Постанова

від 17.01.2014 по справі 905/7736/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.01.2014р. справа №905/7736/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від 26.11.2013 р.

у справі №905/7736/13 (суддя Левшина Г.В.)

за позовом - ОСОБА_2, м.Донецьк

до відповідачів:

1.Приватного акціонерного товариства «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», м.Донецьк

2.Приватного підприємства «Вокруг Свєта», м.Донецьк

3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Центрсервіс», м.Донецьк

про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

ОСОБА_2, м.Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», м.Донецьк, Приватного підприємства «Вокруг Свєта», м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Центрсервіс», м.Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» та ПП «Інжиніринг Центрсервіс» (за реєстром №4334) від 30 грудня 2010 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» та ПП «Вокруг Свєта» (за реєстром №4336) від 30 грудня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність оспорюваних правочинів вимогам ч.2 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства"; укладання генеральним директором ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» договорів купівлі-продажу з перевищенням повноважень, без відповідного рішення загальних зборів товариства; відсутність у сторін договорів купівлі-продажу намірів на реальне настання наслідків договору; порушення оспорюваними договорами прав позивача, як акціонера ПрАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», на управління товариством.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. по справі №905/7736/13 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», м.Донецьк, Приватного підприємства «Вокруг Свєта», м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Центрсервіс», м.Донецьк про визнання недійсними: договору купівлі-продажу, укладеного між ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» та ПП «Інжиніринг Центрсервіс» (за реєстром №4334) від 30 грудня 2010 року; договору купівлі-продажу, укладеного між ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» та ПП «Вокруг Свєта» (за реєстром №4336) від 30 грудня 2010 року.

Рішення мотивовано безпідставністю посилань позивача на перевищення генеральним директором ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» наданих йому повноважень внаслідок відчуження активів підприємства без відповідної згоди загальних зборів акціонерів; підтвердженістю матеріалами справи наявності у сторін під час підписання оспорюваних правочинів наміру створити реальні правові наслідки; недоведеністю позивачем порушення його прав.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. по справі №905/7736/13 повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Апелянт вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування порушення своїх прав, як акціонера ПрАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», скаржник зазначає, що укладання договору виконавчим органом товариства без згоди вищого органу товариства є порушенням прав кожного акціонера на участь в управлінні справами товариства. Крім того, якщо угода не має економічного зиску, направлена на виведення активів з товариства та призводить до суттєвого зменшення прибутку товариства, то така угода порушує право акціонера на отримання прибутку товариства. Наполягає на порушенні судом першої інстанції ст. ст. 92, 98, 116, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства». На думку заявника апеляційної скарги, укладаючи оспорювані договори від 30.12.2010р. щодо відчуження активів, які складають понад 50% майна товариства, без згоди загальних зборів акціонерів генеральний директор відповідача 1 перевищив надані йому повноваження і не мав необхідного обсягу дієздатності. Крім того, скаржник вважає, що оспорювані договори купівлі-продажу не спрямовані на настання реальних наслідків та не обумовлені економічною доцільністю для господарської діяльності товариства, суперечать статутним цілям та предмету діяльності товариства.

ПрАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» проти апеляційних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві №1/4-217 від 24.12.2013р. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зазначає, що укладання товариством угод не порушує прав акціонера на участь в управлінні товариством та розподіл прибутку. Наполягає на відповідності оспорюваних договорів нормам закону та статуту Товариства. На думку відповідача 1 правомірним є висновок суду першої інстанції щодо сфери дії Закону України «Про акціонерні товариства». Просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Приватне підприємство «Вокруг Свєта» відзивом №24/12-1 від 24.12.2013р. на апеляційну скаргу заперечило проти апеляційних вимог позивача. Вважає, що суд першої інстанції вирішив справу у відповідності до норм законодавства. Наполягає на відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з ПП «Вокруг Свєта», через його фіктивність, оскільки на підставі цього договору у ПП «Вокруг Свєта» виникло право власності на нерухоме майно, яке зареєстровано ним в БТІ. На думку ПП «Вокруг Свєта» інші доводи апелянта спростовуються тим, що оспорюваний договір не лише було укладено в належній формі та нотаріально посвідчено (при цьому сторони погодили всі умови договору), але й виконано сторонами в повному обсязі. Стосовно тверджень апелянта про відсутність у генерального директора відповідача 1 повноважень на укладання договору зазначає, що нотаріус перевіряв повноваження сторін, керівник відповідача 1 був занесений до єдиного державного реєстру як особа, що має право без довіреності вчиняти дії від імені товариства. Просить рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Центрсервіс» проти апеляційних вимог заперечило з підстав, викладених у відзиві №12/5 від 24.12.2013р. на апеляційну скаргу. Зазначає, що договір купівлі-продажу, укладений з ПП «Інжиніринг Центрсервіс», виконаний сторонами в повному обсязі, підписаний належними представниками, повноваження яких на момент укладання договору не були обмежені згідно з відомостями з державного реєстру. Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу відхилити.

Відповідачі не скористались правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

30.12.2010р. між Закритим акціонерним товариством «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» (продавець) та Приватним підприємством «Вокруг Свєта» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, який посвідчено ОСОБА_3, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №4336.

Згідно з п. 1.1. договору продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) будівлі, а саме: літ.Д-1-будівля гаража, загальною площею 314,1 кв.м., літ.С-навіс, літ.Т-навіс, що складає 4/100 від будівель загальної площі 8104,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать продавцю на праві приватної власності, надалі - предмет договору.

Будівлі, частка від яких відчужується, складаються з: літ.Б-1-будівля цеху №1, загальною площею 3168,7 кв.м., літ.Б'-3-будівля прибудови АБК, загальною площею 648,1 кв.м., літ.В-2-будівля цеху №3, загальною площею 962,0 кв.м., літ.Г-1-будівля цеху №2, загальною площею 1073,7 кв.м., літ. Д-1 - будівля гаража, загальною площею 314,1 кв.м., літ.К-1-будівля виробничого цеху №4, загальною площею 918,1 кв.м., літ.М-1-будівля складу, загальною площею 88,3 кв.м., літ.Л-1-будівля цеху №5, загальною площею 387,3 кв.м., літ.Н-1-будівля цеху №6, загальною площею 373,3 кв.м., літ.О-1-будівля цеху №7, загальною площею 170,7 кв.м., літ.П-навіс, літ.Р-навіс, С-навіс, Т-навіс, У-навіс, Ф-сарай, Х-сарай, Ц-сарай. Загальна площа зазначених будівель становить 8 104,3 кв.м.

Предмет договору належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради 23.12.2010р. та зареєстрованого в Комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м.Донецька 24.12.2010р., номер запису 11202 в книзі 35в, про що надано витяг про державну реєстрацію прав номер 28491136, реєстраційний номер 32460060 (п.1.2. договору).

За домовленістю сторін та згідно Звіту про незалежну оцінку майна, належного ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», складеному суб'єктом оціночної діяльності - Донецькою філією ПП «Автоексперт» станом на 30 листопада 2010 року, зазначений в п. 1.1. предмет договору продається по ціні, що становить 212 040,83 грн., у тому числі ПДВ 35 340,14 грн. (п.2.1. договору).

Пунктом 2.3. договору за домовленістю сторін встановлено такий порядок розрахунків між ними зі сплати ціни предмету договору - кошти сплачуються покупцем до 30 березня 2011 року шляхом перерахування на рахунок продавця.

Згідно з п. п. 3.4., 3.5. договору покупець зобов'язується належним чином виконати п.2.3. цього договору, а продавець зобов'язується передати покупцеві предмет договору та інвентарну карту одразу після підписання договору сторонами, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору за актом прийому-передачі.

30.12.2010р. між Закритим акціонерним товариством «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» (продавець) та Приватним підприємством «Інжиніринг Центрсервіс» (покупець, правонаступником якого є відповідач 3) був укладений договір купівлі-продажу, який посвідчено ОСОБА_3, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №4334.

Згідно з п. 1.1. договору продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) будівлі, а саме: літ.Б-1-будівля цеху №1, загальною площею 3168,7 кв.м., літ.Б'-3-будівля прибудови АБК, загальною площею 648,1 кв.м., літ.В-2-будівля цеху №3, загальною площею 962,0 кв.м., літ.Г-1-будівля цеху №2, загальною площею 1073,7 кв.м., літ.К-1-будівля виробничого цеху №4, загальною площею 918,1 кв.м., літ.М-1-будівля складу, загальною площею 88,3 кв.м., літ.Л-1-будівля цеху №5, загальною площею 387,3 кв.м., літ.Н-1-будівля цеху №6, загальною площею 373,3 кв.м., літ.О-1-будівля цеху №7, загальною площею 170,7 кв.м., літ.П-навіс, літ.Р-навіс, літ.У-навіс, літ.Ф-сарай, літ.Х-сарай, літ.Ц-сарай, що складає 96/100 від будівель загальної площі 8104,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать продавцю на праві приватної власності, надалі - предмет договору.

Будівлі, частка від яких відчужується, складаються з: літ.Б-1-будівля цеху №1, загальною площею 3168,7 кв.м., літ.Б'-3-будівля прибудови АБК, загальною площею 648,1 кв.м., літ.В-2-будівля цеху №3, загальною площею 962,0 кв.м., літ.Г-1-будівля цеху №2, загальною площею 1073,7 кв.м., літ. Д-1 - будівля гаража, загальною площею 314,1 кв.м., літ.К-1-будівля виробничого цеху №4, загальною площею 918,1 кв.м., літ.М-1-будівля складу, загальною площею 88,3 кв.м., літ.Л-1-будівля цеху №5, загальною площею 387,3 кв.м., літ.Н-1-будівля цеху №6, загальною площею 373,3 кв.м., літ.О-1-будівля цеху №7, загальною площею 170,7 кв.м., літ.П-навіс, літ.Р-навіс, С-навіс, Т-навіс, У-навіс, Ф-сарай, Х-сарай, Ц-сарай. Загальна площа зазначених будівель становить 8 104,3 кв.м.

Предмет договору належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради 23.12.2010р. та зареєстрованого в Комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м.Донецька 24.12.2010р., номер запису 11202 в книзі 35в, про що надано витяг про державну реєстрацію прав номер 28491136, реєстраційний номер 32460060 (п.1.2. договору).

За домовленістю сторін та згідно Звіту про незалежну оцінку майна, належного ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», складеного суб'єктом оціночної діяльності - Донецькою філією ПП «Автоексперт» станом на 30 листопада 2010 року, зазначений в п. 1.1. предмет договору продається по ціні, що становить 5 435 772,39 грн., у тому числі ПДВ 905 962,07 грн. (п.2.1. договору).

Пунктом 2.3. договору за домовленістю сторін встановлено такий порядок розрахунків між ними зі сплати ціни предмету договору - кошти сплачуються рівними частинами щомісячно покупцем до 31 грудня 2011року, шляхом перерахування на рахунок продавця.

Згідно з п. п. 3.4., 3.5. договору покупець зобов'язується належним чином виконати п.2.3. цього договору, а продавець зобов'язується передати покупцеві предмет договору та інвентарні карти одразу після підписання договору сторонами, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору за актом прийому-передачі.

Договори зареєстровані в Державному реєстрі правочинів, про що свідчать витяги № 9478685 від 30.12.2010р. та № 9478330 від 30.12.2010р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Заявляючи позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, позивач мав довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме (в редакції чинній на час укладання спірних договорів): зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст.215 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України, в редакції чинній на час укладання оспорюваних договорів).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами договорів купівлі продажу від 30.12.2010р. досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, тексти договорів підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками сторін.

Від імені ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» договори купівлі продажу від 30.12.2010р. підписані генеральним директором - Мавродій С.В.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 1. Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», на порушенні якого наполягає позивач, яким, зокрема, визначається порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів ( ст. 1 Закону), цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону.

Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств (ч. 2. Розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства»).

Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року).

До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону, крім статей 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом (ч.4.).

За положеннями пункту п'ятого розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство. Часткове виконання вимог абзацу першого цього пункту не є виконанням вимог цього Закону.

Закон України "Про акціонерні товариства", опублікований в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" N 202 від 29.10.2008 року, набрав чинності 30.04.2009 року.

Матеріали справи свідчать, що приведення діяльності ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», створеного до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", у відповідність із вимогами наведеного Закону відбулося 11.04.2011р., тобто з моменту реєстрації нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», яким в т.ч. передбачено зміну найменування Товариства з закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.

Відповідно до абз. 5. п. п. 7.1.1. п.7.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, на момент укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу мали застосовуватися положення ст. ст. 1-49 Закону України «Про господарські товариства».

За змістом ч. 1 ст. 159 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом акціонерного товариства є загальні збори.

Відповідно до положень ст. 161 Цивільного кодексу України, ст. 47 Закону України «Про господарські товариства» виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту (ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»).

В розділі 8 Статуту Закритого акціонерного товариства «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» (в редакції зі змінами, зареєстрованими 08.05.2009р., чинній на час укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу) зазначено, що управління товариством здійснюють: вищий орган товариства - загальні збори акціонерів; виконавчий орган - дирекція.

Вищим органом управління товариством є загальні збори акціонерів (п. 8.1.1. Статуту).

До виключної компетенції зборів акціонерів відноситься: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання і відкликання членів дирекції; утворення і відкликання інших органів товариства; затвердження річної фінансової звітності; розподіл прибутку і збитків товариства; прийняття рішення про ліквідацію товариства; прийняття рішень про реорганізацію товариства; призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу товариства; прийняття рішень про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів товариства спеціалізованому реєстратору та затвердження договору з реєстратором; прийняття рішень про створення та ліквідацію філій та представництв товариства, затвердження їх положень; ухвалення рішень про деномінацію акцій товариства (п. 8.1.10 Статуту).

За положеннями п. п. 8.2.1., 8.2.2., 8.2.12.5 Статуту ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» виконавчим органом товариства, що здійснює повсякденне керівництво і управління поточною діяльністю товариства, є дирекція. Генеральний директор та члени дирекції обираються та відкликаються (у тому числі достроково) зборами, переважно, з числа працівників товариства. Генеральний директор керує всією поточною діяльністю товариства і несе персональну відповідальність за рішення покладених на товариство задач.

Генеральний директор має наступні повноваження: здійснює повсякденне керівництво діяльністю товариства; без доручення представляє товариство у всіх організаціях та установах України та за рубежем; від імені товариства здійснює будь-які юридичні дії у відносинах товариства з третіми особами, підписує будь-які договори, тощо (п.8.2.12.7. Статуту).

Пунктом 8.2.12.10 Статуту ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» передбачено, що усі договори від імені товариства підписує Генеральний директор або інша особа, якій дане повноваження делеговане Генеральним директором виданою їм довіреністю.

Отже, Статут ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» не містить обмежень прав Генерального директора щодо укладання договорів, в т.ч. на певну суму, не містить Статут Товариства і положень щодо обов'язкової наявності рішення загальних зборів акціонерів товариства, прийнятого кваліфікованою більшістю голосів, для укладання виконавчим органом від імені товариства договорів на відчуження майна товариства на певну суму.

Наведене спростовує посилання позивача на порушення відповідачами ст.98 Цивільного кодексу України, застосування якої має здійснюватися спільно зі ст. 42 Закону України «Про господарські товариства», норми якого є спеціальними по відношенню до Цивільного кодексу України.

Крім того, як вбачається з довідки №1/6-204 від 12.11.2013р. ПрАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», підписаної генеральним директором та головним бухгалтером, балансова вартість будівель та споруд, відчужених за договором купівлі-продажу, укладеним з ПП «Інжиніринг Центрсервіс» становить 2 751 909,23 грн.; балансова вартість гаража, відчуженого за договором купівлі-продажу, укладеним з ПП «Вокруг Свєта» становить 78 752,44грн.

За відомостями балансу ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» станом на 31.12.2009р. активи Товариства складали 16 154 000,00 грн., з яких необоротні активи - 6 615 000,00грн.

Таким чином, на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу генеральний директор відповідача-1 був наділений достатнім обсягом повноважень для представництва Товариства у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами та укладання вказаних договорів.

Безпідставними є доводи апелянта про фіктивність оспорюваних правочинів та неспрямованість договорів на реальне настання правових наслідків.

Так, виписки по рахунках та платіжні доручення ПП «Вокруг Свєта», довідка №11/06 від 12.11.2013р. ТОВ «Інжиніринг Центрсервіс», свідчать про здійснення покупцями оплати за договорами купівлі-продажу від 30.12.2010р.

Предмети договорів купівлі-продажу від 30.12.2010р. передано продавцем покупцям згідно Актів прийому-передачі будівель від 04.01.2011р.

Згідно з Витягом про державну реєстрацію прав №28688432 від 17.01.2011р., КП "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька" зареєстровано за Приватним підприємством «Інжиніринг Центрсервіс» на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2010р. право власності на 96/100 часток будівель з господарськими побудовами ( від будівель загальної площі 8104,3 кв.м.), розташованими за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з Витягом про державну реєстрацію прав №28687724 від 17.01.2011р., КП "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька" зареєстровано за ПП «Вокруг Свєта» на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2010р. право власності на 4/100 частини (від будівель загальної площі 8104,3 кв.м.) будівель з господарськими побудовами, розташованими за адресою АДРЕСА_1.

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Як вказано Пленумом Вищого господарського суду України в п. 3.11. Постанови від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Наявні в матеріалах справи докази виконання сторонами умов оспорюваних договорів свідчать про недоведеність позивачем факту їх фіктивності.

Доводи заявника апеляційної скарги про економічну невигідність оспорюваних договорів купівлі-продажу спростовуються відплатністю договорів купівлі-продажу, та за положеннями ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України не є підставою для визнання правочину недійсним

За приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Президією Вищого господарського суду України в п. 1.2. Рекомендацій від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначено, що до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

За змістом вказаної правової норми, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з наведеного вище, позивач, як акціонер ПрАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор» (згідно Виписки про стан рахунку в цінних паперах на 17.10.2013р. ОСОБА_2 є власником 1 простої бездокументарної іменної акції номінальною вартістю 100,00 грн.), звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені товариством, зобов'язаний довести яким чином вказані договори порушують його корпоративні права та інтереси, а суд, в свою чергу, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту прав позивача.

Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Позивачем не наведено та документово не підтверджено порушення його корпоративних прав, зокрема прав на участь в управлінні справами товариства, на розподіл прибутку товариства, внаслідок укладання товариством оспорюваних договорів купівлі-продажу.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. у справі №905/7736/13 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №905/7736/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. у справі №905/7736/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. у справі №905/7736/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 екз. позивачу - 1, відповідачам -3

у справу - 1, ДАГС - 1, ГСДО - 1