Постанова

від 14.01.2014 по справі 913/2816/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.01.2014 справа №913/2816/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:Хацько І.О. - за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерагрострой-2000 Плюс" сел.Лози Антрацитівського району Луганської області на ухвалу господарського судуЛуганської області від 03.12.2013р. у справі№913/2816/13 (суддя Седляр О.О.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Лідерагрострой-2000 Плюс" сел.Лози Антрацитівського району Луганської області до публічного акціонерного товариства "Антрацитівська база комплектації сільського господарства" смт.Кріпенський Луганської області простягнення заборгованості

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерагрострой-2000 Плюс" сел.Лози Антрацитівського району Луганської області про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно публічного акціонерного товариства "Антрацитівська база комплектації сільського господарства" смт.Кріпенський Луганської області. Також цією ухвалою провадження у справі було зупинено у зв'язку з направленням до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Луганській області матеріалів для здійснення перевірки щодо наявності у діях сторін ознак злочину, передбаченого ст. ст. 209, 212, 218 Кримінального кодексу України.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим актом в частині зупинення провадження у справі та направлення матеріалів до слідчих органів, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. в цій частині як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відповідач не скористався процесуальним правом щодо участі повноважного представника в судовому засіданні, незважаючи на те, що про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та не заперечував проти розгляду скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами п.2 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема у випадках: надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Суд першої інстанції, приймаючи на підставі вказаної норми процесуального права оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, з направленням до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Луганській області матеріалів, на підставі аналізу податкової та фінансової звітності суб'єктів господарювання, які є сторонами у даній справі, дійшов висновку про те, що спірна заборгованість є штучно сформованою, оскільки відповідна звітність не відображає наявності господарських взаємовідносин між ними.

З огляду на це, суд першої інстанції визнав необхідним здійснення уповноваженими на це державними органами перевірки вказаних обставин з метою встановлення наявності або відсутності у діях сторін у даній справі ознак злочину, передбаченого ст.ст. 209,212, 218 Кримінального кодексу України.

Проте, колегія суддів вважає висновок господарського суду в частині зупинення провадження у справі передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки такий висновок суду повністю відтворює зміст листа Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №3022/9/10 від 18.11.2013 року (а.с.49-50), тобто його здійснено судом без надання відповідної правової оцінки вказаному листу податкового органу в сукупності з іншими обставинами справи. При цьому колегія суддів зазначає про те, що неналежне ведення податкової та фінансової звітності не може свідчити однозначно про факт здійснення чи нездійснення господарської операції між суб'єктами господарювання, наявність якого встановлює господарський суд, а не податковий орган.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що перевірка слідчими органами можлива і за повідомленням господарського суду, яке надсилається до відповідних органів на підставі ст. 90 ГПК України.

Також оскаржуваною ухвалою господарський суд Луганської області задовольнив заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерагрострой-2000 Плюс" про забезпечення позову та наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо вжитих заходів до забезпечення позову, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, оскаржувана ухвала не містить посилань на належні та допустимі докази, якими б обґрунтовувалась необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.

Водночас, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що заява позивача про забезпечення позову також не містить таких посилань.

Так, у заяві про забезпечення позову позивач вказує на такі обставини, як: існування судових рішень щодо стягнення з публічного акціонерного товариства "Антрацитівська база комплектації сільського господарства" смт.Кріпенський Луганської області заборгованості за кредитними договорами; нездійснення підприємством-відповідачем протягом тривалого часу виробничої діяльності та наявності у нього заборгованості перед робітниками, при цьому не посилаючись на докази, які б свідчили про ці факти.

Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. При цьому, у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали в частині вжиття заходів до забезпечення позову порушено принцип адекватності заходу до забезпечення позову, оскільки вжито заходів до забезпечення позову без урахування співвідношення прав (інтересу) сторін у справі та співмірності цих заходів із заявленими позивачем вимогами, з огляду на те, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 1 100 000, 00 грн., тоді як судом накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно публічного акціонерного товариства "Антрацитівська база комплектації сільського господарства" смт.Кріпенський Луганської області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. у справі №913/2816/13 підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерагрострой-2000 Плюс" сел.Лози Антрацитівського району Луганської області - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 03.12.2013р. у справі №913/2816/13 - скасувати.

Справу №913/2816/13 направити до господарського суду Луганської області.

Головуючий О.А.Скакун

Судді Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим. 1,2-позивачу; 3-відповідачу; 4-у справу; 5-ГСЛО; 6-ДАГС