Постанова

від 19.05.2009 по справі 9/564-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/564-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 травня 2009 р.                                                                                    № 9/564-08  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши    касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

                      "Сумитрансбудсервіс"

на                   рішення господарського суду Сумської області від 10.11.2008р. та

                      постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009р.

у справі         №9/564-08

за позовом    Повного товариства "Авіатрассервіс"

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс"

про                     стягнення 35 591,05 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Попенко Я.М. –довіреність у справі,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство "Авіатранссервіс" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" і просило суд стягнути з останнього 28 026,62 грн. заборгованості, 6 645,28 грн. інфляційних втрат, 919,15 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань  за укладеним між сторонами договором №01/10/07 від 01.10.2007р. щодо оплати у повному обсязі наданих позивачем транспортних послуг.

До ухвалення рішення по суті заявлених вимог, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем ще 10 000,0 грн. боргу, і просив суд стягнути з останнього 18 026,62 грн. боргу, 7 596,53 грн. інфляційних втрат, 1 120,09 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.11.2008р. (суддя Лущик М.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009р. (головуючий, суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В., Могилєвкін Ю.О.), позов задоволено: присуджено до стягнення з відповідача 18 026,62 грн. основного боргу, 7 596,53 грн. інфляційних втрат, 1 120,09 грн. 3% річних.

Вказані рішення та постанова мотивовані доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд. Зокрема, скаржник посилається на не застосування судом першої інстанції шестимісячного строку позовної давності для позовів, що випливають з перевезень, про застосування якого відповідач заявляв у судовому засіданні, яке відбулося 10.11.2008р.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових  актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Судами двох інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір №01/10/07 від 01.10.2007р. про надання транспортних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався виконувати вантажні перевезення будівельних матеріалів, а відповідач –сплачувати вартість транспортних послуг, які були встановлені додатковими угодами №1 від 01.10.2007р. та №2 від 01.12.2007р.

Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у безготівковій формі протягом 30 днів після підписання акту виконаних робіт.

Актами прийому-передачі виконаних робіт від 31.10.2007р. та від 30.12.2007р., підписаними сторонами та засвідченими печатками товариств, доведено, що позивач надав відповідачу транспортні послуги на суму 92 177,62 грн., за які останній розрахувався частково і за ним рахується заборгованість у сумі 18 026,62 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків від 23.10.2008р.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлений судами двох інстанцій факт надання позивачем транспортних послуг за договором №01/10/07 від 01.10.2007р., а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 18 026,62 грн., колегія суддів вважає правильним висновок судів двох інстанцій про наявність правових підстав для  стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати наданих транспортних послуг,  з урахуванням інфляційних втрат та  3% річних,  передбачених ст.625 ЦК України.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги заявлене у судовому засіданні 10.11.2008р. клопотання представника відповідача про застосування шестимісячного строку позовної давності, колегія суддів відхиляє як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, відповідно до частини 3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Із змісту протоколу судового засідання у суді першої інстанції від 10.11.2008р., в якому брав участь представник відповідача, вбачається, що заяв,  клопотань про фіксування судового засідання засобами технічної фіксації від представників сторін заявлено не було.  Відповідачем не було заявлено жодних клопотань ні письмових, ні усних щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Статтею 811 ГПК України передбачено, що сторони та інші особи,  які беруть  участь  у  справі,  мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Проте доказів подання відповідачем зауважень на протокол судового засідання від 10.11.2008р. з приводу допущених у ньому неправильностей або неповноти, матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується й з висновком суду апеляційної інстанції щодо переривання перебігу позовної давності відповідно до ст.264 ЦК України. Зокрема, перерахувавши 02.09.2008р. платіжним дорученням №1025 від 02.09.2008р. суму 20 000,0 грн., відповідач вчинив дію, що свідчить про визнання ним боргу.

Позовну заяву про стягнення боргу подано до суду протягом тижня після перерахування вказаних коштів –08.09.2008р. Більше того, 23.09.2008р. платіжним дорученням №1077 відповідачем перераховано ще 10 000,0 грн., що стало підставою зменшення позовних вимог (а.с.31-33) та є додатковим підтвердженням визнання боргу.

Погоджується колегія суддів і з рішенням суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності відповідача з огляду на неодноразове належне повідомлення його судом про час розгляду справи і відповідне попередження ухвалою від 20.01.09 (а.с.66-67).

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення та постанова відповідають нормам матеріального та процесуального права, ґрунтуються на встановлених обставинах справи, а тому підстав для їх зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" залишити без задоволення, а  постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009р. у справі №9/564-08  - без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

          Суддя                                                                                В.М.Палій