Постанова

від 03.12.2013 по справі 823/3531/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року справа № 823/3531/13-а

м. Черкаси

16 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Каліновської А.В..,

при секретарі - Будченку А.Ю.,

за участю представників позивача - Перцевої Н.А., Казіміренко Я.А.,

представників відповідача - Косян Ю.Ю., Лебеденко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до редакції газети «Чигиринські вісті» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з редакції газети «Чигиринські вісті» на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 11 505 грн. адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2012 році та 489 грн. 90 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012р., який відповідач подав з порушенням строків, встановлених чинним законодавством, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконано, інваліди на підприємстві не працюють, а тому до відповідача необхідно застосувати адміністративно-господарські санкції та пеню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, подали до суду письмові заперечення, у яких зазначено, що пошук підходящої роботи для інвалідів здійснює державна служба зайнятості і тільки відмова у працевлаштуванні підприємства є доказом того, що підприємство не забезпечило норматив робочих місць. В судовому засіданні представники відповідача вказали, що намагались самостійно підшукати інвалідів на вакантні місця, хоча це не входило у їх обов'язок, однак у зв'язку із специфікою роботи інваліди відмовлялись від запропонованих їм посад. Також зазначили, що протягом 2012 року звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів не подавали, оскільки бухгалтер редакції не був обізнаний про такий обов'язок, подали відповідний звіт лише 15.07.2013, у якому зазначено кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, а саме 1.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Редакція газети «Чигиринські вісті» (ідентифікаційний код юридичної особи 02475888) зареєстрована як юридична особа 30.12.1991, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка наявна у матеріалах справи.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.

Відповідно до покладених завдань (пункт 5 цього Положення) цей Фонд, серед іншого, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно ст. 17 цього Закону, метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою ті іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Також ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 18-1 Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, цим Законом або будь-якими іншими актами законодавства не передбачено покладення на підприємство, установу, організацію, що користується найманою працею, обов'язку самостійного пошуку інвалідів для їх працевлаштування згідно встановлених нормативів, тоді як цей обов'язок покладений на державну службу зайнятості.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Частиною 1 ст. 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів відповідач повинен був повідомляти територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів шляхом подання до 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності у формі № 10-ПІ поштова-річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів".

Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.95 р., яким врегульовано порядок створення робочого місця для працевлаштування інваліда підприємством втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 року № 70, а іншого нормативно-правового акту, який регулює створення та введення в дію місць для працевлаштування інвалідів не існує .

За таких обставин подання відповідного звіту до центру зайнятості є належним (єдиним) підтвердженням наявності на підприємстві створеного та введеного в дію місця для працевлаштування інваліда.

Однак, відповідачем, у визначений законодавством строк - до 01.03.2013 року, звіту до центру зайнятості подано не було, а тому суд приходить до висновку, що позивач не створив та не ввів в дію місця для працевлаштування інваліда.

Крім того, обов'язок щомісячно інформувати Державний центр зайнятості про наявність вакантних робочих місць встановлено ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції Закону України від 23.02.2006 р. N 3483-IV, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Так, відповідно до частини 4 зазначеної статті підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 (зі змінами та доповненнями), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що у 2012 році звіт про наявність вакансій форми № 3-ПН до центру зайнятості відповідач не подавав.

Таким чином, відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними у статті 18 Закону № 875-XII, свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, лише 15 липня 2013 року відповідачем подано до позивача Звіт за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 10 осіб, кількість штатних працівників-інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, стровених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

За проведеними позивачем підрахунками адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 11505 грн. 00 коп.

Вказану суму відповідачем не сплачено. На суму заборгованості станом на час звернення до суду 14.11.2013 нарахована пеня в розмірі 489,90 грн.

В порушення ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не було в строк до 15 квітня 2013 року сплачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно, тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту несплати відповідачем станом на момент розгляду справи адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення строків їх сплати у вказаному вище розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з редакції газети «Чигиринські вісті» вказаної суми заборгованості підлягають задоволенню.

Представники відповідача посилаються на те, що відповідачем при розрахунку адміністративно-господарських санкцій не правильно визначений розмір середньої річної заробітної плати штатного працівника, оскільки на підприємстві працює 2 працівника за направленням центру зайнятості із забезпеченням дотації.

Вищезазначене посилання представників відповідача судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» розмір адміністративного - господарської санкції встановлюється виходячи із половини розміру середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, не залежно від наявності дотацій. Крім того, відповідачем у звіті за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, зазначено розмір фонду оплати праці штатних працівників - 230 100 грн. 00 коп. (230100,00 грн. :10:2=11505,00 грн.)

За таких обставин суд приходить до висновку, що розрахунок позивачем здійснено вірно.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з редакції газети «Чигиринські вісті» (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16, ідентифікаційний код 02475888) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 50, ідентифікаційний код 21368023) 11 505 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 00 коп. адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2012 році та 489 ( чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, разом у сумі 11994 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлений 09.12.2013