Ухвала

від 02.04.2014 по справі 823/3531/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3531/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу редакції газети «Чигиринські вісті» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до редакції газети «Чигиринські вісті» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2013 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом редакції газети «Чигиринські вісті», у якому просило: стягнути з відповідача на користь позивача 11 505 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2012 році та 489 грн. 90 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови відповідач посилається на те, що при прийнятті постанови судом першої інстанції не був врахований факт відповідач повністю утримується за рахунок місцевого бюджету, а адміністративно-господарські санкції не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до позивача звіт за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 10 осіб, кількість штатних працівників-інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21 березня 1991 року (далі Закон № 875-XII) - 1 особа.

Вважаючи, що відповідач у 2012 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце, а також ним не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та не надано суду жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, встановлено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.

Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15 липня 2013 року відповідачем подано до позивача Звіт за формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 10 осіб, кількість штатних працівників-інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону № 875-XII - 1 особа.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно вказано, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце.

За проведеними позивачем підрахунками адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 11505 грн. 00 коп.

Вказану суму відповідачем не сплачено. На суму заборгованості станом на час звернення до суду 14.11.2013 нарахована пеня в розмірі 489 грн. 90 коп.

Враховуючи, що відповідачем не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що відповідач повністю утримується за рахунок місцевого бюджету, а тому адміністративно-господарські санкції не поширюється них колегія суддів вважає необґрунтованими, а надана відповідачем довідка начальника фінансового управління Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області № 623/03-11 від 19.12.2013 року є не належним доказом на підтвердження даної обставини, з огляду на те, що відповідач був профінансований в 2012 році за рахунок бюджетних коштів, однак це не означає, що відповідач, саме повністю утримається за рахунок місцевого бюджету.

Крім того, зазначені доводи не заявлялись в суді першої інстанції, тому судом не надавалась оцінка зазначеним обставинам, що унеможливлює суд апеляційної інстанції переглянути правильність постанови суду першої інстанції в цій частині.

Отже, наведені обставини не є підставою для несплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій за порушення ним вимог чинного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу редакції газети «Чигиринські вісті» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.