Ухвала

від 13.01.2014 по справі 102/1948/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 102/1948/13-а

13.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 102/1948/13-а за апеляційною скаргою Відділу Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на ухвалу Армянського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шестаковська Л.П. ) від 22.11.2013

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 96012)

до Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, буд.55-а, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

за участю Відділу Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська буд. 25, місто Армянськ, 96012)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2013 подання відділу державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної республіки Крим про зміну способу та порядок виконання постанови Армянського міського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-а-507/2011 від 28.02.2011 залишено без руху.

Не погодившись з даним рішенням суду, Відділ Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2013 скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділ Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся до суду з поданням, в якому просить суд змінити спосіб та порядок виконання постанови суду у справі № 2-а-507/2011 від 28.02.2011.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не зазначив, що боржник-Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим дійсно має рахунок/рахунки в установі Державної казначейської служби України, з яких в межах відповідних бюджетних призначень будуть списані кошти у порядку стягнення з боржника на користь стягувача недоодержаного розміру пенсії, нарахованої відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Таким чином, зі змісту статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається підстав, якими суд першої інстанції керувався, залишаючи позовну заяву без руху.

До того ж, слід зазначити, що виходячи з положень пункту 5 частини п'ятої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються, зокрема, пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є (для суб'єкта владних повноважень - відповідача зазначається про його обов'язок надати у визначений судом строк у разі заперечення проти позову всі матеріали , що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов).

Тобто, в ухвалі про відкриття провадження, суд має право запросити додаткову інформацію, необхідну для розгляду справи по суті , у даному випадку інформацію стосовно наявності або відсутності у боржника - Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим рахунку/рахунків в установі Державної казначейської служби України, що судом першої інстанції не було взято до уваги, внаслідок чого позовну заяву необґрунтовано залишено без руху.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для залишення без руху позову з огляду на викладений зміст процесуального законодавства.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи про порушення Армянським міським судом Автономної Республіки Крим норм чинного законодавства, приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх доведеністю.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково та передчасно застосовані норми статей 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки таким чином судом було порушено норми процесуального законодавства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права- це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

У своєму Рішенні Конституційний Суд України від 02.11.2004 N15-рп/2004 зазначив, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Елементи права, зокрема, розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про її задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Таким чином, ухвала Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2013 у справі № 102/1948/13-а підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 202, пунктом 3 частини першої статті 205, статтями 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2013 у справі № 102/1948/13-а скасувати.

Справу № 102/1948/13-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко