Рішення

від 15.05.2009 по справі 12/44-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/44-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 травня 2009 р.           Справа 12/44-09

за позовом: Закритого акціонерного товариства Виробничий комплекс "Лілея" (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 7, ідент.код 30622600)   

до: Українсько-грузинського Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарте" (Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 110, ідент.код 23110530)  

про стягнення  21270,26 грн.

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

          позивача :   Чорняк М.П. - за дорученням

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просив суд стягнути з Українсько-грузинського Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарте"  на користь  Закритого акціонерного товариства Виробничий комплекс "Лілея" 21530,44 грн., а саме: 9 000,00 грн. боргу, що виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань за договором про виготовлення друкованої продукції № 112/07 від 01.12.07р., 10000 грн. штрафу від загальної суми договору, 1 319,86 грн. пені, 165,02 грн. 3 % річних, 1 045,56 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 25.02.09р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 26.03.09р.

Ухвалою суду від 26.03.09р. розгляд справи було відкладено на 23.04.09р., у зв"язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору документів.

В судове засідання від  23.04.09р. з"явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив позовні вимоги в частині стягнення боргу та збільшив - в частині стагнення пені, 3% річних та втрат від інфляції; просив стягнути 7 970,0 грн. боргу, 10 000,00 грн. штрафу у розмірі 20% від загальної суми договору, 200,65 грн. - 3 % річних, 1 293,55 грн. втрат від інфляції, 1 604,90 грн. пені.

Ухвалою суду від 23.04.09р. розгляд справи було відкладено на 15.05.09р.

В судовому засіданні 15.05.2009 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, якою підтримав позовні вимоги в частині стягнення 7900 грн. боргу та збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції; просить стягнути з відповідача 21270,26 грн., а саме: 7 970,00 грн. боргу, 10 000,00 грн. штрафу у розмірі 20% від загальної суми, 214,79 грн. - 3 % річних, 1 365,28 грн. втрат від інфляції, 1 720,19 грн. пені.

Заява представника позивача прийнята  судом до розгляду в силу положень ст. 22 ГПК України.

Відповідач правом участі в розгляді справи не скористався, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 15.05.2009 р. було оголошено перерву до  16-00 го. 15.05.2009 р., після якої представник позивача в судове засідання не з"явився, яке продовжене та закінчене без його участі.

З пояснень, що були надані представником позивача в судових засіданнях, та поданих матеріалів суд вбачає таке.

Українсько-грузинське Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарте» (далі за текстом Відповідач) та Закрите акціонерне товариство «Виробничий комплекс «Лілея»  (далі за текстом Позивач) уклали Договір  № 112/07 від 01 грудня 2007 року про виготовлення друкованої продукції (далі за текстом Договір). Згідно умов Договору Позивач зобов'язався виготовити для Відповідача за його письмовими замовленнями друковану продукцію, а Відповідач в свою чергу зобов'язався у повному обсязі оплатити її вартість.

Порядок розрахунків, сума договору та ціна продукції визначаються у Додатку № 1, який погоджується сторонами і є його невід"ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Відповідно до вказаного Додатку  № 1 ( далі по тексту Додаток) сума договору становить 50000 грн.

Пунктом 3 Додатку передбачено, що ціна одиниці продукції змінюється до вартості витратних матеріалів та сировини, а також від кон"юктури ринку.

Відповідно до п. 4 Додатку замовник (ТОВ "Чарте" перераховує на розрахунковий рахунок виконавця (ЗАТ "Виробничий комплекс "Лілея") кошти згідно виписаного рахунка та накладної протягом 30 календарних днів з моменту отримання продукції.

За видатковими накладними № 2037 від 06 травня 2008 року та  № 2042 від 08 травня 2008 року  Позивач відпустив, а Відповідач через представника, що діяв за довіреністю  серії ЯОЮ № 135524 від 05 травня 2008 року, отримав етикетку на загальну суму 7128,0 грн. (сім тисяч сто двадцять вісім  гривень 00 коп.).

За видатковою накладною № 2135 від 30 травня 2008 року Позивач відпустив, а Відповідач через представника, що діяв за довіреністю  серії ЯОЮ № 135529 від 30 травня 2008 року, отримав етикетку на загальну суму 3940,0 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок гривень 00 коп.).

За видатковою накладною № 2181 від 09 червня 2008 року  Позивач відпустив, а Відповідач через представника, що діяв за довіреністю  серії ЯОЮ № 135534 від 09 червня 2008 року, отримав етикетку на загальну суму 13840,0 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.).

За видатковою накладною № 2279 від 02  липня 2008 року Позивач відпустив, а Відповідач через представника, що діяв за довіреністю  серії ЯОЮ № 135537 від 02 липня 2008 року, отримав етикетку на загальну суму 5202,0 грн. (п'ять тисяч двісті дві гривні 00 коп.).

За видатковою накладною № 2340 від 17 липня 2008 року Позивач відпустив, а Відповідач через представника, що діяв за довіреністю  серії ЯОЮ № 135547 від 17 липня 2008 року,  отримав етикетку на загальну суму 15717,0 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот сімнадцять гривень 00 коп.).

За видатковою накладною № 2450 від 18 серпня 2008 року Позивач відпустив, а Відповідач через представника, що діяв за довіреністю  серії ЯОЮ № 135553 від 18 серпня 2008 року,  отримав етикетку на загальну суму 7973,4 грн. (сім тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні 40 коп.).

За видатковою накладною № 2666 від 14 жовтня 2008 року Позивач відпустив, а Відповідач через представника, що діяв за довіреністю  серії ЯОЮ № 135559 від 14 жовтня 2008 року, отримав етикетку на загальну суму 5717,0 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот сімнадцять гривень 00 коп.).

Отже Відповідач отримав друкованої продукції у період з 06 травня по 14  жовтня 2008 року на загальну суму 69517,40 грн., але оплатив її з простроченням та не у  повному обсязі. На день подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 8999,6 грн., на день розгляду справи вона становить 7969,6 грн.

Наведене стверджується:

- договором  № 112/07 від 01.12.2007 р. з додатком № 1 до нього,

- видатковими накладними та довіреностями на отримання друкованої продукції,

- виписками банку  про перерахування відповідачем коштів на підставі накладних та рахунків позивача,

- відсутністю заперечень відповідача на позов,

- іншими матеріалами справи,

та не заперечується актом звірки розрахунків між сторонами на 01.02.2009 р.

Заслухавши пояснення, надані представником позивача в судових засіданнях, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Порушення зобов"язань відповідно до ст. 193 ГК України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними  санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Відповідно до п. 3.4 Договору за порушення пункту 2.4 цього Договору, пунктів 4 та 8 Додатку № 1 Замовник (Відповідач у справі) виплачує Виконавцеві  за вимогою останнього штраф у розмірі 20 % від загальної суми Договору.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що за прострочення в оплаті продукції Замовник (Відповідач у справі) виплачує Виконавцеві  за вимогою останнього  пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки форма вимоги сторонами не обумовлена, суд приходить до висновку, що такою  вимогою, у тому рахунку, є  позовна заява.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У здійснених позивачем розрахунках боргу, пені та втрат від інфляції допущено помилки.

Виходячи з наведеного, доказів по справі, відсутності обгрунтованих заперечень відповідача проти позову,  суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі  21249,71 грн., а саме: 7969,6 грн. боргу, 10000 грн. штрафу, 1710,38 грн. пені, 214,79 грн. - 3% річних, 1354,94 грн. втрат від інфляції.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням суми боргу (1030 грн.), що була сплачена після подання позову.

Позивачем зайво сплачене державне мито в розмірі 7 грн., що підлягає поверненню відповідно до ст. 47 ГПК України (враховуючи зміни розміру позовних вимог ціна позову становить 22300,66 грн., а сплачено 240 грн. державного мита).

Відповідач не виконав вимоги ухвал суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи, що призвело до значного ускладнення та збільшення строку розгляду справи. Тому за таке порушення процесу відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України з відповідача слід стягнути до державного бюджету 1000 грн. штрафу.

Керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,47,49,82,83 п. 5, 84,115,116 ГПК України-

ВИРІШИВ :

      Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-грузинського Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарте" (Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 110, ідент. код 23110530, р/р 2600701794991 у філії Укрексімбанку, м. Бердичів, МФО 311324)  на користь Закритого акціонерного товариства Виробничий комплекс "Лілея" (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 7, ідент.код 30622600, р/р 26008301683485/980 в Промінвестбанку м. Тернопіль, МФО 338426)   7969,6 грн. боргу, 10000 грн. штрафу, 1710,38 грн. пені, 214,79 грн. - 3% річних, 1354,94 грн. втрат від інфляції, 222,97 грн. держмита та 117,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Українсько-грузинського Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарте" (Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 110, ідент. код 23110530, р/р 2600701794991 у філії Укрексімбанку, м. Бердичів, МФО 311324) до державного бюджету - 1000 грн. штрафу за ухилення  від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.  

Видати накази після набрання рішенням законної сили.   

Повернути Закритому акціонерному товариству Виробничий комплекс "Лілея" (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 7, ідент.код 30622600, р/р 26008301683485/980 в Промінвестбанку м. Тернопіль, МФО 338426) з державного бюджету через відповідний територіальний орган Державного казначейства 7 грн. державного мита, зайво сплаченого за платіжним дорученням  № 184 від 16.02.2009 р., оригінал якого міститься у матеріалах справи.

Рішення, засвідчене гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу державного мита у встановленому рішенням суду розмірі.

Суддя                                             Кожухар М.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  20 травня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ЗАТ Виробничий комплекс "Лілея" (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 7,)

3 - відповідачу - Українсько-грузинського ТОВ "Чарте" (Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 110)