Постанова

від 10.12.2013 по справі 820/10633/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 грудня 2013 р. № 820/10633/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Маренич Т.О.

за участю:

представника позивача - Межирицького А.О.

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000141510 від 24.10.2013 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105614, грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів в Харківській області, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алмаз-Дон», котрі викладені в акті від 15.10.2013р. № 165/20-26-15-01-02-37813219, про порушення підприємством вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, не відповідають дійсності, є незаконними та необґрунтованими. Позивач стверджує, що при складанні акту перевірки, відповідачем порушено вимоги наказу ДПА України від 22.12.2010р. № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства". Акт перевірки не містить належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. За таких підстав, прийняте на підставі такого акту перевірки податкове повідомлення - рішення №0000141510 від 24.10.2013 р. не можна вважати законним. Позивач також зазначає, що здійснює господарську діяльність виключно в межах, визначених законодавством. Факт придбання ним устаткування підтверджується належним чином оформленими документами первинного обліку - а саме - договором поставки, податковими накладними, видатковими накладними, виписками з банківського рахунку, договорами перевезення, митними документами та інш. При цьому, сам факт придбання та ввезення на митну територію України устаткування податковим органом не заперечується.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.123-124) відповідач вказав, що доводи позову вважає необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству. За судженням відповідача, операції з придбання ТОВ "Алмаз -Дон" згідно укладеного договору поставки № 04-30 устаткування виробництва відводів від 30.04.2013р. з Російською фірмою ООО "Кантар", код 047501779 Челябінська обл., м. Южноуральськ, вул. Советская, 91 "а" згідно специфікації № 1 до договору поставки № 04-30 від 30.04.2013р. верстату ПД-15/20 по виробництву відводів Ду-159 (R-35) та Ду-20 (R-40) у комплекті з інструментами (оснасткою) та згідно специфікації № 2 до договору поставки № 04-30 від 30.04.2013р. ООО "Кантар" лінії ПО-3000 по виробництву відводів діаметром Дн 33,42,48,57 мм в "два струмка" та 76, 89 в "один струмок" у комплекті прес протяжка, прес калібровки, інструмент (оснастка) для виготовлення відводів ф 33, 42, 48, 57 (сердечники, штамп для 2х струмків) та ф 76, 89 (сердечники, штамп для одного струмка) не використовуються у господарській діяльності підприємства та не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід шляхом декларування від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом податку на додану вартість не можна розглядати як самостійно ділову мету та такі операції не відповідають меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку. За таких обставин, відповідач вважає, що на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит на суму 105614 грн. за червень 2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз - Дон", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом - 37813219. (а.с. 24, 27).

Підприємство взято на облік як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби 23.04.2012р. за № 28238 (а.с. 25). На час перевірки та судового розгляду справи ТОВ "Алмаз - Дон" перебуває в Куп'янскій ОДПІ Головного управління міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 200076769 серії НБ № 520774 (а.с. 26).

На підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон", код 37813219, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2013 року (вх. № 9044250508 від 22.07.2013 року) в сумі 152208 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по деклараціям за липень (вх. № 9051182571 від 19.08.2013 року) в сумі 151048 грн. та серпень 2013 року (вх. № 9058588345 від 19.09.2013 року) в сумі 150973 грн.

Результати перевірки оформлені актом № 165/20-26-15-01-02-37813219 від 15.10.2013р.(а.с.29-53), за висновками якого позивачем - ТОВ "Алмаз - Дон", порушено п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 105614 грн. по декларації за червень 2013 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на суму 105614 грн. по декларації за червень 2013 року та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування враховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 декларації) на суму 105614 грн. по деклараціям з ПДВ за липень та серпень 2013 року.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0000141510 від 24.10.2013 року, яким ТОВ "Алмаз - Дон" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105614,00грн.(а.с.59).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 165/20-26-15-01-02-37813219 від 15.10.2013р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ООО «Кантар» (код ЄДРПОУ 047501779).

Так, на підставі договору поставки №04-30 від 30.04.2013 року (а.с.68-69), укладених між ТОВ "Алмаз-Дон" - (покупець) та ООО «Кантар» -(постачальник), постачальник зобов'язується виготовити та поставити (передати, відвантажити) покупцеві обладнання, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлене обладнання у встановленому договором порядку. Поставка обладнання здійснюється на підставі погоджених сторонами специфікацій: №1 від 30.04.2013 року, №2 від 30.04.2013 року. (а.с.70-71)

Реальність виконання вказаного договору підтверджується приєднаними до матеріалів справи: податковими та видатковими накладними, договорами перевезення, ТТН, митними документами, рахунком - фактурою№00033 від 17.05.2013 року, договором зберігання (а.с. 72-81, 86-116).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчить платіжне доручення №34090792 від 21.05.2013р. в сумі 2130000 рос. рублів, яка в перерахунку на гривню, за курсом НБУ на дату здійснення операції поставки (0,24792), склала 528069,60 грн. та виписка з банку по особових рахунках з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. (а.с.82-83).

Згідно бухгалтерської довідки № 1 від 08.10.2013р. (а.с. 85) придбане позивачем обладнання за договором поставки № 04-30 від 30.04.2013 р. у ООО "Кантар" Росія, обліковується на рахунку 1531 "Придбання інших необоротних матеріальних активів" з 11.06.2013р. по теперішній час та в експлуатацію не вводилось.

При здійсненні імпортної операції з придбання обладнання було проведено митне оформлення ввезеного на митну територію України товару з використанням митної декларації, оформлення якої було здійснено ПП "Ведекс", код 36554767 на підставі договору, укладеного з ТОВ "Алмаз - Дон" № 23-05/1 "Про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів та транспортних засобів" від 23.05.2013 року (а.с. 86-88).

Сума сплаченого ПДВ митним органам становить 105614 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 346 від 10.06.2013р. на суму 106000 грн.

Вказана сума включена позивачем до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентом зобов'язань за вказаним вище правочином.

Копії витребуваних, оглянутих судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаним договором підтверджені матеріалами справи.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості придбаного обладнання за договором шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), відповідачем суду не надано.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Проте, в ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За таких підстав, слід дійти висновку, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на суму 105614 грн. по декларації за червень 2013 року та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування враховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 декларації) на суму 105614 грн. по деклараціям з ПДВ за липень та серпень 2013 року не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000141510 від 24.10.2013 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 грудня 2013 року.

Суддя Панченко О.В.