Постанова

від 12.05.2009 по справі 6/374-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/374-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 травня 2009 р.                                                                                    № 6/374-08  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу           Благодійної  організації "Фонд  сприяння  судовим  органам  та  установам  міста Києва  Святого  Архангела  Михаїла"

на постанову          Київського  міжобласного   апеляційного господарського суду від 23.10.2008 року

у справі          № 6/374-08  

господарського суду Київської області

за позовом          Благодійної  організації "Фонд  сприяння  судовим  органам  та  установам  міста Києва  Святого  Архангела  Михаїла"

до  відповідачів №1          Вишгородської  міської  ради

№ 2          Виконавчого  комітету  Вишгородської  міської  ради

про          скасування  рішень,  визнання  укладеним  договір  оренди  та  зобов'язання  вчинити  дії,

за участю представників:

позивача -          не з'явився

відповідачів -           1. Матлушинський Ю. В. –довіреність № 2-29/24 від 13.01.2009 року

          2. Матлушинський Ю. В. –довіреність № 2-29/24 від 13.01.2009 року

прокуратури -           Сахно Н.В. –посвідчення № 99 від 20.05.2004 року

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року Благодійна організація "Фонд  сприяння  судовим  органам  та  установам  міста Києва  Святого  Архангела  Михаїла" звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідачів Вишгородської міської ради та Виконавчого комітету  Вишгородської  міської  ради про скасування  рішень,  визнання  укладеним  договору  оренди  та  зобов'язання  вчинити  дії.

Рішенням господарського суду Київської області від 08 липня 2008 року (суддя Маляренко А.В.) у справі № 6/374-08 позов задоволено повністю та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2008 року (судді Ткаченко Б.О., Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення господарського суду Київської області від 08.07.2008р. по справі №6/374-08 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2008 року, Благодійна  організація "Фонд  сприяння  судовим  органам  та  установам  міста Києва Святого Архангела  Михаїла" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та припини провадження у справі.

Вимоги касаційної скарги Благодійна організації "Фонд сприяння  судовим  органам  та  установам  міста Києва  Святого  Архангела  Михаїла" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавчим комітетом  Вишгородської міської ради прийнято рішення “Про будівництво багатоповерхових житлових будинків”№467 від 10 жовтня 2003 року, яким Благодійній організації “Фонд сприяння судовим органам та установам міста Києва Святого Архангела Михаїла” надано на умовах оренди терміном на 2 роки земельну ділянку площею 0,5 га по вул. Набережній, 24 в м. Вишгороді для будівництва житлового будинку.  

Рішенням Вишгородської міської ради “Про затвердження рішень виконавчого комітету Вишгородської міської ради”№10/11 від 20 листопада 2003 року затверджено рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №467 від 10 жовтня 2003 року.

31 березня 2004 року між виконавчим комітетом Вишгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпромінвест” від імені Благодійної організації “Фонд сприяння судовим органам та установам міста Києва Святого Архангела Михаїла” укладено генеральну угоду №8 на будівництво житлового будинку у місті Вишгороді по вул. Набережній №24, предметом якої є спільна діяльність сторін по будівництву житлового будинку з вбудованими та прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення на земельній ділянці, що знаходиться в місті Вишгороді по вул. Набережна, 24 (біля будинку №22).

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради “Про надання функцій замовника” № 434 від 28 вересня 2005 року, рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №467 від 10 жовтня 2003 року було скасовано.

Рішенням Вишгородської міської ради “Про затвердження рішень виконавчого комітету Вишгородської міської ради та розпоряджень міського голови”№26/3 від 28 грудня 2005 року затверджено рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 434 від 28 вересня 2005 року.

Рішенням Вишгородської міської ради “Про відміну рішень Вишгородської міської ради та її виконавчого комітету”№1/41 від 30 жовтня 2006 року відмінено розділ ІV рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 434 від 28 вересня 2005 року та рішення Вишгородської міської ради від 28 грудня 2005 року №26/3, яким було затверджено відповідне рішення, а відповідні земельні ділянки зараховано до земель запасу Вишгородської міської ради, за виключенням ділянок, що знаходяться у власності чи в користуванні громадян.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема,  надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад та делеговані повноваження, зокрема, видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Згідно ст. 12 зазначеного Закону до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності тощо.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в порушення вищезазначених вимог та п. 5 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №467 від 10 жовтня 2003 року позивачем акт вибору, проекту землеустрою відповідної земельної ділянки не розроблявся.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У відповідності до ст. 16 Закону України “Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач не надав доказів звернення до першого відповідача з пропозицію укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,5 га по вул. Набережній, 24 в м. Вишгороді.

В п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Міською радою не приймалося рішення про надання позивачу або відмову в наданні відповідної земельної ділянки.

Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу надати в користування земельну ділянку на підставі договору оренди за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту (Апеляційним господарським судом враховані висновки Вищого господарського суду України в Оглядовому листі “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок”№01-8/918 від 30.11.2007р.).

Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог про визнання права позивача на оренду відповідної земельної ділянки та про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 0,5 га по вул. Набережна, 24 у м. Вишгороді та про зобов'язання виконавчого комітету Вишгородської міської ради зареєструвати договір оренди.

Отже, під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –  

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Благодійної  організації "Фонд  сприяння  судовим  органам  та  установам  міста Києва  Святого  Архангела  Михаїла" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського  міжобласного   апеляційного господарського суду від 23.10.2008 року зі справи № 6/374-08 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    Ж.О. Бернацька

С. С. Разводова