Постанова

від 20.12.2013 по справі 826/17909/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2013 року № 826/17909/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Оіл» до:Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Оіл» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позову зіслався на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив.

В судовому засіданні 11.12.13р. у зв'язку із заявленим сторонами клопотання та у відповідності до вимог ст.. 122 КАС України суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС складено акт від 03.10.2013 за №545/26-54-22-02/38180524 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Оіл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.12р. по 31.08.13р., в якому зроблено висновок про відсутність можливості настання реальних наслідків за укладеними ТОВ «Еліт Оіл» правочинами, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.09.12р. по 31.08.13р.

У зв'язку із встановленням відсутності об'єктів оподаткування Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві рішення № 166/26-54-15-01-17 від 30.10.2013р. було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача у відповідності до пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Позивач вважає протиправним дії податкового органу як щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, викладення у такому акту міркувань щодо безтоварності господарських операцій так із щодо винесення рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п.п.2, 3 Порядку про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (надалі по тексту - Порядок про проведення зустрічних звірок) зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.4 Порядку про проведення зустрічних звірок орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до пп.4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, податковим органом у зв'язку із вжиттям заходів для проведення зустрічної звірки встановлено, що у відповідності до Висновку ОП ПМ ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києвівід 25.09.13р. № 4666/07-05 та Довідки Форми-2, ТОВ «Еліт Оіл» відсутнє за податковою адресою, має стан платника - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження), а також неможливо встановити та опитати особу що являється засновником, керівником та головним бухгалтером товариства.

Враховуючи наведені обставини, суд погоджується з доводами податкового органу з приводу неможливості проведення зустрічної звірки позивача, а тому у відповідності до вимог Методичних рекомендацій, у даному випадку складання акту є правомірним.

Судом не приймається до уваги посилання представника позивача, як на підставу для визнання дій ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки протиправними, на те, що у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства, а також про те, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України, оскільки, встановлення компетенції (повноважень) може мати місце лише у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010 у справі №К-35073/09). Співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, не виключає можливості, в разі не підтвердження даних первинних бухгалтерських та інших документів, відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися суб'єктом господарювання щодо господарських відносин з платником податків та зборів, що мало місце в даному випадку, робити відповідні висновки в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

Що ж стосовно вимог позивача з приводу визнання протиправними дій податкового органу які полягали у внесенні відомостей про результати проведеної зустрічної звірки до податкових баз співставлення даних, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Жодними своїми діями у зв'язку з складення вищезазначеного акту, Відповідач не порушив будь-яких прав та не спричинив виникнення будь-яких обов'язків для Позивача, а отже, даний акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом судового реагування.

Крім того внесення чи видалення з АРМ «Аудит» та з АІС «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок» підсистем «Податковий аудит» та «Аналітична система» відомостей щодо результатів проведення перевірки Позивача жодним чином не може порушувати права, свободи чи законні інтереси позивача, виходячи з наступних міркувань .

Згідно ст.72, 74 Податкового кодексу України (далі ПК України) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому ПК України

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008р. "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з п. 2.21 вищевказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит" (підсистема «Податковий аудит»).

Дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в єдиній системі «Податковий блок» незалежно від їх змісту. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином до єдиної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Аналітична система» вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права свободи чи інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.

Що ж стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 166/26-54-15-01-17 від 30.10.2013р. було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача у відповідності до пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Як вбачається із змісту рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 166/26-54-15-01-17 від 30.10.2013р. комісією встановлено, що ТОВ «Еліт Оіл» протягом періоду з 01.09.12р. по 30.08.13р. подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0грн.

Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на момент прийняття спірного рішення визначено розділом V ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зокрема, ст. 180 - ст. 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення).

Відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є дані декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.

Підпунктом 5.5.1 Розділу V Положення передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п. 5.5 Розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу).

Згідно із пп. 5.5.2 п. 5 Розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) та інші підтвердні документи (відомості) у випадках, передбачених Кодексом.

З пояснень позивача судом встановлено, що декларації таким подавались своєчасно, так як зазначає позивач із відображення оподатковуваних операцій, що значно перевищують показник у 0гривень, а тому позивач вважає спірне рішення протиправним.

Відповідно до наявних матеріалів справи, висновки податкового органу щодо подання позивачем протягом 12 календарних місяців декларацій (податковий розрахунок), які (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, ґрунтуються на обставинах встановлених актом від 03.10.2013 за №545/26-54-22-02/38180524 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Позивач вважає дії податкового органу щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки протиправними, а обставини викладені в ньому такими що не відповідають дійсності, зокрема позивач зазначає, що за адресою реєстрації знаходиться.

Натомість судом під час розгляду справи по суті встановлено, що працівниками ГВПМ Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС здійснено вихід за податковою адресою позивача, однак місцезнаходження посадових осіб не встановлено.

Вказана обставина позивачем жодним чином не спростована, натомість судом встановлено правомірність дій податкового органу як щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки так і про допустимість викладення у такому тах чи інших обставин.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Еліт Оіл» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а підприємство (як покупець) формувало податковий кредит (та уникало необхідності сплати податку до бюджету) по операціям, які його контрагентами не відображені в податковій звітності.

Позивачем у судових засіданнях жодним чином не спростовано обставини встановлені актом перевірки, та не наведено жодних обставин що в свою чергу могли б свідчити про допущення податковим органом порушень про проведенні звірки чи складання акту, а також винесення спірного рішення.

За таких обставин суд погоджується із доводами податкового органу щодо встановлення подання звітності яка свідчить про обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців у нульовому розмірі.

Аналізуючи наведені докази у їх сукупності та норми чинного законодавства суд не знайшов підстав для задоволення позову, при цьому прийшов до переконання щодо правомірності дій відповідача як при проведення звірки так і щодо винесення спірного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Смолій І.В.