Постанова

від 16.01.2007 по справі 33/258-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/258-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2007                                                                                   Справа № 33/258-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)    

суддів: Павловського П.П., Логвиненко А.О.

за участю : секретаря судового засідання  Мацекос І.М.

від позивача:  Кравцов О.В., довіреність №15  від 28.12.06;

від відповідача:  Сакало А.А., довіреність №1591  від 01.08.06;

розглянувши  апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  “Інтертрейдінг систем”, м.Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  30.11.2006р.   у справі № 33/258-06

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю   “Нікопольські феросплави”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю  “Інтертрейдінг систем”, м.Дніпропетровськ

 про  стягнення 97494,80 грн.

                                              В С Т А Н О В И В:

          У листопаді 2006р. ТОВ   “Нікопольські феросплави” звернулось до  господарського суду Дніпропетровської області з позовом до  ТОВ  “Інтертрейдінг систем” про  стягнення 97494,80 грн. боргу за поставлену продукцію та  стягнення судових витрат по справі.

 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006р. у справі №33/258-06 (суддя Разіна Т.І.) позов задоволено.    З відповідача на користь позивача  стягнуто  97494 грн. 80 коп. заборгованості,  974 грн. 94  коп. державного мита та 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

Не погодившись  із  зазначеним рішенням  відповідач звернувся  до господарського суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою , в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006р. скасувати  в зв'язку з порушенням норм процесуального   права та в позові відмовити, оскільки:

 -   справу розглянуто у відсутність  відповідача, не повідомленого належним

чином про час та місце  засідання суду;

 -  договором  №133-НФ/2006 передбачений обов'язковий порядок досудового  врегулювання   господарських спорів, який не був застосований;

- до позовної заяви,  направленої  відповідачу, не  було додано  документів зазначених в додатку.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм  процесуального  і матеріального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „“Інтертрейдінг систем”    підлягає  частковому  задоволенню з наступних підстав.

         З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що    представником відповідача  заявлялось клопотання про відкладення розгляду справи який було призначено на 21.11.2006р.(а.с.28)  Ухвалою господарського суду  від  21.11.2006р. розгляд справи  був відкладений на 30.11.2006р., яка направлена сторонам, відповідно    відбитку штемпеля вихідної кореспонденції, 22.11.2006р.   та отриманої відповідачем  лише  05.12.2006р.(а.с.50)

        Таким чином, відповідач був позбавлений конституційного права на захист своїх законних інтересів, в зв'язку з чим, рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу  України через  порушення норм процесуального права.

          Щодо суті заявленого позову то колегія суддів враховує таке.

Матеріалами справи встановлено, що 06.04.2006 між позивачем та відповідачем був  укладений  договір           № 133-НФ/2006,   згідно умов якого   постачальник (позивач) зобов'язується  передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити продукцію,  номенклатура,  кількість і ціна якої вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору і які є його невід'ємною частиною.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов'язання      виконав, поставивши відповідачу товар на суму 857494 грн.80 коп.,  що підтверджується  копіями  квитанцій про приймання вантажу (а.с. 13-15) та рахунками  (а.с.16-18).

Відповідач договірні зобов'язання виконав частково. Платіжним дорученням № 1051 від 07.04.06   провів оплату  за товар  у сумі 760000 грн.

Доказів погашення   решти заборгованості  в сумі 97494 грн. 80 коп. відповідач суду не надав, тоді як згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення  про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

  Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

  Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

             На час розгляду справи заборгованість  відповідача   становить 97494,80 грн., доказів   сплати  боргу не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

        Щодо  посилань відповідача на ту обставину, що договором  №133-НФ/2006 передбачений обов'язковий порядок досудового  врегулювання   господарських спорів, який не був застосований, що є підставою для залишення позову без розгляду , слід врахувати наступне.

            Відповідно до Рішення N 15-рп/2002 Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

        Отже, з дати оприлюднення зазначеного Рішення Конституційного Суду України місцеві господарські суди мають у порядку, передбаченому ГПК, приймати до свого провадження як позови з вимогами, що ґрунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. У зв'язку з викладеним суди з цієї дати не мають права застосовувати п. 7 ч.1 ст. 63, п. 3 ч.1 ст. 80, п. 3 ч.1 ст. 81 та п. 4 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі  покласти на відповідача.

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу  України,  суд, -                           

                           П О С Т А Н О В И В:   

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  “Інтертрейдінг систем”, м.Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  30.11.2006р.   у справі № 33/258-06   задовольнити частково.     

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  30.11.2006р.   у справі № 33/258-06    скасувати.

Позов задовольнити.  Стягнути з товариства  з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдінг систем” на користь товариства  з обмеженою відповідальністю „Нікопольські феросплави” 97494 грн. 80 коп. заборгованості,  974 грн. 94  коп. державного мита та 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                         М.П.Неклеса

Суддя                                                                             П.П.Павловський                                                                                  

Суддя                                                                                 А.О.Логвиненко