Постанова

від 25.12.2013 по справі 826/18945/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2013 року 14:00 № 826/18945/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Мар'янченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомПриватного акціонерного товариства «МТС Україна » до Міжрегіонального головного управління Міндоходів -центральний офіс з обслуговування великих платників провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

За участю представників:

Від позивача: Лиштва Ю.В. - п/к (дов.від 06.03.13р. № 0094/13)

Від відповідача: Манікало І.М. - п/к (дов. від 29.08.13р. № 1008/9/10.1-05)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.12.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач Приватне акціонерне товариство «МТС Україна » звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів -центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення. У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів -центральний офіс з обслуговування великих платників проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «МТС Україна » з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів у ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» за березень 2012року, ПрАТ «Альтрон» за квітень 2013року та податку на прибуток при здійсненні операцій з придбання товарів у ПП Агропродовольчий будівельний сервіс» за період з 01.01.12р. по 31.12.12р. За результатами перевірки складено акт від 06.11.2013р. за № 1321/42-10/1433393 (надалі -акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 419 771,00грн. та порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 665 323,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених норм податкового законодавства податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001654210 від 19.11.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 998 985,00грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 665 323,00грн. та штрафні санкції в розмірі 332 662,00грн.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу, вважає його протиправним та надуманим а тому звернувся до суду і з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту коштів сплачених при взаємовідносинах з ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» та ПрАТ «Альтрон», оскільки правочини, укладені позивачем з такими контрагентами, укладено без мети настання реальних наслідків та, на переконання податкового органу, є нікчемним.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що до таких висновків податковий орган прийшов з акту від 23.08.2012р. №3243/22-9/305529604 ДПІ у Печерському районі м. Києва -«про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» (ЄДРПОУ 30529604) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.03.2012 року по 31.03.2012 року» зазначено, що стан ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» - «З» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), а також з акту від 18.04.2013р. № 1576/2210/31633037 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, Харківської області ДПС «про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПрАТ «Альтрон» код ЄДРПОУ 31633037 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ „Елеком Сіті» ( код ЄДРПОУ 37107134) їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2012 рік, ТОВ «Дженерал Електронікс ЛТД» ( код ЄДРПОУ 35531047) їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий-грудень 2012 року».

Саме наведені вище обставини слугували підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочину укладеного позивачем з ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» та ПрАТ «Альтрон», а також укладених на виконання таких правочинів договорів комісії.

Суд оцінюючи доводи відповідача про безтоварність укладених позивачем у перевіряє мий період договорів, приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні вимоги податковим законодавством ставляться і при формуванні суб'єктами господарювання валових витрат.

Також Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність такої угоди та реальність настання її умов.

ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» та ПрАТ «Альтрон»

Судом встановлено між позивачем та ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» 20.11.2009р. було укладено договір №35, відповідно до змісту якого ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» приймало від позивача, оплачувало та реалізовувало кінцевому споживачу стартові пакети МТС, ДЖИНС і одиничні ваучери, а також надавало послуги по просуванню продукції МТС на території Київської, Вінницької, Сумської та Луганської областей. Додатком №1 до Договору визначено асортимент продуктів МТС які придбаваються ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс».

В підтвердження товарності вказаного правочину позивачем до матеріалів справи додано копії актів виконаних робіт, податкових накладні,рахунків фактури та платіжних доручень.

Враховуючи що договорі укладений позивачем з ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» є триваючим, вказана вище документація надана позивачем лише за той період який був об'єктом перевірки.

Наявні матеріали справи у повній мірі спростовують доводи податкового органу з приводу відсутності настання реальних наслідків за таким правочинами, а також щодо неможливості встановлення отримання від ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» послуг.

Крім з матеріалів справи вбачається, що на переконання податкового органу безтоварними є також взаємовідносини позивача з ПрАТ «Альтрон» по договору №АLT-03/041-2012 від 09.08.12р.

Разом з тим з аналізу наданої позивачем документації погодитись з тами висновками відповідача не має можливості.

Як вбачається із змісту договору укладеного позивачем з ПрАТ «Альтрон», такий насправді є трьохстороннім, хоча дана обставина податковим органом встановлена не була, що в свою чергу свідчить про поверхневий підхід податкового органу до проведення перевірки та встановлення правомірності формування платником податків податкових зобов'язань.

Так зокрема договорі про нікчемність якого у акті перевірки стверджує податковий орган укладено між позивачем, ПрАТ «Альтрон» а також Службою безпеки України на постачання та впровадження спеціального технічного обладнання, відповідно до специфікації.

В підтвердження товарності вказаного правочину позивачем до матеріалів справи додано копію вказаного договору, специфікацію, рахунків про оплату, видаткових накладних, податкових накладних а також платіжних доручень.

Аналіз наведеної документації у повній мірі дає можливість прослідкувати рух товару, а отже і реальність таких правочинів, а тому є первинною в розумінні статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому слід зауважити, щодо недопустимими є висновки податкового органу щодо можливості участі Служби безпеки України у фіктивній підприємницькій діяльності.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, а тому такі підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.13р. за № 001654210 винесене Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів -центральний офіс з обслуговування великих платників

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» сплачений судовий збір у розмірі 4 588,00 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій