Постанова

від 14.02.2007 по справі 10/72-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/72-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 лютого 2007 р.                                                                                   № 10/72-05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Перепічая В.С. ( головуючого ),

Вовка І.В., Гончарука П.А.,

розглянувши  у     відкритому  судовому засіданні  в м. Києві  касаційну скаргу Обласного комунального підприємства з оптово-роздрібної торгівлі “Херсонпродресурси”

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду  від 23.08.2006 року

у справі за позовомОбласного комунального підприємства з оптово-роздрібної торгівлі “Херсонпродресурси”

доМіського комунального підприємства “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Херсона

простягнення збитків,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду  Херсонської області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 1415800 грн. у зв'язку з безпідставним припиненням послуг водопостачання в  порушення договору № 69 від 24.05.2004 року та чинного законодавства, внаслідок чого йому було завдано збитки у вигляді не одержаного прибутку в сумі 934600 грн. і додаткових витрат, які складають решту заявлених вимог.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.02.2006 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 1159605,46 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.08.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати та справу передати на розгляд до іншого апеляційного суду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону і просить залишити її без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

У зв'язку з хворобою судді Вовка І.В. судове засідання 20.12.2006 року не відбулося та розгляд справи призначено на 14.02.2007 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши  матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню  частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № 69 від 24.05.2004 року, за умовами якого відповідач зобов'язався надати послуги з водопостачання та водовідведення, а позивач зобов'язався здійснювати оплату за надані послуги.

За п.2.2.2 зазначеного договору у випадку порушення строку оплати абонент вважається боржником і підлягає відключенню від мережі водопостачання  та водовідведення без попереднього повідомлення до повного погашення заборгованості.

Листом від 17.08.2004 року № 1516/1279 відповідачем було повідомлено позивача про відключення від мереж водопостачання та водовідведення у зв'язку з не оплатою заборгованості в сумі 45195,26 грн.

30.08.2004 року відповідачем було складено акт про відключення позивача від мереж водопостачання та водовідведення у зв'язку з наявністю заборгованості за надані послуги.

За актом від 06.09.2004 року позивача було підключено до мережі водопостачання та водовідведення.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.04.2004 року  в справі № 3/97 затверджена мирова угода, укладена між  Міським комунальним підприємством “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Херсона та Херсонським обласним оптовим підприємством “Укроптм'ясомолторг”, згідно якої останнє зобов'язалося оплатити заборгованість в сумі 66986,31 грн. за договором              № 69 від 16.10.2003 року до 30.08.2004 року.

Рішенням Херсонської обласної Ради від 23.12.2003 року № 219 реорганізовано Херсонське обласне оптове підприємство “Укроптм'ясомолторг” шляхом приєднання його до обласного комунального підприємства з оптово-роздрібної торгівлі “Херсонпродресурси”.

За висновком судово-економічної експертизи № 816 від 11.05.2005 року сума збитків позивача за період з 30.08.2004 року по 06.09.2004 року складає 1345200 грн.

За висновком додаткової судово-економічної експертизи № 1647 від 29.07.2005 року сума збитків позивача складає 1185731,24 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача збитків у зв'язку з припиненням надання послуг водопостачання в порушення договору та законодавства.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Прийняті  у даній справі судові рішення цим вимогам не відповідають.

Такё судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не було встановлено обставин, пов'язаних з наявністю чи відсутністю правонаступництва позивача щодо заборгованості Херсонського обласного оптового підприємства “Укроптм'ясомолторг” перед відповідачем, за яку було припинено водопостачання у спірний період, з урахуванням вимог ст. ст. 104, 107 ЦК України, що регулюють припинення та порядок припинення юридичної особи.

Разом з цим, судами не було встановлено обставин щодо наявності  чи відсутності підстав у відповідача  для припинення   надання позивачу послуг з водопостачання  та водовідведення, виходячи з  умов договору і вимог законодавства.

Частинами першою та другою ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконано, а якщо вимога не була задоволена добровільно –у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).

Проте, як відмовивши в позові, апеляційний господарський суд, так і задовольнивши позов, суд першої інстанції зазначеного не врахували та не встановили дійсних прав і обов'язків сторін щодо предмету спору.

Зокрема, висновок апеляційного  господарського суду про відхилення висновків судової експертизи зроблений без врахування вимог ст. ст. 41, 42 Господарського процесуального кодексу України, а висновок суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення збитків на підставі висновку судової експертизи зроблений без врахування вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, суди обох інстанцій не з'ясували змісту збитків, заявлених до стягнення та не перевірили обгрунтування розрахунків їх розміру, і, зокрема, задовольнивши вимоги про стягнення збитків, суд першої інстанції не навів розрахунків, з яких він виходив, задовольняючи ці вимоги.

Таким чином, у прийнятих рішеннях суди не встановили наявності чи відсутності всіх необхідних за законом умов  покладення відповідальності на відповідача щодо відшкодування збитків за заявленим позовом.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства з оптово-роздрібної торгівлі “Херсонпродресурси” задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від                           23.08. 2006 року та рішення господарського суду Херсонської області від 27.02.2006 року скасувати, і справу № 10/72-05 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий                                                                           В.Перепічай                                                                                                                  

Судді                                                                                                  І.Вовк

                                                                                       П.Гончарук          

дп