Ухвала

від 18.02.2014 по справі 820/10633/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 820/10633/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. по справі № 820/10633/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000141510 від 24.10.2013 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105614, грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст. 198 Податкового кодексу України та невідповідність висновків суду обставинам справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз - Дон", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом - 37813219. (а.с. 24, 27).

Підприємство взято на облік як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби 23.04.2012р. за № 28238 (а.с. 25). На час перевірки та судового розгляду справи ТОВ "Алмаз - Дон" перебуває в Куп'янскій ОДПІ Головного управління міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 200076769 серії НБ № 520774 (а.с. 26).

На підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон", код 37813219, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2013 року (вх. № 9044250508 від 22.07.2013 року) в сумі 152208 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по деклараціям за липень (вх. № 9051182571 від 19.08.2013 року) в сумі 151048 грн. та серпень 2013 року (вх. № 9058588345 від 19.09.2013 року) в сумі 150973 грн.

Результати перевірки оформлені актом № 165/20-26-15-01-02-37813219 від 15.10.2013р.(а.с.29-53), за висновками якого позивачем - ТОВ "Алмаз - Дон", порушено п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 105614 грн. по декларації за червень 2013 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на суму 105614 грн. по декларації за червень 2013 року та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування враховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 декларації) на суму 105614 грн. по деклараціям з ПДВ за липень та серпень 2013 року.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0000141510 від 24.10.2013 року, яким ТОВ "Алмаз - Дон" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105614,00грн.(а.с.59).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ООО «Кантар» (код ЄДРПОУ 047501779).

Так, на підставі договору поставки №04-30 від 30.04.2013 року (а.с.68-69), укладених між ТОВ "Алмаз-Дон" - (покупець) та ООО «Кантар» -(постачальник), постачальник зобов'язується виготовити та поставити (передати, відвантажити) покупцеві обладнання, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлене обладнання у встановленому договором порядку. Поставка обладнання здійснюється на підставі погоджених сторонами специфікацій: №1 від 30.04.2013 року, №2 від 30.04.2013 року. (а.с.70-71)

Реальність виконання вказаного договору підтверджується приєднаними до матеріалів справи: податковими та видатковими накладними, договорами перевезення, ТТН, митними документами, рахунком - фактурою№00033 від 17.05.2013 року, договором зберігання (а.с. 72-81, 86-116).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчить платіжне доручення №34090792 від 21.05.2013р. в сумі 2130000 рос. рублів, яка в перерахунку на гривню, за курсом НБУ на дату здійснення операції поставки (0,24792), склала 528069,60 грн. та виписка з банку по особових рахунках з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. (а.с.82-83).

Згідно бухгалтерської довідки № 1 від 08.10.2013р. (а.с. 85) придбане позивачем обладнання за договором поставки № 04-30 від 30.04.2013 р. у ООО "Кантар" Росія, обліковується на рахунку 1531 "Придбання інших необоротних матеріальних активів" з 11.06.2013р. по теперішній час та в експлуатацію не вводилось.

При здійсненні імпортної операції з придбання обладнання було проведено митне оформлення ввезеного на митну територію України товару з використанням митної декларації, оформлення якої було здійснено ПП "Ведекс", код 36554767 на підставі договору, укладеного з ТОВ "Алмаз - Дон" № 23-05/1 "Про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів та транспортних засобів" від 23.05.2013 року (а.с. 86-88).

Сума сплаченого ПДВ митним органам становить 105614 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 346 від 10.06.2013р. на суму 106000 грн.

Вказана сума включена позивачем до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Копії витребуваних, оглянутих судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаним договором підтверджені матеріалами справи.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості придбаного обладнання за договором шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Проте, в ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, а судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на суму 105614 грн. по декларації за червень 2013 року та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування враховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 декларації) на суму 105614 грн. по деклараціям з ПДВ за липень та серпень 2013 року не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Дон", колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 820/10633/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013р. по справі № 820/10633/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.