Рішення

від 09.04.2009 по справі 357-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

357-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2009Справа №2-12/357-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м.Київ, вул..Дегтярівська,21Г).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-ПЛЮС» (98400, м.Бахчисарай, пров.Підгородня,71А).

Про стягнення 177 151,16 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Варданян К.А. – представник, довіреність №413 від 29.01.2009р.

Локшин А.В. – представник, довіреність №1374 від 01.07.2008р.

Від відповідача – Жигалов М.С., Іжетнікова Л.О. – представники, довіреність б/н від 08.02.2009р.

Сутність спору: Позивач – ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – ТОВ «АІР-НК-ПЛЮС» про стягнення суми основного боргу у розмірі 171906,16 грн., пені – 4095,50 грн., 3% річних – 511,94 грн., збитки, понесені у зв'язку із знеціненням грошових коштів – 637,56 грн., всього 177 151,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем були укладені договори фінансового лізингу від 18.08.2008р. за №080818-154/ФЛ-Ю-А та №080818-155/ФЛ-Ю-А. За умовами укладених договорів відповідач був зобов'язаний здійснювати своєчасну сплату лізингових платежів, а також інших платежів, передбачених умовами договорів. У зв'язку з несплатою відповідачем суми лізингових платежів, за ним утворилась сума заборгованості, яка становить 171 906,16 грн.

У зв'язку із несвоєчасною та не у повному обсязі сплатою відповідачем вказаних платежів, позивачем на вказану суму заборгованості були нараховані пеня у в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п.11.2.1 договорів. В порядку ст.625 ЦК України на суму основного боргу позивачем також були нараховані 3% річних, а також інфляційні втрати.

Відповідач згідно до відзиву на позовну заяву заперечує проти розміру суми, яка підлягає стягненню з нього на користь відповідача. Так, відповідач посилається на те, що у відповідності до графіку оплати лізингових платежів він зобов'язаний сплатити за договорами №№080818-154/ФЛ-Ю-А, 080818-155/ФЛ-Ю-А з 27.10.2008р. до 27.12.2008р. 105 923,92 грн. основного боргу. Позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 177 151,16 грн., тобто на 71 227,24 грн. більше. При цьому будь-які додаткові угоди про зміну розміру лізингових платежів, як це передбачено п.3.11 договорів, не укладались. Крім того, відповідач посилається на те, що після подання позивачем позову, відповідачем було сплачено 6000 грн. в рахунок погашення заборгованості (суду були надані копії відповідних платіжних доручень).

Щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних збитків, відповідач пояснив, що ним неодноразово направлялись на адресу позивача листи, в яких повідомлялось про неможливість виконання умов договорів у зв'язку із фінансово-економічною кризою в світі. В даних листах відповідач пропонував шляхи виходу із виниклої ситуації, в тому числі розірвання договорів, однак позивач будь-яких відповідей не надавав. Відповідно до ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, яка стягується з боржника, якщо кредитор навмисно або за необережністю вплинув на збільшення розміру збитків, які були спричинені порушенням зобов'язань або не прийняв заходів до їх зменшення. Аналогічна позиція міститься у ч.ч.2,3 ст.226 ГК України.

В свою чергу позивач надав суду заперечення на відзив відповідача, згідно до яких пояснив, що розмір суми основного боргу ним був нарахований у відповідності до вимог укладених договорів, а саме – п.3.4.1 договорів фінансового лізингу, оскільки даним пунктом передбачений порядок розрахунку суми, що відшкодовує частину вартості майна та дана сума розраховується з урахуванням курсу долару США, встановленого НБУ на дату сплати лізингового платежу та курсу долару США за довідкою банківської установи на момент укладення договору.  

В судовому засіданні, що відбулось 09.04.2009р., позивач надав суду уточнюючий відзив на заперечення, надані відповідачем. Згідно до вказаних пояснень позивач посилається на те, що коригування лізингових платежів не призводить до збільшення загальної вартості майна, а тому вся сума коригування лізингового платежу до курсу долару США к гривні, відноситься на винагороду Лізингодавця. Дане коригування виходить із вимог п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме – при нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісій, нарахованих на вартість об'єкту фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкту фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. Відповідно до вимог даного пункту Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми коштів, на які збільшується лізинговий платіж в результаті зміни валютного курсу, мають бути враховані в сумі винагороди Лізингодавця та не впливають на суму заборгованості за предмет лізингу. Вказані кошти включаються до складу валового доходу лізингової компанії та, відповідно, до складу валових витрат лізингоодержувача в період нарахування такої винагороди.   

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2008р. між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» (надалі Лізингодавець) та ТОВ «АІР-НК-ПЛЮС» (надалі Лізингоодержувач) був укладений договір №080818-154/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (надалі договір, а.с.16-21).

Відповідно до п.1.1 Договору предметом даного Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання Договору наведена в Специфікації (додаток №2 до Договору) – далі «майно» або «предмет лізингу» - для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно до п.2.1 Договору строк користування Лізингоодержувачем Майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Майна згідно з п.4.3 даного Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування Майном за цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 цього Договору.

Лізингові платежі включають: платежі, які відшкодовують (компенсують) частину вартості Майна; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування, вказаного в п.3.4.1 – 3.4.5 Договору (п.п.3.1.1 – 3.1.2).

Пункт 3.4 Договору визначає, що платежі за Договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавцю у порядку, визначеному п.3.4.1.

В свою чергу п.3.4.1 встановлює, що Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу) та даний пункт Договору встановлює порядок розрахунку суми, що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового платежу).

Відповідно до п.3.4.2 Договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений п.3.4.1 цього Договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений на дату фактичного виконання лізингового платежу, перевищує курс гривні до долару США, за якими Банківська установа, по дорученню Лізингодавцю, фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих Лізингодавцем для придбання Майна та його подальшої передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.

Пунктом 3.4.5 Договору встановлено, що коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1-3.4.4 цього Договору не призводить до збільшення загальної вартості Майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості Майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів – винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно.

Згідно до п.3.11 Договору у разі зміни розмірів лізингових платежів Лізингодавець Лізингоодержувач складають додаткову угоду до даного Договору, а також, на вимогу Лізингодавця, підписують акт коригування вартості Майна.

Пункт 4.1 Договору встановлює порядок передачі Лізингодавцем Лізингоодержувачу Майна.

Приймання Лізингоодержувачем Майна в лізинг оформляється шляхом складання Акту приймання-передачі Майна, що підтверджують якість, комплектність, справність Майна і відповідність Майна техніко-економічним показникам та умовам Договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін (п.4.3 Договору).

Пункт 18.1 Договору встановлює, що даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія Договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

18 серпня 2008р. сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору фінансового лізингу №080818-154/ФЛ-Ю-А від 18.08.2008р., згідно до якої сторони домовились додати до Договору п.18.10 – п.18.12 (а.с.24).

На виконання умов договору між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна, переданого у лізинг (а.с.34).

18 серпня 2008р. між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» (надалі Лізингодавець) та ТОВ «АІР-НК-ПЛЮС» (надалі Лізингоодержувач) був укладений договір №080818-155/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (надалі Договір, а.с.25-29).

Відповідно до п.1.1 предметом даного Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання Договору якого наведена в Специфікації (додаток №2 до Договору) – далі за текстом «Майно» або «предмет лізингу», для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно до п.2.1 Договору строк користування Лізингоодержувачем Майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Майна згідно з п.4.3 даного Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування Майном за цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 цього Договору.

Лізингові платежі включають: платежі, які відшкодовують (компенсують) частину вартості Майна; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування, вказаного в п.3.4.1 – 3.4.5 Договору (п.п.3.1.1 – 3.1.2).

Пункт 3.4 Договору визначає, що платежі за Договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця у порядку, визначеному п.3.4.1.

В свою чергу п.3.4.1 встановлює, що Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу) та даний пункт Договору встановлює порядок розрахунку суми, що підлягає сплаті на користь Лізингодавцю на дату фактичного виконання платежу (крім авансового платежу).

Відповідно до п.3.4.2 Договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений п.3.4.1 цього Договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений на дату фактичного виконання лізингового платежу, перевищує курс гривні до долару США, за якими Банківська установа, по дорученню Лізингодавцю, фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих Лізингодавцем для придбання Майна та його подальшої передачі Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.

Пунктом 3.4.5 Договору встановлено, що коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1-3.4.4 цього Договору не призводить до збільшення загальної вартості Майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості Майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів – винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно.

Згідно до п.3.11 Договору у разі зміни розмірів лізингових платежів Лізингодавець Лізингоодержувач складають додаткову угоду до даного Договору, а також, на вимогу Лізингодавця, підписують акт коригування вартості Майна.

Пункт 4.1 Договору встановлює порядок передачі Лізингодавцем Лізингоодержувачу Майна.

Згідно до п.4.3 Договору приймання Лізингоодержувачем Майна в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі Майна, що підтверджують якість, комплектність, справність Майна і відповідність Майна техніко-економічним показникам та умовам Договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

Пунктом 18.1 Договору встановлено, що даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія Договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У підтвердження передачі Майна, сторонами був підписаний відповідний акт прийому-передачі Майна, передано у лізинг (а.с.35).

Розглянувши умови укладених договорів, суд доходить наступного висновку.

Як вже було встановлено судом, пунктами 3.4.5 Договорів фінансового лізингу встановлено, що коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1-3.4.4 Договорів не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості Майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів – винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно.

Пунктами 3.11 Договір встановлено, що у разі зміни розмірів лізингових платежів Лізингодавець та Лізингоодержувач складають додаткову угоду до даних Договорів фінансового лізингу, а також, на вимогу Лізингодавця, підписують акт коригування вартості майна. У разі відмови Лізингоодержувача від підписання такої додаткової угоди та/або акту коригування вартості Майна, Лізингодавець має право розірвати даний Договір, після чого Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Лізингодавцю Майно протягом 5 діб з моменту отримання від Лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів, при цьому раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають.

Як вбачається з пояснень, наданих позивачем в судовому засіданні, яке відбулось 09.04.2009р., ним був збільшений розмір саме винагороди (комісії) Лізингодавцю. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди, як то встановлено п.3.11 Договорів фінансового лізингу, підписаних обома сторонами, щодо зміни (збільшення) розміру винагороди.

Таким чином, суд виходить з того, що заборгованість з лізингових платежів, в тому числі платежів, що відшкодовують частину вартості Майна та винагороди (комісії) Лізингодавцю, повинні бути розраховані виходячи з Графіків сплати лізингових платежів, які є невід'ємною частиною укладених договорів фінансового лізингу.

Так, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з лізингових платежів за період з 27.10.2008р. до 27.12.2008р.

Як вбачається з Графіку сплати лізингових платежів до Договору фінансового лізингу №080818-154/ФЛ-Ю-А від 18.08.2008р. відповідач до 27.10.2008р. повинен був сплатити черговий лізинговий платіж у розмірі 29918,35 грн., з яких: 23293,49 грн. - платіж, який відшкодовує частину вартості Майна та 6624,86 грн. - винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно; до 27.11.2008р. повинен був сплатити черговий лізинговий платіж у розмірі 29782,63 грн., з яких 22809,75 грн. – платіж, який відшкодовує частину вартості Майна та 6972,88 грн. – винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно; до 27.12.2008р. повинен був сплатити черговий лізинговий платіж у розмірі23179,33 грн., з яких: 15206,67 грн. - платіж, який відшкодовує частину вартості Майна та 7972,66 грн. - винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно.

Сума основної заборгованості згідно до Графіку сплати лізингових платежів становить 82 880,31 грн.

Аналогічний розмір лізингових платежів встановлений Графіком сплати лізингових платежів до Договору фінансового лізингу №080818-155/ФЛ-Ю-А від 18.08.2008р.

Таким чином, загальна сума заборгованості з лізингових платежів становить 165 760,62 грн. (82 880,31 грн. за Договором фінансового лізингу №080818-154/ФЛ-Ю-А від 18.08.2008р. за період з 27.10.2008р. до 27.12.2008р. + 82 880,31 грн. за Договором фінансового лізингу №080818-155/ФЛ-Ю-А від 18.08.2008р. за період з 27.10.2008р. до 27.12.2008р.).

Відповідачем в ході судового розгляду справи було сплачено суму у розмірі 54 000,00 грн., за Договором фінансового лізингу №080818-154/ФЛ-Ю-А від 18.08.2008р. – 27 000,00 грн. та за Договором фінансового лізингу №080818-155/ФЛ-Ю-А від 18.08.2008р. – 27 000,00 грн. (а.с.52-57; 62-63; 82-85; 88-125).

З огляду на часткове погашення відповідачем суми основної заборгованості з лізингових платежів, сума заборгованості, що підлягає стягнення з відповідача на користь відповідача в примусовому порядку, складає 111 760,62 грн. (165 760,62 грн. – 54 000,00 грн.).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.  

Пунктами 11.2.1 договорів фінансового лізингу №№080818-154/ФЛ-Ю-А, 080818-155/ФЛ-Ю-А встановлено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п.3.1 Договору та Графіку сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених Договором – пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві.

Так, судом була розрахована сума пені на суму заборгованості у розмірі 111 760,62 грн., за період з 27.10.2008р. до 08.01.2009р., яка становить 5424,95 грн. Проте, позивачем була заявлена сума у розмірі 4095,50 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача, оскільки згідно до норм Господарського процесуального кодексу України суд не має права самостійно змінювати позовні вимоги.

Згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, судом також були розраховані 3% річних на загальну суму заборгованості за Договорами фінансового лізингу у розмірі 111 760,62 грн. за період з 27.10.2008р. до 08.01.2009р. та сума 3% річних становить 679,75 грн. Проте, позивачем була нарахована сума у розмірі 511,94 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача.

Також за розрахунками суду, індекс інфляції, нарахований на суму заборгованості за Договорами фінансового лізингу у розмірі 111 760,62 грн. за період з 27.10.2008р. до 08.01.2009р. складає 2 884,23 грн. Проте, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 637,56 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 117 005,62 грн. (111 760,62 грн. – сума основної заборгованості; 4095,50 грн. – сума пені; 511,94 грн. – 3% річних та 637,56 грн. – інфляційні втрати).

Слід зазначити, що відповідач просив суд зменшити суму збитків із посиланням на ст.616 Цивільного кодексу України. Однак суд не приймає такі посилання відповідача.

Вини кредитора в порушенні зобов'язань боржником за договорами фінансового лізингу судом не встановлено.

При цьому відповідач посилається також на те, що він неодноразово та своєчасно відповідними листами повідомляв позивача про неможливість виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу у зв'язку із фінансово-економічною кризою у світі. Суд не приймає такі посилання відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, такі листи, а саме - №60 від 28.11.2008р., №64 від 15.12.2008р. та від 23.01.2008р. не були підписані директором ТОВ «АІР-НК-ПЛЮС» (а.с.59-61), більш того, суду не були надані докази відправлення таких листів на адресу позивача (як то відповідні поштові квитанції, реєстри відправки та інше).

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-ПЛЮС» (98400, м.Бахчисарай, пров.Підгородня,71А, код ЄДРПОУ 33407878, п/р 2600501300511 в СФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 384867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м.Київ, вул..Дегтярівська,21 Г, код ЄДРПОУ 33880354, п/р 26005300115839 в ПКФ «ВіЕйБі Банк», МФО 321637) суму основного боргу у розмірі 111 760,62 грн., пеню у сумі 4095,50 грн., 3 % річних у сумі 511,94 грн., 637,56 грн. – інфляційних втрат, 1170,05 грн. державного мита та 77,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення оформлено та підписано відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України 14.04.2009р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іллічов М.М.