Постанова

від 16.01.2014 по справі 826/17858/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

16 січня 2014 року № 826/17858/13-а

За позовомПриватного підприємства «Роса» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0006602220, № 0006612220 від 12.06.2013

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Роса» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0006602220, № 0006612220 від 12.06.2013.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Роса» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія» Сельта» (далі - Контрагент) за серпень 2011року. За наслідком перевірки було складено акт від 24.04.2013р. № 264/1-22-20/21521174 (далі - Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про не встановлення надання послуг (передачу товарів/робіт) від ТОВ «Компанія»Сельта» до контрагентів-покупців, серед яких значиться ПП «Роса» у серпні 2011 року. Вказаний висновок базується на відомостях акту від 26.01.2012 № 260/23-4/35534315.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 № 0006602220 (за основним платежем 90341грн., за штрафним санкціями 45171грн.), від 12.06.2013 № 0006612220 (за основним платежем 103892, за штрафними санкціями 0 грн).

Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішеннями, оскільки стверджує про реальний (товарний) характер операцій з ТОВ «Компанія» Сельта».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, далі - ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Виходячи з наявних матеріалів справи суд вважає необхідним зазначити наступне.

По-перше, акт від 26.01.2012 року № 260/23-4/35534315 складений про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Сельта» щодо підтвердження господарських відносин за серпень 2011 року.

У відповідності до положень п.73.5. ст. 43 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, далі - ПКУ) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно п.4.4. «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (затверджено наказом Державної податкової адміністрації № 236 від 22.04.2011) встановлено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання .

У відповідності до положень п. 4.6. зазначених методичних рекомендацій за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки.

Згідно положень п.7 вказаних вище методичних рекомендацій результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Отже, як вбачається з матеріалів справи акт від 26.01.2012 № 260/23-4/35534315 є документом, який засвідчує факт неможливості проведення зустрічної звірки. Іншими словами відповідна зустрічна звірка не була проведена, а її результати не оформлені довідкою, що унеможливлює їх використання під час документальної перевірки. А тому посилання на обставини, встановлені акт від 26.01.2012 № 260/23-4/35534315 відносно господарської діяльності ТОВ «Компанія «Сельта», є необґрунтованими і безпідставними, оскільки акт фіксує факт відсутності результатів проведеної зустрічної звірки з тих причин , що така звірка не відбулась.

Поряд з цим, згідно п.1 "Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (затверджено постановою КМ України № 1232 від 27.12.2010) зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання , що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Жодних відомостей щодо наявності у перевіряючого інспектора і здійснення ним зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання позивача і Контрагента у акті від 26.01.2012 № 260/23-4/35534315 немає, а тому його використання під час документальної перевірки не вбачається судом можливим та обґрунтованим, оскільки такий крім відомостей про неможливість проведення зустрічної звірки, інших відомостей не може містити, з огляду на що заявлені у ньому дані та висновки не можуть бути прийняті судом як обґрунтовані та мотивовані.

По-друге, Акт перевірки має виклад обставин відносно третіх осіб, а не позивача, в ньому відсутні обставини надання оцінки первинним документам позивача та вказівки на будь-які належні і допустимі докази, які обґрунтовують висновки відповідача.

Так, на стор.2 пункт 2.6. перевіркою встановлено, що «відповідно до акту перевірки від 26.01.2012 № 260/23-4/35534315 ТОВ «Компанія «Сельта» сформувало суму податкового зобов'язання та суму доходів за рахунок контрагентів-покупців серед яких ПП «Роса» у серпні 2011 року на суму загальних взаємовідносин 451704грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 90341грн).

В той же час на сторінці третій Акту перевірки після тексту курсивом зазначено що відповідно до акту від 26.01.2012 № 260/23-4/35534315 не встановлено надання послуг, робіт, товарів від Контрагента позивачу. Але такого в цьому акті не могло бути зазначено, оскільки цей документ є актом про неможливість проведення перевірки з відповідними випливаючими з цього правовими наслідками. А тому ці покликання відповідача про фактичну безтоварність операцій позивача і ТОВ «Компанія»Сельта» є безпідставними і необґрунтованими.

По-третє, позивачем спростовано твердження відповідача про безтоварний характер відносин з Контрагентом належними та допустимими доказами, а саме: договором підряду № 07/10-09 від 07 жовтня 2009 року де позивач виступає генеральним підрядником з реконструкції розширення гуртожитку № 7 по вулиці Лейпцігській будинок 16, який передбачає право генпідрядника залучати субпідрядні організації; загальний журнал робіт із будівництва об'єкта реконструкції з розширенням розширення гуртожитку № 7 по вулиці Лейпцігській будинок 16 де субпідрядною організацією у відомостях про виконання робіт відображено ТОВ «Компанія»Сельта»; договором підряду № 190401 від 19 квітня 2011 року з Контрагентом; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011року. Обставини платежів коштів позивачем Контрагенту та виписки податкових накладних сторонами не заперечуються, а тому не потребують свого доведення.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову в цілому.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12.06.2013р. № 0006602220 та № 0006612220 визнати протиправними і скасувати.

Судові витрати в сумі 458,82 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки) присудити на користь Приватного підприємства «Роса» (ЄДРПОУ 21521174, м. Київ, проспект Науки, 119-Б) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві несплачену частину судового збору в розмірі 4129,20 грн. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень двадцять копійок) гривень, зарахувавши їх на рахунок для сплати судового збору Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк