Рішення

від 31.07.2007 по справі 12/261-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/261-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 липня 2007 р.           Справа 12/261-07

за позовом  Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000» (02160 м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454)

до        Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке»(Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Кузьминці, вул. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 33837304)

про             стягнення 4303,14 грн.  

Суддя                                       М. Кожухар

Секретар судового засідання Т.Геєчко

Представники:

позивача       - не з'явився

відповідача   - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

         Подано позов про стягнення 4303,14 грн., в тому рахунку: 1440,7  грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 5.2 договору купівлі-продажу № Х2-02-0015 від 04.04.2006 р., 1350,73 грн. –5% штрафу від суми  зобов'язання на підставі п. 5.4 цього договору, на підставі ст. 625 ЦК України –918,5 грн. втрат від інфляції за період з 01.10.2006 р. по 18.05.2007 р. та 593,21 грн. –7% річних за цей же період.

        Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням господарського суду Вінницької області від 12.04.2007 р. у справі № 12/163-07 встановлено факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті товару за договором купівлі-продажу № Х2-02-0015 від 04.04.2006 р. в сумі 13507,3 грн., а тому він повинен нести відповідальність за порушення грошових зобов'язань відповідно до умов договору та вимог законодавства.

       Відповідач у відзиві № 100 від 20.06.2007 р. позов не визнав, посилаючись на те, що позивач не надав доказів в обґрунтування розміру облікової ставки НБУ та розміру індексу інфляції, ст. 626 ЦК України не передбачає нарахування індексу інфляції, при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст.

232 ГК України.

       Справу порушено 05.06.2007 р. з призначенням розгляду справи на 26.06.2007 р.

       В судовому засіданні 26.06.2007 р. представник позивача Варга А.І. позов підтримав, представник відповідача Баланов Е.А. позов визнав, що зафіксовано у протоколі судового засідання.

У цьому судовому засіданні встановлено, що рішення суду у справі № 12/163-07 оскаржено відповідачем до апеляційної судової інстанції. Тому для з'ясування питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду оголошено перерву в розгляді справи до 31.07.2007 р.

       В судове засідання 31.01.2007 р. представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

       Відповідач також правом участі в розгляді справи 31.01.2007 р. не скористався. Про час і місце розгляду справи повідомлений в судовому засіданні 26.06.2007 р. під розписку.

       З урахуванням наведеного, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

      Судом встановлено таке.

         12.04.2007 р. господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 12/163-07 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке»на користь Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000»13507,3 грн. боргу за засоби захисту рослин. Рішення суду набрало законної сили  24.04.2007 р., після чого воно було оскаржене відповідачем до Житомирського апеляційного господарського суду. Ухвалою цього суду від 02.07.2007 р. апеляційна скарга повернута без розгляду.

         Названим рішенням господарського суду Вінницької області встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу № Х2-02-0015 від 04.04.2006 р. по видатковій накладній № Х2-02-0026 від 21.04.2006 р. ПП «Хімагромаркетинг 2000»(Продавець за договором) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке»(Покупець за договором) засоби захисту рослин на загальну суму 24990,61 р.

         Відповідно до п. 2.2 договору Покупець зобов'язався здійснити передоплату 50% вартості товару до 01.05.2006 р. і залишок заборгованості у розмірі 50% вартості товару –до 01.10.2006 р., однак взяте зобов'язання виконав частково в сумі 13507,31 грн.

         Заборгованість, що склала 13507,3 грн., на день розгляду справи не погашена.

        Дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку         

        Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

       Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

        Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

         Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

        Факт порушення відповідачем господарського зобов'язання по оплаті товару встановлено рішенням суду у справі № 12/ 163-07 та не заперечується відповідачем.

        Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

        Згідно з  ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

       Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

        Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу № Х2-02-0015 від 04.04.2006 р. встановлено, що Покупець (ТОВ «Кузьминецьке») відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане (п. 5.3 договору).

        Наведений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

        З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 1440,7 грн. пені підлягають задоволенню.

        Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або  у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

        Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктом 2.2 договору, тобто за порушення строків оплати товару, Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 5% від ціни договору.

        Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1350,73 грн. штрафу підлягають задоволенню.

        Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        У пункті 5.5 договору № Х2-02-0015 від 04.04.2006 р. зазначено, що сторони прийшли до угоди про зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, та встановили її у розмірі 7 відсотків.

         З огляду на це, позовні вимоги про стягнення  з відповідача 593,21 грн. –7% річних від простроченої суми за період з 01.10.2006 р. по 18.05.2007 р. підлягають задоволенню.

        Також на підставі ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги про стягнення 918,5 грн. втрат від інфляції за період з 01.10.2006 р. по 18.05.2007 р.

        З огляду на наведене, судом приймається визнання позову представником відповідача в судовому засіданні 26.06.2007 р. та не приймаються викладені у відзиві відповідача № 100 від 20.06.2007 р. заперечення на позов, оскільки:

- розмір облікової ставки НБУ та розмір індексу інфляції оприлюднені у засобах масової інформації, а тому не потребують доведення позивачем;

- позивач просив стягнути втрати від інфляції на підставі ст. 625, а не 626 ЦК України, що зазначено у позовній заяві та у клопотанні від 30.07.2007 р. про розгляд справи без участі представника;

- пеня нарахована позивачем у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України  та пунктом 5.5 договору купівлі-продажу № Х2-02-0015 від 04.04.2006 р.

       Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача відносяться судові витрати, понесені позивачем.

       Керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 49, 82, 84,115,116 ГПК України,

ВИРІШИВ:

        Позов задовольнити.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке»(Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Кузьминці, вул. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 33837304, р/р 26006004224001 у ВАТ КБ «Надра», м. Вінниця, МФО 302355) на користь Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000»(02160 м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454, р/р 26002945218341 в СФ «Укрсоцбанк», м. Севастополь, МФО 324195) 1350,73 грн. штрафу, 918,5 грн. втрат від інфляції, 593,21 грн. –7% річних, 1440,7 грн. пені, 102 грн. витрат на держмито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

        Копію рішення надіслати сторонам.    

Суддя                                                                                     Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано 31.07.07