Постанова

від 14.01.2014 по справі 904/8888/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2014 року Справа № 904/8888/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Тищик І.В.- доповідач,

суддів - Верхогляд Т.А., Джихур О.В..

при секретарі - Гаврилов О.М.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача-1- Бабіч К.О., Процюк О.О.

відповідача-2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМ Україна» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 року у справі № 904/ 8888/2013

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим», м. Дніпропетровськ

до

В-1 товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМ Україна», м. Київ

В-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Сі-Аль», м. Дніпропетровськ

про розірвання договору, стягнення збитків та штрафних санкцій у сумі 1 823 615,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулось ТОВ "Рента-Прим" про стягнення з ТОВ «ВАМ Україна» та ТОВ «Сі-Аль» збитків, спричинених постачанням неякісної продукції за договором поставки № 30-12 від 10.05.2012 року та штрафних санкцій за надання позивачу недобросовісного постачальника за агентським договором від 14.03.2012 року.

Позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать ТОВ «ВАМ Україна», в межах ціни позову у розмірі 1 823 615,29 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 року у справі № 904/8888/13 (суддя Крижний О.М.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти та майно ТОВ «ВАМ Україна» в межах суми 1 763 899,20 грн. Вмотивовуючи ухвалу, господарський суд, керуючись положеннями ст.ст.65-67 ГПК України, виходив із того, що невжиття вказаних заходів до забезпечення позову може призвести до неможливості або утруднити виконання судового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, відповідач-1 - ТОВ «ВАМ Україна», звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить оспорювану ухвалу господарського суду скасувати. При цьому скаржник посилається на недотримання судом першої інстанції принципів розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та на порушення господарським судом норм процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачем-2 відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

14.01.2014р. позивачем було заявлено клопотання про перенесення судового засідання на інший термін в зв'язку з перебуванням представника товариства в іншому судовому засіданні. Заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, встановлений ч. 2 ст. 102 ГПК України 15-денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду унеможливлює відкладення її розгляду, по-друге, надання повноважень на представництво інтересів позивача не обмежено будь-яким певним колом осіб.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до приписів ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вибір заходу до забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій повинна стосуватися лише предмета спору.

З матеріалів справи убачається, що спір виник між ТОВ «Рента-Прим» та ТОВ "ВАМ Україна". Предметом спору є стягнення збитків, спричинених постачанням неякісної продукції за договором поставки. Ухилення відповідача-1 від врегулювання питання щодо якості поставленої ним продукції свідчить про недобросовісність дій останнього при виконанні договірних зобов'язань.

Як правомірно дійшов висновку місцевий суд, поведінка відповідача-1 дає підстави для висновку про небажання останнього вжити достатні та необхідні заходи для з'ясування достовірних причин виходу з ладу спірного обладнання, з'ясування питання чи є поломка обладнання гарантійним випадком тощо.

Наведені обставини свідчать про те, що предмет позову безпосередньо пов'язаний з засобами його забезпечення, а застосовані заходи на забезпечення позову є адекватними та співмірними заявленим вимогам.

Місцевий суд правомірно дійшов висновку про те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною, а статутний капітал відповідача -1 не дає можливості погасити навіть третину розміру позовних вимог; обґрунтованим є припущення, що майно (кошти) відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, відтак суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову. Наразі вжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову спрямоване на збереження грошових коштів останнього до вирішення спору по суті, забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Колегія суддів, поділяючи висновок господарського суду щодо правомірності застосування заходів забезпечення позову, з огляду на приписи ч. 1 ст. 67 ГПК України, вважає за необхідне змінити оскаржувану ухвалу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 67 ГПК України забезпечення позову здійснюється шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Накладення арешту одночасно на майно та грошові кошти даною нормою не передбачено.

Докази наявності у ТОВ «ВАМ Україна» майна та докази вартості активів останнього в матеріалах справи відсутні. Документально доведеним є лише факт наявності грошових коштів на рахунку даного товариства. Відтак накладення арешту належить здійснити на грошові кошти відповідача-1 в межах суми, що становить вартість спірного товару.

За викладених обставин ухвалу господарського суду про забезпечення позову належить змінити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМ Україна» задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 року у справі № 904/8888/13 змінити, виключивши з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова «та майно».

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В.Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

О.В.Джихур