Ухвала

від 18.03.2014 по справі 826/15400/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15400/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярова О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Тайга» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Тайга» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 25.04.2013 № 0005102208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи протягом періоду з 11.04.2013 по 17.04.2013 на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС старшого лейтенанта податкової міліції Безпалова О.О. від 15.03.2013 про призначення податкової перевірки, винесеної по матеріалам кримінального провадження № 42013110060000070 від 17.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, а також наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 11.04.2013 № 1190, працівником відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Тайга» (ідентифікаційний код 13685175) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Спецекспертгруп» (ідентифікаційний код 37849140) за період з 01.01.2011 по 31.01.2013.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 18.04.2013 № 379/22.8/136851751, яким встановлені порушення ПрАТ «Тайга» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 81 824, 00 грн., в т.ч. за травень 2012 року в сумі 20 168, 00 грн., за червень 2012 року - 9 161, 00 грн., за липень 2012 року - 2 086, 00 грн., за серпень 2012 року - 7 580, 00 грн., за вересень 2012 року - 11 392, 00 грн., за жовтень 2012 року - 9 793, 00 грн., за листопад 2012 року - 15 282, 00 грн. та за січень 2012 року - 6 363, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту документальної перевірки позивач подав 29.04.2013 до відповідача письмові заперечення (вих. № 86 від 26.04.2013) на висновки вказаного акту перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 14.05.2013 № 20363/10/228-10 відповідач залишив висновки акту перевірки без змін, а заперечення ПрАТ «Тайга» - без задоволення.

25.04.2013 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі акту перевірки від 18.04.2013 № 379/22.8/136851751 прийняло податкове повідомлення-рішення за № 0005102208, яким визначила ПрАТ «Тайга» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102 280, 00 грн., в т.ч. 81 824, 00 грн. - основний платіж, 20 456, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.07.2013 № 1568/10/12-1-03 і Міністерства доходів і зборів України від 04.09.2013 № 10348/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ПрАТ «Тайга» на податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 № 0005102208, дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 - без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи протягом 2012 року між ПрАТ «Тайга» (замовник), в особі голови правління Собченка В.М., та контрагентом - ТОВ «Спецекспертгруп» (виконавець), в особі директора Гамади В.І., були укладені письмові договори щодо надання послуг та виконання робіт, а саме:

- договір від 10.04.2012 № 123/5, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується за дорученням замовника (ПрАТ «Тайга»), в строк та в об'ємі, визначених цим Договором, виконати роботи з капітального ремонту фасаду будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, - з використанням власних матеріалів і частково з матеріалів замовника, устаткування та інструментів, згідно договірної ціни на виконання робіт (додаток 1 до договору);

- договір на виконання ремонтних робіт від 10.04.2012 № 123, відповідно до якого підрядник (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується своїми та залученими силами і засобами виконати ремонтні роботи та здати їх результати замовнику (ПрАТ «Тайга») у встановлений строк відповідно до проектно-кошторисної документації і календарного графіку виконання робіт, а замовник - передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість;

- договір з надання послуг від 01.08.2012 № 31, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується за дорученням замовника (ЗАТ «Тайга») надати послуги з прибирання приміщень, а замовник - прийняти надані послуги та оплатити їх вартість. Обсяг замовлених послуг, їх склад, строки (періодичність) надання, місцезнаходження об'єктів замовника, узгоджена вартість послуг та ін. інформація, необхідна для виконання цього договору, містяться у заявці на надання послуг;

- договір від 20.08.2012 № 27, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Спецекспертгруп») зобов'язується за дорученням замовника (ПрАТ «Тайга») власними силами і способом виконати роботи з ремонту теплової мережі по будинку ПрАТ «Тайга», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65.

На підтвердження фактів отримання результатів замовлених робіт і послуг від контрагента позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору з надання послуг від 01.08.2012 № 31 та заявки замовника на надання послуг на суму 18 000, 00 грн. (з ПДВ). Відповідно до цієї заявки місцем надання послуг, перелік яких наведений у такій заявці, визначено м. Київ, вул. Червоноармійська, 65;

- актів виконаних послуг за серпень і вересень 2012 року щодо надання послуг з прибирання будівельного сміття та приміщень, частин будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65;

- актів виконаних робіт від 30.01.2013 щодо надання послуг з прибирання будівельного сміття та приміщень, частин будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65;

- договору від 10.04.2012 № 123/5;

- договору на виконання ремонтних робіт від 10.04.2012 № 123;

- договору від 20.08.2012 № 27;

- додатків до договорів «Договірна ціна», «Локальний кошторис»;

- актів приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012 року (форми № КБ-2в), та додатків до них - «Договірна ціна», «Локальний кошторис»;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт за травень, червень, липень, серпень і листопад 2012 року (форми № КБ-3);

- накладних від 11.05.2012 № 1105/26 та від 15.05.2012 № 1505 - щодо отримання позивачем від ТОВ «Спецекспертгруп» будівельних матеріалів згідно договору від 10.05.2012 № 72/2;

- податкових накладних від 11.05.2012 № 2, від 15.05.2012 № 5, від 18.05.2012 № 7, від 01.06.2012 № 1, від 31.07.2012 № 14, від 22.08.2012 № 8, від 31.08.2012 № 27, від 31.08.2012 № 28, від 25.09.2012 № 4, від 26.09.2012 № 5, від 29.10.2012 № 27, від 16.11.2012 № 10, від 27.11.2012 № 24, від 28.11.2012 № 25, від 30.01.2013 № 14 та від 30.01.2013 № 15, всього податку на додану вартість на загальну суму 81 824, 00 грн., які підписані керівником підприємства Гамадаю В.І. та скріплені печаткою ТОВ «Спецекспертгруп»;

- виписок з рахунку позивача в банківській установі за 18.05.2012, 13.07.2012, 08.08.2012, 22.08.2012, 10.09.2012, 04.10.2012, 06.11.2012, 16.11.2012, 16.01.2013, 08.02.2013 та 25.02.2013 з відомостями про перерахування на користь ПП «Унісон Дизайн» коштів на загальну суму 490 944, 60 грн. (з ПДВ).

Крім того, факт виконання ремонтних робіт та надання послуг з прибирання будівельного сміття і частин будівлі (приміщень), яка належить позивачу на праві приватної власності, були підтверджені усними свідченнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, наданими 29.11.2013 безпосередньо в судовому засіданні у даній справі. Вказані фізичні особи працюють на ПрАТ «Тайга» на посадах головного бухгалтера і головного енергетика (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів підприємства від 04.03.2002 № 1/04-03/02к та від 14.09.2010 № 45/10), та були відповідальні за приймання поставлених будівельних матеріалів та результатів спірних робіт і послуг, а також складання первинних документів.

Відповідно до усних пояснень представників позивача, наданих в судових засіданнях по даній справі, замовлення та придбання у ТОВ «Спецекспертгруп» за власні кошти спірних товарів (будівельні матеріали), ремонтних робіт (в т.ч. з опорядження фасаду будинку) та послуг з прибирання приміщень та будівельного сміття було зумовлено нагальною необхідністю приведення будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, - і прилеглих до неї територій, яка належить ПрАТ «Тайга» на праві приватної власності до належного технічного стану і задовільного вигляду.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ПрАТ «Тайга» надало суду копії наступних документів, які підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності, використання спірних товарів, робіт і послуг у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку: копію довідки з органу статистики відносно ПрАТ «Тайга»; копію свідоцтва про право власності на майновий комплекс (в частині), загальною площею 5 422,600 м2, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, з Додатком (Перелік об'єктів нерухомого майна); штатного розкладу апарату управління ПрАТ «Тайга» станом на 01.09.2012; листів Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 07.06.2011 № 090-2113/12 та від 13.02.2012 № 090-281/13 з питання вжиття позивачем заходів по виконанню робіт із зовнішнього опорядження фасаду та благоустрою прилеглої території зазначеного вище будинку; договору від 01.12.2011 № 51 на використання спільних площ та відшкодування експлуатаційних витрат, укладеного між позивачем (власником) і ПП «Фірма «СПМК-1» (співвласником), щодо порядку та умов експлуатації приміщень загального користування зазначеного будинку (зокрема, за умовами цього договору обов'язок по утриманню в належному стану будинку з урахуванням вимог санітарно-епідеміологічної та протипожежної безпеки покладений на ПрАТ «Тайга»), та договорів оренди нежилих приміщень, укладених протягом 2011 - 2013 років ПрАТ «Тайга» (як орендодавцем) з суб'єктами господарської діяльності-орендарями, щодо платного строкового користування приміщеннями в будинку по вул. Червоноармійська, 65 в м. Києві, актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень, тощо.

Крім того, на підтвердження правомочності укладення спірних правочинів позивач надав суду копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Спецекспертгруп», довідки органу статистики відносно ТОВ «Спецекспертгруп», наказу ТОВ «Спецекспертгруп» від 08.12.2011 № 8 по особовому складу, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Спецекспертгруп» від 15.09.2011 № 200001191 (копії перелічених документів, зі слів представників позивача, були отриманні ПрАТ «Тайга» від свого контрагента при укладенні договору від 10.04.2012).

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду першої інстанції належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов укладених договорів, що надає ПАТ «Тайга» право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з ТОВ «Спецекспертгруп».

Доводи апелянта про порушення контрагентом позивача податкового законодавства є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» роз'яснено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що оскільки п. 86.9 ст. 86 та пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Станом на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у відповідача не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «Спецекспертгруп», який начебто заперечив свою участь у створенні і діяльності вказаного підприємства, оскільки відповідачем не надано не тільки вказані пояснення, а навіть не підтверджено достовірність їх існування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками операцій з ТОВ «Спецекспертгруп», а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.04.2013 № 0005102208 є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 24.03.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.