивач здійснив свої зобов»язання з оплати вартості обладнання та монтажно - наладочних робіт.

Позивач, в зв»язку з тим, що відповідач всі обумовлені роботи за договором №62 від 19.03.2012р. не виконав у строк до 29.08.2012р., звернувся до господарського суду Луганської області із позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 108 097 грн. 26 коп. за порушення строків виконання договірних зобов»язань по виконанню робіт на підставі п. 10.2. договору.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Так, позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1 108 097 грн. 26 коп. за порушення строків виконання робіт, обумовлених сторонами договором, який укладений сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно приписів ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Таким чином, ці види штрафної договірної відповідальності мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, як спосіб забезпечення, ще й повинні мати компенсаційний характер санкції за порушення господарсько-правових зобов»язань. Норми господарського права не визначають, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов»язання, при порушенні строків виконання якого до боржника застосовуються штрафні санкції. Згідно ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб»єктів господарювання визначаються цим кодексом. Тому в даному випадку слід керуватися нормами господарського права та частини 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість застосування такого виду як пеня за прострочку виконання не грошового договірного зобов»язання в розмірі, обумовленому сторонами в договорі згідно норм ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору.

Частиною 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Постановами Верховного Суду України від 27.09.05 р., 22.11.10 р. № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 р. № 06/113-38 встановлено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов»язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб»єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов»язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов»язань і пеня застосовуюється за порушення будь-яких господарських зобов»язань, а не тільки за невиконання грошового зобов»язання.

Згідно п. 10.2 договору, за порушення строків виконання своїх зобов'язань по поставці устаткування та/або виконання робіт виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,5 % суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, до дня фактичного виконання відповідного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 5.2 договору №62 від 19.03.2012р., відповідач зобов'язався виконати усі роботи до 29.08.2012 року та відповідно до п.7.6 договору, кінцевий розрахунок здійснюється впродовж 30 календарних днів після підписання акта вводу в експлуатацію, при цьому жодних змін та доповнень до вказаного договору в частині строків виконання робіт матеріали справи не містять.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності на час розгляду вказаної справи підписаного уповноваженими представниками сторін акту про введення фільтру в експлуатацію, що підтверджує факт неналежного виконання відповідачем його договірного зобов»язання в частині порушення строку виконання договірних зобов»язань, встановленого договором, укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень і зауважень. Крім того, протягом розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував факт наявності прострочки кінцевого завершення його договірних зобов»язань, але вважає іншим розмір штрафних санкцій, який має бути застосований до нього в даному випадку, виходячи тільки з суми невиконаних робіт.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 108 097 грн. 26 коп. за період з 05.09.2012 р. по 29.08.2013 р.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору №62 від 19.03.2012 р., відповідальність виконавця за порушення строків виконання своїх зобов'язань по виконанню робіт передбачена у вигляді сплати замовнику пені в розмірі 0,5 % саме від суми договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, до дня фактичного виконання відповідного зобов'язання, при цьому жодних доказів наявності будь-яких заперечень відповідача відносно саме такого формулювання його штрафної відповідальності в даному випадку, або визнання недійсним вказаного пункту договору, або внесення змін до нього при подальшому виконанні договору, матеріали справи не містять. Тобто, в даному випадку саме такий порядок застосування штрафних санкцій добровільно узгоджено відповідачем без будь-яких зепречень.

За таких підстав, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості нарахування пені за період з 05.09.2012 р. по 29.08.2013 р. саме у розмірі 1 108 097 грн. 26 коп. оскільки пунктом 10.2 договору №62 від 19.03.2012 р., який передбачає нарахування пені до дня фактичного виконання зобов»язання, сторони передбачили більш тривалий строк, у межах якого нараховується пеня, ніж той, що встановлений законом та саме зі всієї суми договору, а не з суми залишку невиконаних робіт. З цих підстав судова колегія не приймає до уваги наданий відповідачем контррозрахунок пені за період з 12.11.2012 р. по 29.08.2013 р. у розмірі 87 752 грн. 32 коп. До того ж будь-яких клопотань про зменшення розміру штрафних санкцій з будь-яких обставин відповідач суду не надав.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача у повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов»язань за договором №62 від 19.03.2012 р. у розмірі 1 108 097 грн. 26 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013 року по справі № 913/2379/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інженерно - виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН» Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013 року у справі № 913/2379/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2013 року у справі № 913/2379/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2- позивачу; 3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Луг. обл.

Довгалюк К.Г.