Постанова

від 29.11.2013 по справі 826/15400/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2013 року 15 год. 50 хв. № 826/15400/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Нестеренка О.С. (договір про надання правової допомоги від 26.09.2013р. б/н), Собченко І.В. (довіреність від 29.07.2013р. № 137), відповідача - Кальковця В.Л. (довіреність від 25.09.2013р. № 2284/9/26-55-10.02-09), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомПриватного акціонерного товариства «Тайга» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року № 0005102208, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Тайга» (далі - позивач, ПрАТ «Тайга») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року № 0005102208.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 18.04.2013р. № 379/22.8/13685175, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Тайга» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Спецекспертгруп» (ідентифікаційний код 37849140) за період з 01.01.2011р. по 31.01.2013р., документально та нормативно не підтверджуються. Крім того, ПрАТ «Тайга» вказує на відсутність у відповідача правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013р. № 0005102208 до дня набрання законної сили рішенням (вироком) суду, оскільки документальна перевірка позивача була проведена у відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

В судових засіданнях по справі представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д та додаткові документи (в т.ч. копій постанови ст. слідчого СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС ст. лейтенанта податкової міліції Безпалова О.О. від 15.03.2013р. про призначення податкової перевірки, та протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 15.02.2013р.). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Тайга» (ідентифікаційний код 13685175) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Спецекспертгруп» (ідентифікаційний код 37849140) за період з 01.01.2011р. по 31.01.2013р., за результатами якої складений Акт від 18.04.2013р. № 379/22.8/13685175. Згідно висновків цього Акта перевірки ПрАТ «Тайга» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Товариством податку на додану вартість за звітні місяці травень, червень-листопад 2012 року та січень 2013 року на загальну суму 81 824, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки позивача являються правомірними та ґрунтуються на належних і достовірних доказах.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013р. № 0005102208, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників позивача і представника відповідача, заслухавши показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 11.04.2013р. по 17.04.2013р. на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС старшого лейтенанта податкової міліції Безпалова О.О. від 15.03.2013р. про призначення податкової перевірки, винесеної по матеріалам кримінального провадження № 42013110060000070 від 17.01.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 11.04.2013р. № 1190, працівником відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Тайга» (ідентифікаційний код 13685175) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Спецекспертгруп» (ідентифікаційний код 37849140) за період з 01.01.2011р. по 31.01.2013р., за результатами якої складений Акт від 18.04.2013р. № 379/22.8/136851751 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 2 - 3 цього Акта перевірки.

В ході проведення перевірки ПрАТ «Тайга» (а саме: за результатами дослідження наданих перевіряємим підприємством первинних і розрахункових документів, податкової звітності з податку на додану вартість) перевіряючим встановлені взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Спецекспертгруп» (ідентифікаційний код 37849140) згідно письмового договору від 10.04.2012р. № 123/5 щодо капітального ремонту фасаду будівлі, договору поставки продукції від 10.05.2012р. № 72/2, договору від 20.08.2012р. № 27 щодо виконання робіт по ремонту теплової мережі, договору від 01.08.2012р. № 31 щодо надання послуг по прибиранню приміщень. За результатами таких господарських операцій перевіряєме підприємство віднесло до складу податкового кредиту за звітні періоди травень, червень-листопад 2012 року та січень 2013 року податок на додану вартість на загальну суму 81 824, 00 грн.

При цьому в ході здійснення перевірки економіко-правового статусу контрагента позивача працівником відповідача встановлено наступне: станом на день проведення перевірки ТОВ «Спецекспертгруп» (ідентифікаційний код 37849140) зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 29 серпня 2011 року та перебуває на обліку в органах державної податкової служби починаючи з 30 серпня 2011 року; згідно даних бази АІС «Податковий блок» керівником та засновником підприємства значиться ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2); свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Спецекспертгруп» від 15.09.2011р. № 200093311 (індивідуальний податковий номер 378491426581) було анульоване 21 грудня 2012 року; юридична та фактична адреса ТОВ «Спецекспертгруп»: м. Київ, вул. Урицького, буд. 16.

При цьому в ході аналізу показників податкової звітності ТОВ «Спецекспертгруп» не виявлено наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також, до ДПІ надійшов лист СВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.03.2013р. № 331/7/09 з протоколом допиту свідка від 15.02.2013р., в якому ОСОБА_5 - директор і засновник ТОВ «Спецекспертгруп» (ідентифікаційний код 37849140), пояснив, що він не має ніякого відношення до діяльності цього підприємства, статутний фонд підприємства не формував, оскільки створив названу юридичну особу за грошову винагороду без мети ведення в подальшому фінансово-господарської діяльності.

З огляду на вищенаведені відомості, працівник ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС прийшов до висновку про відсутність у ПрАТ «Тайга» правових підстав для формування сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі первинних документів, підписаних від імені ТОВ «Спецекспертгруп».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 18.04.2013р. № 379/22.8/136851751 перевіряючий зазначив про встановлені порушення ПрАТ «Тайга» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 81 824, 00 грн., в т.ч. за травень 2012 року в сумі 20 168, 00 грн., за червень 2012 року - 9 161, 00 грн., за липень 2012 року - 2 086, 00 грн., за серпень 2012 року - 7 580, 00 грн., за вересень 2012 року - 11 392, 00 грн., за жовтень 2012 року - 9 793, 00 грн., за листопад 2012 року - 15 282, 00 грн. та за січень 2012 року - 6 363, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 29 квітня 2013 року до канцелярії ДПІ письмові заперечення (вих. № 86 від 26.04.2013р.) на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 14.05.2013р. № 20363/10/228-10 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ПрАТ «Тайга» - без задоволення.

25 квітня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 18.04.2013р. № 379/22.8/136851751 та розрахунку фінансових санкцій (копія якого також наявна в матеріалах даної справи) прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0005102208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ПрАТ «Тайга» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102 280, 00 грн., в т.ч. 81 824, 00 грн. - основний платіж, 20 456, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.07.2013р. № 1568/10/12-1-03 і Міністерства доходів і зборів України від 04.09.2013р. № 10348/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ПрАТ «Тайга» на податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013р. № 0005102208, дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013р. відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, у цьому ж листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2012 року між ЗАТ «Тайга» (Замовник), в особі голови правління Собченка В.М., та контрагентом - ТОВ «Спецекспертгруп» (Виконавець), в особі їх директора ОСОБА_5, були укладені письмові договори щодо надання послуг та виконання робіт, а саме:

- договір від 10.04.2012р. № 123/5, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується за дорученням Замовника (ПрАТ «Тайга»), в строк та в об'ємі, визначених цим Договором, виконати роботи з капітального ремонту фасаду будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, - з використанням власних матеріалів і частково з матеріалів Замовника, устаткування та інструментів, згідно Договірної ціни на виконання Робіт (Додаток 1 до Договору);

- договір на виконання ремонтних робіт від 10.04.2012р. № 123, відповідно до якого Підрядник (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується своїми та залученими силами і засобами виконати ремонтні роботи та здати їх результати Замовнику (ПрАТ «Тайга») у встановлений строк відповідно до проектно-кошторисної документації і календарного графіку виконання робіт, а Замовник - передати Підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість;

- договір з надання послуг від 01.08.2012р. № 31, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується за дорученням Замовника (ЗАТ «Тайга») надати послуги з прибирання приміщень, а Замовник - прийняти надані послуги та оплатити їх вартість. Обсяг замовлених послуг, їх склад, строки (періодичність) надання, місцезнаходження Об'єктів Замовника, узгоджена вартість послуг та ін. інформація, необхідна для виконання цього Договору, містяться у Заявці на надання послуг;

- договір від 20.08.2012р. № 27, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується за дорученням Замовника (ПрАТ «Тайга») власними силами і способом виконати роботи з ремонту теплової мережі по будинку ПрАТ «Тайга», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65.

На підтвердження фактів отримання результатів замовлених робіт і послуг від контрагента позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору з надання послуг від 01.08.2012р. № 31 та заявки Замовника на надання послуг на суму 18 000, 00 грн. (з ПДВ). Відповідно до цієї Заявки місцем надання послуг, перелік яких наведений у такій Заявці, визначено м. Київ, вул. Червоноармійська, 65;

- актів виконаних послуг за серпень і вересень 2012 року - щодо надання послуг з прибирання будівельного сміття та приміщень, частин будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65;

- актів виконаних робіт від 30.01.2013р. - щодо надання послуг з прибирання будівельного сміття та приміщень, частин будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65;

- договору від 10.04.2012р. № 123/5;

- договору на виконання ремонтних робіт від 10.04.2012р. № 123;

- договору від 20.08.2012р. № 27;

- додатків до договорів «Договірна ціна», «Локальний кошторис»;

- актів приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року (форми № КБ-2в), та додатків до них - «Договірна ціна», «Локальний кошторис»;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт за травень, червень, липень, серпень і листопад 2012 року (форми № КБ-3);

- накладних від 11.05.2012р. № 1105/26 та від 15.05.2012р. № 1505 - щодо отримання позивачем від ТОВ «Спецекспертгруп» будівельних матеріалів згідно договору від 10.05.2012р. № 72/2;

- податкових накладних від 11.05.2012р. № 2, від 15.05.2012р. № 5, від 18.05.2012р. № 7, від 01.06.2012р. № 1, від 31.07.2012р. № 14, від 22.08.2012р. № 8, від 31.08.2012р. № 27, від 31.08.2012р. № 28, від 25.09.2012р. № 4, від 26.09.2012р. № 5, від 29.10.2012р. № 27, від 16.11.2012р. № 10, від 27.11.2012р. № 24, від 28.11.2012р. № 25, від 30.01.2013р. № 14 та від 30.01.2013р. № 15, всього податку на додану вартість на загальну суму 81 824, 00 грн., які підписані керівником підприємства ОСОБА_5 та скріплені печаткою ТОВ «Спецекспертгруп»;

- виписок з рахунку позивача в банківській установі за 18.05.2012р., 13.07.2012р., 08.08.2012р., 22.08.2012р., 10.09.2012р., 04.10.2012р., 06.11.2012р., 16.11.2012р., 16.01.2013р., 08.02.2013р. та 25.02.2013р. з відомостями про перерахування на користь ПП «Унісон Дизайн» коштів на загальну суму 490 944, 60 грн. (з ПДВ).

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Спецекспертгруп» на адресу позивача за результатами виконаних робіт та наданих послуг, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Крім того, факти виконання ремонтних робіт та надання послуг з прибирання будівельного сміття і частин будівлі (приміщень), яка належить позивачу на праві приватної власності, були підтверджені усними свідченнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданими 29 листопада 2013 року безпосередньо в судовому засіданні у даній справі. Вказані фізичні особи працюють на ПрАТ «Тайга» на посадах головного бухгалтера і головного енергетика (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів підприємства від 04.03.2002р. № 1/04-03/02к та від 14.09.2010р. № 45/10), та були відповідальні за приймання поставлених будівельних матеріалів та результатів спірних робіт і послуг, а також складання первинних документів.

Відповідно до усних пояснень представників позивача, наданих в судових засіданнях по даній справі, замовлення та придбання у ТОВ «Спецекспертгруп» за власні кошти спірних товарів (будівельні матеріали), ремонтних робіт (в т.ч. з опорядження фасаду будинку) та послуг з прибирання приміщень та будівельного сміття було зумовлено нагальною необхідністю приведення будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, - і прилеглих до неї територій, яка належить ПрАТ «Тайга» на праві приватної власності до належного технічного стану і задовільного вигляду.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ПрАТ «Тайга» надало суду копії наступних документів, які підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності, використання спірних товарів, робіт і послуг у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку: копію довідки з органу статистики відносно ПрАТ «Тайга»; копію свідоцтва про право власності на майновий комплекс (в частині), загальною площею 5 422,600 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, з Додатком (Перелік об'єктів нерухомого майна); штатного розкладу апарату управління ПрАТ «Тайга» станом на 01.09.2012р.; листів Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 07.06.2011р № 090-2113/12 та від 13.02.2012р. № 090-281/13 з питання вжиття позивачем заходів по виконанню робіт із зовнішнього опорядження фасаду та благоустрою прилеглої території зазначеного вище будинку; договору від 01.12.2011р. № 51 на використання спільних площ та відшкодування експлуатаційних витрат, укладеного між позивачем (Власником) і ПП «Фірма «СПМК-1» (Співвласником), щодо порядку та умов експлуатації приміщень загального користування зазначеного Будинку (зокрема, за умовами цього Договору обов'язок по утриманню в належному стану Будинку з урахуванням вимог санітарно-епідеміологічної та протипожежної безпеки покладений на ПрАТ «Тайга»), та договорів оренди нежилих приміщень, укладених протягом 2011 - 2013 років ПрАТ «Тайга» (як Орендодавцем) з суб'єктами господарської діяльності-орендарями, щодо платного строкового користування приміщеннями в Будинку по вул. Червоноармійська, 65 в м. Києві, актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень, тощо.

Окрім цього, на підтвердження правомочності укладення спірних правочинів позивач надав суду копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Спецекспертгруп», довідки органу статистики відносно ТОВ «Спецекспертгруп», наказу ТОВ «Спецекспертгруп» від 08.12.2011р. № 8 по особовому складу, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Спецекспертгруп» від 15.09.2011р. № 200001191 (копії перелічених документів, зі слів представників позивача, були отриманні ПрАТ «Тайга» від свого контрагента при укладенні договору від 10.04.2012р.).

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «Спецекспертгруп») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб . Зокрема, згідно даних Єдиного ліцензійного реєстру, доступ до якого забезпечений на офіційному сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (www.irc.gov.ua), у ТОВ «Спецекспертгруп» наявна ліцензія серії АВ № 595700 на право здійснення вказаним підприємством господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 18.04.2013р. № 379/22.8/136851751 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця, Замовника) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішення цього суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їх їхніх постачальників є порушенням ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника ПДВ до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентом (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірної господарської операції (за звітні періоди травень, червень-листопад 2012 року та січень 2013 року).

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ПрАТ «Тайга» і ТОВ «Спецекспертгруп», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в Акті перевірки від 18.04.2013р. № 379/22.8/136851751 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Спецекспертгруп» за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зокрема, відповідно до листа Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України від 07.11.2013р. № 16771/5/99-99-09-01-16, наданого у відповідь на ряд судових запитів по адміністративним справам (в т.ч. на судовий запит від 15.10.2013р. № 826/15400/13-а по даній справі), в провадженні цього Головного слідчого управління кримінальні провадження стосовно посадових осіб ТОВ «Спецекспертгруп» не перебувають.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які інші достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ПрАТ «Тайга» або його контрагента - ТОВ «Спецекспертгруп», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013р. № 0005102208.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 022, 80 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Тайга» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, від 25 квітня 2013 року № 0005102208.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Тайга» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 65, ідентифікаційний код 13685175) 1 022 (одну тисячу двадцять дві) грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова