Ухвала

від 10.01.2014 по справі 805/13939/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року справа №805/13939/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретаря судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача Іващенка Д.А., представника відповідача Кучерова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі № 805/13939/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 2438592,79грн. за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 2438592,79грн. за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати заборгованості з податку на прибуток, податку на додану вартість, орендної плати з юридичних осіб. ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме: відповідно до п. 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виставлені податкові вимоги №1/804 від 04.06.2009року, №2/995 від 16.07.2009року, майно платника податків згідно акта опису майна від 29.07.2011року за №3/24-113 було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна від 01.08.2011року за №32383534. Позивачем виставлялись інкасові доручення, які не призвели до погашення податкового боргу підприємства. На підставі п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України просить дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі № 805/13939/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін

Третя особа - Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження. Виробниче об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» (ЄДРПОУ 00186080; 83003, Донецька область, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд.91) є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 26.10.1994року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Згідно довідки про взяття на облік платника податків відповідач знаходиться на обліку у ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції і підтверджено матеріалами справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2167770,91грн. та пені в розмірі 534,72грн., з податку на прибуток в сумі 405,18грн. та пені в розмірі 5,27грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 267649,26грн. та пені в розмірі 2227,45грн., що підтверджуються податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, роздруківкою зворотнього боку облікової картки платника податку (відповідача) по кожному із видів платежів.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, одне з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ). Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оскільки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані. Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Податковим керуючим ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області здійснено опис майна підприємства (щодо заміни предмета податкової застави), який оформлений актом №3/24-113 від 29.07.2011 року (т.1 арк.с.19-24).

Актом опису майна підприємства (відповідача) №3/24-113 від 29.07.2011 року встановлено, що на балансі відповідача знаходиться наступне майно, яке є у податковій заставі: будівля інженерно-лабораторного корпусу (4 поверхова, інв.№64, рік вводу в експлуатацію 1969р.) вартістю 145410,62грн., автомобіль ВАЗ - 2107, білого кольору, інв.101001, 2004року випуску, автомобіль ВАЗ - 2410, сірого кольору, інв.№101002, 1990року випуску, автомобіль ГАЗ - 3110, білого кольору, інв.№101003, 2001рік випуску, камера приточної вентиляції - бойлерна, інв.№63, 1970 року випуску вартістю 321,34грн., огорожа території, інв.№325, 2007року вартістю 12885,20грн., ліфт вантажний вижимний 500кг, інв.№6001, 1971 року випуску вартістю 3916,81грн., телефакс Brothertax - 920, інв.№10006, 2000року вартістю 1086,43грн., і на яке позивач просить надати дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відповідності до вимог п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України зареєструвала податкову заставу, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (т.1 арк.с.25).

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. З метою погашення боргу відповідно до п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на адресу відповідача були спрямовані податкові вимоги №1/804 від 04.06.2009року, №2/995 від 16.07.2009року, які були отримані підприємством 11.06.2009 року та 17.07.2009року відповідно (т.1 арк.с.26). Відповідачем податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була. Слід відмітити, що п. 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області зверталась до суду з позовом до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» про стягнення заборгованості. Постановою суду від 16.08.2013року по справі №805/9511/13-а позовні вимоги ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» про стягнення коштів у розмірі суми заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток, з орендної плати в повному обсязі (т.1 арк.с.13-18).

З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу позивачем направлялися до банківських установ інкасові доручення, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів (т.1 арк.с. 27-35). Як вже було зазначено вище (п. 95.1. ст. 95 ПКУ), в разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків і на які може бути звернено стягнення, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (шляхом його продажу), що перебуває у податковій заставі.

Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: 1 звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; 2 опис та вилучення майна; 3 отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; 4 прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Наявними в мату ралах справи доказами підтверджені обставини суми податкового боргу та недостатності у відповідача коштів для її погашення. При встановленні інших двох обставин судом з'ясовано, що майно відповідача знаходиться у податковій заставі згідно з актом опису №3/24-113 від 29.07.2011 року. Податкова застава майна відповідача за актом опису №3/24-113 від 29.07.2011 року зареєстрована у державному реєстрі обтяжень рухомого майна 01.08.2011р. (т.1 арк.с. 25), що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не може бути використані як джерело погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Пунктом 90.1 Податкового кодексу України встановлено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» податкова застава належить до публічних обтяжень.

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження.

Частиною 3 статті 24 того самого Закону обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" при публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом.

Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням.

Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.

Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Частиною 2 статті 40 зазначеного Закону встановлено, що якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Податкова застава на активи, дозвіл на продаж яких просить надати позивач, зареєстрована 01.08.2011року.

У той самий час у Державному реєстрі обтяжень зареєстроване обтяження, об'єктом якого є все майно відповідача згідно з постановою Відділу державної виконавчої служби Калінінського РУЮ про арешт майна боржника та заборони на його відчуження АА № 840997 від 13.05.2009р. Обтяження зареєстровано у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна 21.05.2009року за № 8737059 (Запис 11).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова застава на підставі акту опису активів №3/24-113 від 29.07.2011 року не має пріоритету у порядку черговості її реєстрації відносно обтяження, зареєстрованого за обтягувачем - Відділом державної виконавчої служби Калінінського РУЮ.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону. В порушення зазначених вимог, позивач не зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження та не повідомив обтяжувача з вищим пріоритетом. Отже у частині цих активів позивачем не додержаний порядок звернення стягнення, встановлений законами України.

Крім того, що наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29.07.2010р. № 285 «Про припинення діяльності Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»» була припинена діяльність останнього. Утворена ліквідаційна комісія та почата процедура ліквідації.

Згідно з п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. Підпунктом 97.2 статті 97 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами; черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Згідно статті 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. Пунктом 1 статті 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

З огляду на викладене, враховуючи приписи п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України в погашення податкового боргу можливо використати майно платника податків лише при відсутності заборгованості, яка погашається у першу та другу чергу. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у підприємства станом на 22.11.2013 року наявна кредиторська заборгованість з заробітної плати в сумі 3006,2 тис.грн., що підтверджується довідкою відповідача від 22.11.2013року, яка підписана головою ліквідаційної комісії та головним бухгалтером підприємства.

Крім того, відповідно до п.п. 97.4.1 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Таке відповідає статті 111 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

З наведеного слідує, що особою, відповідальною за погашення податкового боргу, у тому числі шляхом реалізації майна боржника, є ліквідаційна комісія, а не податковий орган. Відповідно п.п.2.5, 2.6 Порядку Міністерства фінансів України від 11.10.201року за № 1273 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби» (в редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин) до акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В порушення п. 2.6. Порядку № 1273 податковим керуючим ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у акті опису майна не зазначив вартість кожної одиниці описаного майна, тобто не врахував дані бухгалтерського обліку та не провів оцінки відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлені обмеження, які свідчать про інший порядок звернення стягнення на активи відповідача, що перешкоджає наданню дозволу позивачеві у спосіб, передбачений ст. 95 Податкового кодексу України. .

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі № 805/13939/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі № 805/13939/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 2438592,79грн. за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 15 січня 2014 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді : Г.М. Міронова

І.В. Юрко