Постанова

від 23.08.2006 по справі 10/72-05

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/72-05

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.08.06                                                                                               Справа №10/72-05

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Кричмаржевський В.А.  , Радченко О.П.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників

позивача: : Никифоров О.Е. довіреність б/н від 28.03.2005р.

відповідача: Андреєва К.М., довіреність № 01-4-8/561 від 26.05.2006р.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 10/72-05 та апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного  господарства міста Херсона» м. Херсон       

на рішення господарського суду Херсонської області від 27.02.2006 року у справі   № 10/72-05

за позовом Обласного комунального підприємства оптово-роздрібної торгівлі «Херсонпродресурси» м. Херсон

73039, м. Херсон, Миколаївське шосе, 25

          до відповідача Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного  господарства міста Херсона» м. Херсон       

                   73000,м. Херсон, площа Жовтнева, 9

про стягнення 1.415.800,00 грн. збитків   

Встановив:

16.02.2005 року Обласне комунальне підприємство оптово-роздрібної торгівлі «Херсонпродресурси» м. Херсон (позивач у справі) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» м. Херсон (відповідач у справі) суми 1.415.800,00 грн. збитків, в тому числі: 618.000,00 грн. неотриманого прибутку від не виготовленої продукції (морозива); 103.000,00 грн. неотриманого прибутку від реалізації заморожених овочів; 85.600,00 грн.  неотриманого прибутку від виготовлення і продажу вареників; 24.900,00 грн.  неотриманого прибутку від реалізації соленої і копченої риби; 15.600,00 грн. неотриманого прибутку від орендарів; 63.300,00 грн. збитків у вигляді виплаченої робітникам заробітної плати за час простою; 24.200,00 грн. збитків у вигляді нарахувань на заробітну плату; 424.000,00 грн. – сума пред'явлених контрагентами претензій у зв'язку з не поставкою морозива; 43.400,00 грн. додаткові витрати у зв'язку зі сплатою відсотків за кредит; 13.800,00 грн. амортизаційних відрахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 610 - 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216-217, 225 Господарського кодексу України.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області рішенням від 27.02.2006 року у справі № 10/72-05 (суддя Александрова Л.І.) позов задовольнив частково: з відповідача на користь позивача стягнуто суму 1159605,46 грн. збитків, з них: 800433,28 грн. неотриманого прибутку від невиготовленої продукції (морозива), 200423,05 грн. неотриманого прибутку від реалізації заморожених овочів, 10396,72 грн.  неотриманого прибутку від виготовлення і продажу вареників, 18.938,53 грн.  неотриманого прибутку від реалізації соленої і копченої риби, 12.755,40 грн. неотриманого прибутку від орендарів, 2.801,63 грн. збитків у вигляді виплаченої робітникам заробітної плати за час простою, 1.069,10 грн. збитків у вигляді нарахувань на заробітну плату і 125.543,15 грн. витрат, понесених  у зв'язку із втратою харчових і смакових добавок та пакувальної плівки.

Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто 1127,78 грн. витрат на проведення судової експертизи, 1159,61 грн. витрат по оплаті державного мита та 96,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені решти позову відмовлено.

Рішення суду прийняте з посиланням на ст.ст. 611,623 ЦК України, ст. 224 ГК України і мотивоване тим, що позивач своєчасно та в повному обсязі виконував свої обов'язки по розрахунках за подачу води та прийом стічних вод, а відповідач в порушення умов, укладеного сторонами  договору № 69 від 24.05.2004р. на подачу води та послуги по прийманню стоків, безпідставно відключив його від водопостачання, незважаючи, що своєчасно (30.08.04р.) був повідомлений, що заборгованість у сумі 45195,26грн. рахується не за позивачем, а за ХООП «Укрм'ясомолторг», яке є самостійною юридичною особою і окремо від позивача здійснює  господарську  діяльність.

Факт правопорушення,  збитки, причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача і збитками, а також вина останнього у їх заподіянні доведена матеріалами справи. В частині стягнення 12755,40 грн. неотриманих доходів від оренди, 2456,40 грн. сплачених відсотків за банківський кредит, 10.913,39 грн. вартості списаної сировини суд відмовив у задоволення позову, пославшись на недоведеність розміру збитків у цій частині та на те, що позивачем не заявлялося вимог про стягнення у складі збитків вартості зіпсованої продукції.

 Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач (МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона») у поданій апеляційній скарзі зазначило, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими; при невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи, що в свою чергу привело до порушень норм матеріального та процесуального права. Судом при прийнятті  оскаржуваного  рішення порушено норми процесуального і матеріального права, а також зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд безпідставно дійшов до висновку про наявність повного складу правопорушення у діях відповідача. Висновок не відповідає обставинам справи, а встановлений судом факт спричинення відповідачем шкоди взагалі недоведений. Відповідач наголошує на тому, що він правомірно відключив позивача від водопостачання, а тому відсутній склад правопорушення. Крім того, вказує на те, що судом було надано перевагу висновкам експерта згідно з додатковою експертизою від 29.07.2005р. перед іншими докази, що зумовило прийняття рішення, яке не відповідає вимогам закону. Також суд в порушення ст. 42 ГПК України, замість призначення за клопотанням відповідача повторної експертизи за участю іншого експерта, призначив додаткову експертизу і доручив її проведення знову експерту Корчевській Л.М. До того ж, судом було здійснено вихід за межі позовних вимог без заявлення про це клопотання заінтересованої сторони, чим порушено вимоги п.2 ст. 83 ГПК України. Так, позивачем не заявлялися вимоги щодо стягнення вартості пакувальної плівки та реально понесених збитків, однак суд стягнув  суму збитків на підставі висновку експерта. МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона” вважає, що при визначені розміру упущеної вигоди, судом порушено норми ст.ст. 42 - 43 ГПК України, так як висновок експерта є неправильним, але суд прийняв його, як належний доказ, не надавши йому відповідної правової оцінки. Разом з тим, у експертному розрахунку упущеної вигоди неправомірно враховано суми витрат, що несе підприємство на її виготовлення, бо упущена вигода – це доходи, які особа могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Просить скасувати рішення від 27.02.2006р. в частині стягнення з МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» 1.159.605,46 грн. збитків і відшкодувати йому за рахунок позивача 5798,00 грн. сплаченого державного мита.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставною, оскільки  доводи заявника апеляційної скарги щодо переходу до позивача усіх прав та обов'язків ХООП «Укроптм'ясомолторг»  спростовуються постановами Запорізького  апеляційного госпо-дарського суду  від 28.10.2005р. та Вищого господарського  суду України від 24.01.2006р. у справі № 6/61-Б-05, а також іншими матеріалами справи, а саме: розподільчим балансом, актом приймання-передачі основних  засобів, прийнятих позивачем від цього підприємства. До того ж з нової редакції статуту позивача, зареєстрованої  12.10.05р. факту правонаступ-ництва не вбачається. Позивач також, зазначає, що судом не були порушені процесуальні норми щодо прийняття судом висновків експертизи, так як  експертиза призначалася  саме на вимогу відповідача, і при прийнятті рішення судом враховувалися не тільки висновки експертизи, а й інші докази, а також заперечення відповідача, що вплинули на розмір  стягнутої суми.  

Просить судове рішення залишити без змін.       

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.06.2006р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1713 від 09.06.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді – Радченко О.П. (доповідача), суддів Шевченко Т.М., Яценко О.М.

За клопотанням відповідача судовий процес фіксувався за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

Позивач в судове засідання 13.06.06р. свого представника не направив, надіславши телеграму, в якій просив розгляд справи відкласти у зв'язку з хворобою його представника. Колегія суддів задовольнила клопотання позивача, розгляд справи  відкладений на 13.07.2006р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1911 від  12.07.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді – Радченко О.П. (доповідача), суддів Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

Сторони письмово відмовилися від фіксування судового процесу. Клопотання колегією суддів задоволено. В судовому засіданні оголошувалась перерва для підготовки постанови в повному обсязі. Однак, при підготовці постанови, у колегії виникли додаткові питання, які необхідно було з'ясувати, у зв'язку з цим, розгляд справи відкладався до 16.08.06р., у позивача були витребувані додаткові докази.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2324 від 15.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді – Мірошниченко М.В. (доповідача), суддів  Кричмаржевський В.А., Радченко О.П. Розгляд справи розпочато заново.

У судовому засіданні  16.08.06р. оголошено перерву до 23.08.06р. для підготовки постанови у повному обсязі за клопотанням позивача.

У судовому засіданні 23.08.06р. від позивача надійшло усне клопотання про фіксацію технічними засобами судового процесу. Клопотання колегією суддів задоволено,  здійснюється фіксація судового засідання 23.08.06р.  технічними засобами за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

До Запорізького апеляційного господарського суду 23.08.2006р. надійшла заява від позивача про відвід колегії суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий), суддів Радченко О.П., Кричмаржевський В.А.  Ухвалою заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 23.08.2006р. № 10/72-05 заяву про відвід колегії суддів залишено без задоволення.

Постанову  у справі № 10/72-05 оголошено у повному обсязі.

Суть спору: 16.01.03р. між  Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсон (далі по тексту – Водоканал) і ХООП «Укроптм‘ясомолторг»  укладений договір на подачу холодної води і приймання стоків на строк до 16.01.04р. (а.с.116-118, Т. 3) Дія вказаного договору пролонгувалася ще на рік в порядку п.7.2. договору. В період дії даного договору, у зв'язку з невиконанням ХООП «Укроптм‘ясомолторг» його умов в частині своєчасного і повного проведення розрахунків, у останнього станом на 02.04.2004р. виникла заборгованість у сумі 66.986,31 грн. В процесі розгляду справи  № 3/97 господарським судом про стягнення зазначеного боргу, укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Херсонського господарського суду від 23.04.04р. Відповідно до умов мирової угоди ХООП «Укроптм‘ясомолторг» зобов'язався до 30.08.2004р. погасити  щомісячними платежами суму боргу. Умови Мирової угоди боржник виконав частково, сплативши тільки один платіж за квітень 2004р. Борг у сумі  45.195,26 грн. залишився несплаченим.          

          Рішенням № 219 IХ сесії  двадцять четвертого скликання Херсонської обласної ради від 23.12.2003р. вирішено реорганізувати ХООП «Укроптм‘ясомолторг», шляхом приєднання його до ОКП ОРТ «Херсонпродресурси». (Т. 1, а.с.75). Відповідно до вказаного рішення 25.12.2004р. головою Херсонської обласної державної адміністрації підписано розпорядження № 161 «Про реорганізацію підприємства ХООП «Укроптм‘ясомолторг», яким  вирішено утворити комісію з реорганізації, здійснити заходи, пов'язані з реорганізацією та до 15.05.2004р.  надати на затвердження обласної ради Акт ліквідації ХООП «Укроптм‘ясомолторг» (т.1, а.с.76).

25.03.04р. ХООП «Укроптм‘ясомолторг»  листом  № 164 (а.с.114, Т. 3) повідомив відповідача про те, що він оголошує про свою  реорганізацію шляхом приєднання  до позивача та просив розірвати з ним договір № 69 від 16.01.03р.

15 травня 2004р. головою Херсонської обласної ради  затверджений  зведений акт приймання-передачі  основних засобів  прийнятих ОКП ОРТ «Херсонпродуктресурси» від ХООКП «Укроптм'ясомолторг» згідно пооб'єктних актів приймання передачі. Тобто фактично позивачу було передано усі основні засоби ХООКП «Укроптм'ясомолторг».   

Листом №  96 від 20.05.04р. (а.с.78, Т.1) позивач звернувся до відповідача  з проханням  переукласти на ОКПОРТ «Херсонпродресурси» договору № 69, що укладений з ХООП «Укроптм‘ясомолторг»  у зв'язку з реорганізацією останнього відповідно до рішення  IХсесії обласної ради 24 скликання №219 від 23.12.03р.шляхом приєднання до ОКПОРТ 

«Херсонпродресурси».

24.05.2004р. між Водоканалом і Обласним комунальним підприємством оптово-роздрібної торгівлі «Херсонпродресурси» (далі по тексту – ОКП ОРТ «Херсонпродресурси»)  укладено договір № 69 на подачу холодної води і послуги по прийманню стоків (т.1, а.с.10-14), відповідно до якого Водоканал зобов'язався забезпечити Абоненту (ОКП ОРТ «Херсонпродресурси») подачу води на господарсько-питні, побутові і технологічні  потреби, а також приймання стічних  вод на протязі всього періоду дії договору в обсягах, передбачених лімітами або нормами. Згідно додатку  до договору (т.1, а.с.84) послуги за договором надавалися на об'єкти, які за актом приймання-передачі  основних засобів від 31.03.04.04р. (а.с. 136, Т. 2) та зведеним актом приймання–передачі  основних засобів від 15.05.04р. передані були від ХООП «Укроптм‘ясомолторг» та прийняті ОКП ОРТ «Херсонпродресурси», а саме:

1. ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» (база), розташована за адресою Миколаївське шосе, 25 – подача води і приймання стоків у кількості, згідно приборів обліку;

2. Магазин ОКП ОРТ «Херсонпродресурси», розташований по вул. Червонопрапорній, 114 – подача води і приймання стоків у кількості, згідно норм споживання – 12 куб. м в місяць.

25.05.04р.відповідач листом  №  01-4-15/590 (а.с.115, Т. 3) повідомив ХООП «Укропт-м‘ясомолторг»  про розірвання  з останнім з 24.05.04р. договору  № 69 від 16.01.03р. у зв'язку  з переукладанням цього договору на ОКП ОРТ  «Херсонпродресурси».

17.08.2004р. Водоканал направив ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» лист № 1516/1279 (т.1, а.с.85), в якому повідомив, що станом на 01.08.2004р. заборгованість ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» за спожиту воду складає 45195,26 грн. і запропонував у п'ятиденний термін з дня отримання цього листа  надати графік погашення боргу на протязі двох місяців, а також попередив, що в іншому разі ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» буде відключене від міських мереж водопостачання і водовідведення. Також у цьому листі відповідач просив прийняти заходи з недопущення нанесення будь-якої шкоди підприємству відповідача, пов'язаного з відключенням. Факт отримання цього листа  ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» 20.08.2004р. підтверджується поштовим повідомленням, копія якого міститься у матеріалах справи (Т. 1, а.с.86).   

Крім того, 27.08.2004р. о 9.30 год. Водоканал передав ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» телефонограму про те, що оскільки останнім не виконані вимоги листа № 15-16/1279 від 17.08.2004р. в частині надання графіку погашення заборгованості в сумі 45195,26 грн., підприємство 30.08.2004р. о 10.00 годині буде відключене від міських мереж водопостачання і водовідведення (Т.1, а.с.87).

30.08.2004р. о 14 годині 10 хвилин Водоканал відключив підприємство ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» (позивача) від міських мереж водопостачання і водовідведення, шляхом зачинення заслонки в водопровідному колодязі та встановленням двох пломб, про що свідчить складений акт 1516/1337 (Т.1, а.с.15).

ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» листом № 227 від 27.08.2004р, який був отриманий Водоканалом тільки 30.08.2004р. (т.1, а.с.105) сповістив останнього, що сума 45.195,26 грн. є заборгованістю іншої юридичної особи, а саме: ХООП «Укроптм‘ясомолторг», та застеріг, що враховуючи безперервність виробничого процесу, всі заподіяні збитки будуть віднесені на Водоканал.

Згідно наказу керівника ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» № 143 від 30.08.2004р. підприємство зупинило виробничу діяльність у зв'язку з тим, що відповідно до норм технологічного процесу випуск морозива, заморожених овочів, рибної продукції та напівфабрикатів без використання питної води неможливо.

06.09.2004р. до 18 год. 45 хв на підприємстві позивача було відновлено водопостачання, про що свідчить Акт  про підключення (Т.1, а.с.18).

ОКП ОРТ «Херсонпродресурси», посилаючись на порушення Водоканалом умов договору, на підставі п.3 ст. 216, ст. 217, п.1 ст. 225 Господарського кодексу України, пред'явив позов, оскільки вважає, що у зв'язку із вчиненням відповідачем господарського правопорушення, яке виразилося у незаконному відключенні від водопостачання і водовідведення,  йому спричинені збитки в сумі 1415800 грн.

Стягнення з відповідача саме цієї суми збитків стало предметом розгляду в суді першої інстанції.      

Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного  господарства міста Херсона» такою, що підлягає задоволенню,  а рішення господарського суду Херсонської області – частковому скасуванню з наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, спір за даною справою виник між суб'єктами господарювання щодо стягнення збитків.

Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (ч.2 ст.4, ч.1 ст.175 ГК України).  

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України  кожний суб'єкт господарювання та споживач має  право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та інтереси  суб'єктів  господарської діяльності відповідно до даної норми  захищаються,  в тому числі і шляхом відшкодування збитків.      

Підстави, умови та порядок відшкодування збитків  суб'єктом господарської діяльності визначено нормами глави 25 ГК України(ст.ст.224-229)

Статтею 224 цього кодексу передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків, завданих порушенням правил здійснення господарської діяльності, є мірою господарсько-правової відповідальності. Підставою господарсько-правової відповідальності є  правопорушення. Склад правопорушення включає: 1) протиправну поведінку суб'єкта господарювання; 2) наявність негативних наслідків-збитків; 3) причинний зв'язок між ними; 4) вину правопорушника. Відсутність хоча б одного з перелічених складових елементів звільняє особу від відповідальності у формі збитків.

Протиправною поведінкою в розумінні п.1 ст.224 ГК України є поведінка особи, яка суперечить правовим нормам та встановленим вимогам щодо здійснення господарської діяльності. 

Позивач в обґрунтування протиправності поведінки посилається на  порушення відповідачем зобов'язань за договором № 69 від 24.05.04р. щодо безперервного забезпечення питною водою та п.13.3 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України стосовно порядку припинення подачі води.

Як свідчать матеріали справи, права та обов'язки сторін з водопостачання виникли на підставі договору № 69 від 24.05.2004р. на  подачу  холодної води і послуги по прийманню стоків, за яким відповідно до  пунктів 1 та 2.1.1, 2.2. договору  відповідач зобов'язався  забезпечити позивачу безперервне постачання води на господарсько-питні, побутові і технологічні потреби, а також приймання стічних вод на протязі всього періоду дії договору, а позивач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату наданих послуг за діючими тарифами на підставі рахунків, виставлених водоканалом. При виконанні цього договору сторони домовилися, що вони будуть керуватись Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних від підприємств в систему міської каналізації м. Херсона, ГОСТами, СНІПами та іншими документами і нормативними актами, які діють на території, яка обслуговується Водоканалом.

У пункті 3.1.1 договору сторонами узгоджено, що Водоканал має право припинити постачання води при порушенні абонентом (позивачем у справі) своїх зобов'язань у порядок та терміни, передбачені розділом II договору. Зокрема, як визначено у п.2.2.2, при порушенні  термінів оплати абонент вважається боржником та підлягає відключенню від мереж водопостачання без попереднього повідомлення до повного погашення заборгованості. При цьому уся відповідальність за спричинені збитки покладається на керівництво абонента.

          Згідно п. 13.3 «Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України» Водоканал має право, попередивши заздалегідь Абонента, припинити йому подачу води у разі несвоєчасного внесення плати за воду. При цьому подача води припиняється по закінченні двох тижнів від моменту подачі рахунку або платіжного документа.

          Як свідчать матеріали справи, відповідач, вважаючи позивача правонаступником реорганізованого ХООП «Укроптм‘ясомолторг» та у зв'язку з цим, також і боржником зі сплати наданих  водоканалом послуг на суму 45195,26грн., припинив 30.08.04р. постачання води на об'єкт позивача, розташований за адресою Миколаївське шосе,25, завчасно попередивши про це останнього.   

Однак, з матеріалів справи випливає, що докази наявності заборгованості позивача (ОКП ОРТ «Херсонпродресурси») саме за договором № 69 від 24.05.06р. станом на 30.08.2004р. відсутні. Укладений сторонами договір № 69 від 25.04.2004р. також не містить обов'язку з боку ОКП ОРТ «Херсонпродресурси» сплачувати заборгованість ХООП «Укроптм‘ясомолторг».  

Разом з тим, статтею 226 Господарського кодексу України  встановлено, що  сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою  стороною про можливе невиконання  нею зобов'язання  і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом  або договором не передбачено інше.

З документів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що відповідач своєчасно попередив  позивача про можливе невиконання ним зобов'язання, зокрема про припинення подачі води та відключення останнього від системи водопостачання, що підтверджується листом № 1516/1279 Водоканалу, надісланого на адресу  ОКП ОРТ «Херсонпродресурси»  замовною кореспонденцією з повідомленням (Т. 1, а.с.85) та телефонограмою від 30.08.04р. Факт отримання цього листа та телефонограми позивачем не заперечується.

За таких обставин позивач мав змогу прийняти всі заходи щодо недопущення збитків, а також щодо забезпечення  своїх нужд аварійним запасом води. У зв'язку з цим, колегія суддів, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.226 ГК України та фактичні обставини справи, вважає, що позовні вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають, у позові слід відмовити, оскільки позивач своєчасно був повідомлений відповідачем про можливе невиконання зобов'язань і відповідно до вимог закону в даному випадку позбавляється права на відшкодування  збитків..    

Більш того, правопорушенню та спричиненню збитків сприяло порушення порядку реорганізації підприємства  ХООП «Укроптм‘ясомолторг» шляхом приєднання, визначеному ст.107 ЦК України, а саме: передання за актом усіх основних засобів останнього позивачу без одночасного вирішення питання передання дебіторської та кредиторської заборгованості.

Частиною 3 ст. 59 ГК України передбачено, що у разі приєднання одного суб'єкта господарювання до  іншого суб'єкта господарювання  до цього останнього  переходять  усі майнові права та обов'язки приєднаного суб'єкта господарювання, тобто при приєднанні має місце універсальне правонаступництво – перехід усіх майнових прав та обов'язків, а не тільки майнових прав.  

Крім того, колегія суддів, вважає, що позивачем взагалі також не доведено наявність збитків вказаних у позові, а судом першої інстанції не досліджена належним чином  наявність причинно- наслідкового зв'язку між діями відповідача з відключення водопостачання і заявленими збитками, а також не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи документам.

Так, статті  22 ЦК України та 224 ГК України  визначають упущену вигоду, як доход, який суб'єкт підприємницької діяльності міг би реально одержати, але  не одержав внаслідок дії обставин, які від нього не залежать. Виходячи з цього, розмір  доходу повинен  доводитися доказами, які містять точні та реальні відомості про отримання у певному періоді позивачем доходу у сумі стягнутої за оскаржуваним рішенням суду.

Надані позивачем до справи та досліджені експертом документи не  підтверджують достеменно, що станом на 30 серпня 2004 року у позивача була сировина у необхідній кількості для виготовлення продукції (у тому числі і овочі, фрукти для замороження, сировина для вареників, риба для засолення). Документи надані позивачем додатково не підтверджують цього факту.

Таким чином,  недоведеним  є той факт, що позивач зміг би реально за спірний період виробити таку велику кількість продукції, реалізувати її та отримати у цей період доход у сумі 1 030 171,58 грн.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції на підставі висновків додаткової експертизи стягнув з відповідача  125543,15 грн., як понесених Позивачем реальних збитків  від списання наступної сировини: плівки пакувальної - 114593,33 грн., інгредієнти  10949,82 грн. Однак надані сертифікати відповідності містять дані про те, що її гарантійний термін складає 6 місяців з дня продажу, при умові додержання умов зберігання. Відповідно до накладних, наявних у матеріалах справи плівка одержувалася партіями на протязі липня-вересня 2004 року, а списана була чомусь 31.12.2004 року, тобто навіть до спливу гарантійного терміну, зазначеного у сертифікаті.

До того ж, стосовно збитків у вигляді неотриманого доходу, які задоволені судом у сумі 1.030.191,58 грн., в т. ч.:  від невиготовлення морозива - 800.433,28 грн. слід зазначити наступне. Як вже зазначалось вище, позивачем заявлена в цій частині сума збитків у розмірі 618.000,00 грн. Після проведення експертизи, заяву про збільшення суми позовних вимог в цій частині позивач не подавав, а тому вимога про стягнення цієї суми не входить до предмету заявленого позову.. Відтак, колегія суддів вважає, що господарський суд взагалі безпідставно задовольнив вимоги у сумі 800.433,28 грн., яка вказана в експертному висновку.

Відповідно до висновків експертизи у розрахунок упущеної вигоди включено суми витрат, що несе підприємство на її виготовлення, однак, як зазначалося  упущена вигода - це доходи, які особа реально могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, тобто це економічна вигода у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань.  Сума завищення розміру розрахованої експертом та стягнутої за рішенням суду упущеної вигоди, за рахунок включення в неї витрат підприємства складає 168 088,14 грн., що є невірним, так як витрати на виготовлення продукції не є збільшенням активів підприємства або зменшенням зобов'язань.

У експертному висновку  експертом при розрахунку збитків не досліджувалося строки виконання зобов'язань за договорами, які надані були на експертизу, тому висновки зроблено без врахування цих документів.

Строк дії вказаних договорів визначено до 31 листопада 2004 року. При цьому, згідно з умовами договорів постачання виготовленого морозива здійснюється за графіками, які додаються до договорів. Позивачем не надано і судом першої інстанції не досліджено зазначених графіків. Графіки до вказаних договорів надані були до матеріалів справи тільки у суді апеляційної інстанції, що суперечить ст. 101 ГПК України.

Не можна погодитися  і з визначенням розміру упущеної вигоди від не виготовлення заморожених овочів, вареників, соленої та копченої риби, бо експертиза встановила суму, яку позивач отримав би при ідеальному варіанті реалізації продукції - 229.758,30 грн. Однак, позивач не надав до суду доказів, які б свідчили, що на всю партію продукції, яку він міг би виготовити в період з 30.08.2004р. по 06.08.2004р., у нього були договори купівлі-продажу та саме за тією ціною, за якою він планував реалізувати виготовлену продукцію. А відтак, неможливо зробити однозначний висновок, що саме ця сума є неотриманим прибутком позивача.

Неправомірним є стягнення судом першої інстанції з відповідача суми 125.543,15 грн. збитків, понесених у зв'язку із втратою харчових і смакових добавок та пакувальної плівки ще й тому, що ці вимоги позивачем не заявлялися взагалі.

Що стосується стягнення збитків у вигляді витрат виплаченої заробітної плати та

нарахувань на неї, то позивачем не надано доказів фактичної сплати заробітної плати за період припинення відповідачем водопостачання. Судом залишено поза увагою, що факт виплати заробітної плати у сумі 3870,73 грн. стягнутої за рішенням суду не підтверджений висновками експерта та матеріалами справи. За таких обставин, у даному випадку має місце факт недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

З огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду Херсонської області, обставинам справи та чинному законодавству України, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо часткового скасування рішення господарського суду Херсонської області та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції, згідно статті 49 ГПК України слід віднести на позивача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу  Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона», м. Херсон  задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 27.02.2006 року у справі № 10/72-05  скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства оптово-роздрібної торгівлі «Херсонпродресурси», м. Херсон (код 32126058) на користь Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного  господарства міста Херсона», м. Херсон (код 03355726) суму 5798 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді. Видати наказ.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Кричмаржевський В.А.  Радченко О.П.