Рішення

від 13.03.2008 по справі 4/329-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/329-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 березня 2008 р.                   Справа 4/329-07

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді                  В. Білоуса

При секретарі судового засідання А. Логінові

за участю представників:

позивача      : Ю. Семенюк –за довіреністю;

відповідача   : А. Арустамян –за довіреністю.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом  спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-БУД», вул.. Льотчиків-Визволителів, 43/4, м. Кременець, Тернопільська область, 47004, код 31879850 до приватного підприємства «Вінницянафтогазспецбуд», вул.. Ангеліної, 17, м. Вінниця, 21000, код 32754552 про стягнення 21 527 грн. 56 коп. збитків понесених знищенням переданого, згідно до договору оренди № 9 від 04.10.2004р., екскаватора марки CASE 1188 LC 1996р. випуску, реєстраційний № ТЕТО 383 (надалі екскаватор), -  

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позов поданому у листі від 19.02.2008р. (а.с. 119-120) та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Покликались на те, що термін дії договору оренди № 9 від 04.10.2004р. закінчився, з урахуванням положень ст. 764 ЦК України, ЗО.03.2005р.  (даний термін визначений самим позивачем у справі № 4/138-06 та у послідуючих позовних заявах). З даного випливає, що, починаючи з 31.03.2005р. зобов'язання сторін за договором оренди № 9 від 047.10.2004р., в тому числі і стосовно забезпечення збереження Механізму, є припиненими. Відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 224 ГК України, на які посилається позивач, як на нормативну підставу своїх вимог, підставою відповідальності за завдану шкоду (збитки) є неправомірне діяння (порушення господарського зобов'язання). Згідно ст. 614 ЦК України «особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом». Як вбачається із змісту зазначених норм закону, умовами відповідальності є причинний зв'язок між наявністю зобов'язання за договором та його порушенням. На момент підпалу екскаватора між сторонами у справі господарські зобов'язання були вже припинені, вина відповідача у його підпалі відсутня, що унеможливлює застосування до нього обов'язку відшкодувати збитки. На даний час осіб, винних у скоєні злочину (умисного знищення екскаватора) не встановлено, що стверджується листом Рогатинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області № 151 від 16.01.2008р.. Відповідач також вважає, що ціна позову не обґрунтована позивачем. Так, позивач визначає ціну позову як різницю між 31527,56 грн.( балансовою вартістю) та ціною продажу ПП «Трансфаворит». При цьому зазначає, що екскаватор проданий за ціною металолому. Втім, як убачається з договору № 13122005-1 від 13.12.2005р., укладеного між позивачем та ПП «Трансфаворит», предметом продажу був не металолом, а екскаватор гусеничний, а п. 3.3. договору «Продавець зобов'язаний передати Покупцеві дану одиницю техніки з необхідною тех. документацією в існуючому стані, відображеному на момент підписання акту приймання-передачі». Згідно акту приймання - передачі від 14.12.2005р., п. 2., «станом на момент підписання даного акту, вищевказана одиниця техніки представниками сторін оглянута і Покупець не має претензій до Продавця стосовно її технічного стану, комплектності». Таким чином, станом на день продажу спірного екскаватора його технічний стан неможливо визначити, як незадовільний, а тому вважати його металоломом безпідставно. Ураховуючи приписи Закону України «Про ціни і ціноутворення»позивач визначив вартість відчужуваного майна на власний розсуд, а відтак відсутні підстави для стягнення різниці з відповідача.

Також просив суд критично оцінити зміни та доповнення до договору № 13/22005-1 та додаток до акту приймання передачі від 14.12.2005р., як такі, що складені після закінчення строку дії договору купівлі-продажу № 131122005-1 від 13.12.2005р. і його фактичного виконання сторонами. Вважає що між поверненням відповідачем екскаватора після закінчення договору оренди і знищенням екскаватора невідомими особами відсутній  необхідний причинний зв'язок, а відтак відсутня вина відповідача і його відповідальність у виникненні збитків від знищення екскаватора.

Представник позивача підтримав позовні вимоги. Клопотань про зміну предмету, підстав позову не заявляв. Пояснив, що оскільки відповідач не повернув екскаватор після закінчення 04.03.2005р. договору оренди та не забезпечив збереження отриманого в оренду майна, то знищення екскаватора шляхом підпалу невідомими особами 25.06.2005р. знаходиться в необхідному причинному зв'язку із збитками, які поніс позивач у вигляді різниці між залишковою вартістю екскаватора перед підпалом (31527,56 грн.) і продажем його за ціною металобрухту в сумі 10000 грн., внаслідок його непридатності до експлуатації за призначенням, згідно договору купівлі-продажу № 13122005-1 від 13.12.2005р. зазначив, про те, що подальша доля екскаватора, після його продажу, позивачу невідома.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані в справу докази суд на підставі ст. 33, ч. 2 ст. 34, 41, 43 ГПК України, ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»ч. 1 ст. 651, 759 ЦК України, ч. 7 ст. 180 ГК України прийшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню за недоведеністю в установленому законом порядку, непридатності екскаватора до експлуатації за призначенням. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

04.10.2004 року позивачем ( за договором „Орендодавець) та відповідачем ( за договором „Орендар”) було укладено договір оренди №9. За цим договором позивач передав, а відповідач прийняв в оренду екскаватор (механізм) марки CASE 1188 LS, 1996 року випуску, реєстраційний № TE TO 383, двигун б/н, шасі б/н. Актом приймання-передачі механізму в оренду механізму в оренду від 04.10.2004р., підписаним керівниками сторін, стверджується виконання позивачем зобов'язань за договором № 9 (надалі „Договір”) і передача відповідачу, а останнім прийняття в оренду екскаватора.

З огляду на предмет договору, взяті зобов'язання, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини щодо оренди майна, які регулюються главою 58  підрозділу І розділу ІІІ книги п'ятої (статті 759-762)  ЦК України, параграфом 5  глави 30 розділу 5 (статті 283-286) ГК України.  

Згідно п. 6.1 договору оренди № 9 він діяв до 31.12.2004р.. З огляду на положення ст. 764 ЦК України та ненадходження від позивача заперечень на протязі місяця після 31.12.2004р., договір оренди був поновлений на новий строк (три місяці), а саме до 05.03.2005р.. Позивач на протязі місяця після 05.03.2005р. заперечень проти знаходження у відповідача екскаватора відповідачу не направляв і екскаватор продовжував перебувати у відповідача. Згідно постанови слідчого Рогатинського РВ УМВС  А. Воробець про порушення кримінальної справи і прийняття до свого провадження від 05.07.2005р. за № 257921 в ніч з 24 на 25.06.2005р. невстановлені особи в с. Липівка, Рогатинського району шляхом підпалу, умисно знищили екскаватор марки САSЕ  1188 LC 96 року випуску, який належав на праві оренди ПП «Вінницянафтогазспецбуд». Постановою про визнання цивільним позивачем від 16.09.2005р. позивача визнано цивільним позивачем у кримінальній справі на суму 31527 грн. 56 коп.. Постановою від 10.04.2007р. зупинено досудове слідство на підставі п. 3 ст. 206 КПК України. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

В обґрунтування позовних вимог, розмір заподіяних збитків в сумі 21527,56 грн. в позовній заяві вказав непридатність екскаватора до експлуатації за призначенням внаслідок його знищення та продажу його за ціною металобрухту в сумі 10000 грн. На доказ цього позивачем надано висновок експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження № 2664-1.05.61-74.30.0. від 20.12.2005р. виконаного Дібровим В. М. (а.с. 67-74). У розділі 6 вказаного експертного висновку зазначено, що причиною пошкодження двигуна та навісних елементів двигуна, провідників електрообладнання, гідронасосів управління, електронних блоків управління і контролю стала зовнішня дія полум'я високої температури та що саме вказані елементи екскаватора не підлягають відновленню  і ремонту. Висновок про те, що екскаватор, як суцільний механізм , відновленню та ремонту не підлягає відсутній.

Договором –рахунком № 2664 від 23.11.2005р. (а.с. 105) стверджується те, що висновок експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження № 2664-1.05.61-74.30.0 від 20.12.2005р. (надалі «висновок експертизи від 20.12.2005р.») виконаний та виданий на замовлення позивача. Ця експертиза не була призначена судом і була проведена до звернення позивачем з позовною заявою до суду. Експерт не поперед жувався про кримінальну відповідальність за видачу заздалегідь неправдивого висновку і не розписувався за таке попередження. Звіт №279 не є доказом, який передбачений ст.41 ГПК України, оскільки згідно ст. 1 Закону України „Про судову експертизу судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які мають інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. В ч.2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тому визначення того, що екскаватор не підлягає ремонту і відновленню, матеріальної шкоди мало б стверджуватися доказами, передбаченими ст..41,42 ГПК України, Законом України „Про судову експертизу”, а саме висновком авто товарознавчої експертизи, призначеної органом досудового слідства чи судом.

Листом слідчого Рогатинського РВ УМВС № 507 від 05.02.2008р. (а.с. 97) стверджується те, що автотоварознавча експертиза у кримінальній справі не призначалася.

Виконуючи вимоги ухвал суду від 11.12.2007р., 17.01.2008р., позивач в клопотанні поданому суду 19.02.2008р. (а.с. 102) зазначив, що після продажу за договором № 2664 від 23.11.2005р. подальша доля екскаватора йому не відома. З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що висновок експертизи від 20.12.2005р. № 2664-1.05.61-74.30.0 є неналежним доказом, а відтак позивач не довів в установленому законом порядку і передбаченими законодавством доказами непридатність експлуатації екскаватора за призначенням, те, що екскаватор не підлягав ремонту і відновленню після підпалу, а відтак і розмір збитків. Встановити ці обставини судом неможливо з огляду неповідомлення позивачем суду даних про подальшу долю екскаватора, про його місцезнаходження.

Доводи  позивача судом до уваги не беруться оскільки 13.12.2005р. він уклав з ПП «Трансфаворит»м. Жоква, Львівської області договір № 13122005-1 згідно якому продав а ПП «Трансфаворит»купило екскаватор гусеничний САSЕ  1188 LC за ціною 10000 грн. (а.с. 19). Актом приймання –передачі складеному в м. Жоква 14.12.2005р. (а.с. 20) стверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 13122005-1 від 13.12.2005р. (надалі договір купівлі –продажу від 13.12.2005р.) і передача ПП «Трансфаворит»у власність одиницю техніки –екскаватора гусеничного САSЕ  1188 LC, тобто того, що був предметом договору оренди № 9 укладеного позивачем і відповідачем  04.10.2004р.. В п. 3.1, 3.3, 3.4 договору від 13.12.2005р. позивач і ПП «Трансфаворит»передбачили, що позивач зобов'язаний після підписання договору до моменту підписання акту приймання-передачі надати ПП «Трансфаворит»можливість ознайомитися з одиницею техніки, що продається, її технічним станом, комплектністю, технічними параметрами та характеристиками, а також зобов'язані представити свою наявну технічну документацію. Позивач зобов'язувався передати ПП «Трансфаворит»одиницю техніки з необхідною технічною документацією в існуючому технічному стані, відображеному на момент підписання акту приймання –передачі. Право власності на одиницю техніки та ризики випадкової загибелі (пошкодження, знищення) переходять до ПП «Трансфаворит»з моменту підписання акту приймання –передачі. Згідно акту приймання-передачі  від 14.12.2005р. позивач передав ПП «Трансфаворит»одиницю техніки, а не металобрухт, як вказує позивач в позовній заяві, оскільки не ціна визначає який товар продається, а навпаки товар диктує ціну і вона є похідною та може встановлюватись за погодженням сторін. Сторони ствердили в акті від 14.12.2005р., що на момент підписання акту, одиниця техніки представниками сторін оглянута і Покупець «ПП Трансфаворит»не має претензії до продавця (позивача) стосовно її технічного стану, комплектності. Це розцінюється таким чином, що позивач за договором від 13.12.2005р. продав ПП «Трансфаворит»екскаватор як одиницю техніки, а не як металобрухт.

Суд, на підставі ст.. 43 ГПК України, критично оцінив і вважає неналежними, сумнівними доказами зміни та доповнення до договору № 13122005-1 від 13.12.2005р., додаток до акту приймання-передачі від 14.12.2005р., оскільки вони суперечать договору від 13.12.2005р. і акту приймання-передачі від 14.12.2005р., згідно якому сторони засвідчили, що станом на 14.12.2005р. екскаватор був оглянутий і покупець не мав претензій стосовно його технічного стану, комплектності. Додаток до акту від 14.12.2005р. містить взаємосуперечливі, виключаючі одна одну обставини, те що дана техніка несправна внаслідок пожежі і те що до технічного стану претензій немає. При цьому не вказано перелік технічних несправностей.

Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

В п. 6.1. договору № 13122005-1 від 13.12.2005р. сторони погодилися, що він діє до 31.12.2005р., зміни і доповнення до договору від 13.12.2005р., додаток до акту приймання-передачі від 14.12.2005р. не містять дати їх складання. Тому відсутні підстави вважати, що вони вчинені в межах строку дії договору від 13.12.2005р.. Факсограми цих доказів (а.с.86, 87) свідчать про те, що вони передані факсимільним зв'язком 16.01.2008р., тобто вже після порушення судом провадження у справі №4/329-07 і витребування ухвалами суду від 20.11.2007р., 11.12.2007р. додаткових доказів. Позивач вже звертався до господарського суду із позовом № 1/7 від 06.07.2008р. (а.с. 58)  про відшкодування збитків від знищення екскаватора, в якому вказував суму збитків в розмірі 14 527 грн. 56 коп. та вказував експерту  вартість екскаватора після  пошкодження в розмірі 16 800 грн. (а.с. 60).

Ухвалою від 02.10.2007р. у справі №11/245-07вказаний позов був залишений без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України в зв2язку із ненаданням позивачем витребуваних судом доказів.

Суд приходить до висновку про те, що позивач не довів в установленому законом порядку розмір збитків.

В зв'язку із відмовою в позові  судові витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в загальній сумі 333 грн. 28 коп. відповідно до ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.. ст.. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, ч. 1, 5 ст. 49, 82, 83, 84, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1.          В позові відмовити.

2.          Судові витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в загальній сумі 333 грн. 28 коп. покласти на позивача.

3.          Копії рішення направити рекомендованим листом позивачу, відповідачу або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.03.2008р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлений і підписаний 17.03.2008р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного оформлення і підписання його тексту суддею.  

Суддя                     Білоус В.В.