Рішення

від 24.12.2013 по справі 905/7952/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.2013 Справа № 905/7952/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», м. Дружківка, Донецька область

про стягнення 47603,07 грн.

Суддя Мальцев М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Смислов І.І., за довіреністю №3 від 04.12.2013

У судовому засіданні 05.12.2013 було оголошено перерву до 24.12.2013 для надання сторонами додаткових документів.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», м. Дружківка, Донецька область про стягнення 47603,07 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору оренди приміщення №116 від 01.01.2011р., копії актів приймання-передачі, копії додаткових угод, копію вимоги №3-2/23 від 30.09.2013р., копії рахунків-фактури, невиконання відповідачем умов договору.

05.12.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву №35 від 03.12.2013р., яким зазначив, що 08.11.2013р. платіжним дорученням №156 перераховано в якості погашення 3500,00 грн., а залишкову суму вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.01.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення №116 , відповідно до умов якого Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування об'єкт оренди (нежитлове приміщення), а Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату у порядку та строки, вказані у договорі (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди №6 від 30.08.2013р., орендоване приміщення є власністю Орендодавця, загальною площею 40,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Дружківка, вул.Свободи, 10-а.

Згідно актів приймання-передачі майна, позивачем було передано відповідачу об'єкт оренди в користування.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.4.1 Договору з урахуванням Додаткової угоди №6 від 30.08.2013р., Орендар здійснює сплату орендної плати у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: щомісячно 100% оплати у розмірі 241,20 грн. в т.ч. ПДВ, до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Внаслідок неповного та несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2012р. по вересень 2013р. у розмірі 44673,68 грн.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В процесі розгляду справи відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 1500,00 грн., про що свідчить платіжне доручення 133 від 11.12.2013р.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що спір між сторонами в цій частині є врегульованим, а тому провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу підлягає припиненню.

Позовні вимоги у розмірі 3500,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки згідно доданого до матеріалів справи платіжного доручення №156 вказана сума була сплачена відповідачем 08.11.2013р., провадження по справі було порушено 12.11.2013р., тобто частину основного боргу було сплачено відповідачем до порушення провадження по справі, а відтак, спір в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3500,00 грн. на момент порушення провадження по справі відсутній.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 39673,68 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до п.7.2 Договору позивач вимагає стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1011,31 грн. за період з 06.11.2012р. по 31.10.2013р. (РФ№2406 від 31.10.2012р.), з 06.12.2012р. по 31.10.2013р. (РФ№2642 від 30.11.2012р.), з 06.01.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№2883 від 31.12.2012р.), з 06.02.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№182 від 31.01.2013р.), з 06.03.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№433 від 28.02.2013р.), з 06.04.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№710 від 31.03.2013р.), з 06.05.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№1007 від 30.04.2013р.), з 06.06.2013р. по 31.10.2013р. (РФ №1340 від 31.05.2013р.), з 06.07.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№1617 від 30.06.2013р.), з 06.08.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№1873 від 31.07.2013р.), з 06.09.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№2165 від 31.08.2013р.), з 06.10.2013р. по 30.10.2013р. (РФ№3446 від 30.09.2013р.).

Але, дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем невірно вказаний період нарахування пені та перевіривши арифметичний розрахунок суми пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд дійшов висновку щодо його невірності, а тому, вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 732,00 грн. за період з 06.11.2012р. по 06.05.2013р. (РФ№2406 від 31.10.2012р.), з 06.12.2012р. по 06.06.2013р. (РФ№2642 від 30.11.2012р.), з 06.01.2013р. по 06.07.2013р. (РФ№2883 від 31.12.2012р.), з 06.02.2013р. по 06.08.2013р. (РФ№182 від 31.01.2013р.), з 06.03.2013р. по 06.03.2013р. (РФ№433 від 28.02.2013р.), з 06.04.2013р. по 06.10.2013р. (РФ№710 від 31.03.2013р.), з 06.05.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№1007 від 30.04.2013р.), з 06.06.2013р. по 31.10.2013р. (РФ №1340 від 31.05.2013р.), з 06.07.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№1617 від 30.06.2013р.), з 06.08.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№1873 від 31.07.2013р.), з 06.09.2013р. по 31.10.2013р. (РФ№2165 від 31.08.2013р.), з 06.10.2013р. по 30.10.2013р. (РФ№3446 від 30.09.2013р.)

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1918,08 грн. за період з 06.06.2011р. по 31.10.2013р.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, позовні вимоги позивача в сумі 47603,07 грн. підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.9, 11-16, 202, 509, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610, 611, 612, 626, 629, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193, 216-218, 230, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 77, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», м. Дружківка, Донецька область про стягнення 47603,07 грн. задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», м. Дружківка, Донецька область (84207, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса,110, код ЄДРПОУ 31959396) на користь Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна,7, код 00165669): 39673,68 грн. - основного боргу, 732,00 грн. -пені, 1918,08 грн. - 3% річних, 1585,71 грн. - витрати по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання ).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 24.12.2013 р.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя М.Ю. Мальцев

Надруковано 3 примірника:

1 - позивачу;

1- відповідачу;

1- у справу

Вик.Лізенко Г.В.