Постанова

від 20.01.2014 по справі 908/3120/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.01.2014 справа №908/3120/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданнітовариства з обмеженою відповідальністю "Лоял Тревел" м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 18.11.2013 року у справі№908/3120/13 (суддя Дроздова С.С.) за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Лоял Тревел" м.Запоріжжя простягнення 49 469,97 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.11.2013р. по справі №908/3120/13 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Лоял Тревел" м.Запоріжжя 42 161 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 7 308 грн. 97 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, посилаючись, зокрема, на розгляд справи судом першої інстанції за відсутності повноважного представника відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, а також на помилковість розрахунку орендної плати з огляду на невірне застосування позивачем індексу інфляції та звільнення відповідачем орендованого приміщення з 01.07.2013 року, тоді як борг з орендної плати нараховано відповідачем по серпень 2013 року.

У відзиві на апеляційну скаргу №27/12/13 від 27.12.2013 року позивач просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 14.04.2012р. між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ "Лоял Тревел" (орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення №7, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 100 кв.м., для використання під офіс підприємства-туристичного оператора.

Відповідно до п.2.1 договору, об'єкт оренди повинен бути переданий орендарю орендодавцем протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору по акту приймання-передачі.

Факт передання 01.05.2012р. об'єкту в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі (а.с.10).

Згідно п.1.5 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 8 000 грн. 00 коп. Починаючи з 01.01.2013 року орендна плата корегується відповідно до індексу інфляції (п.1.6 договору).

Крім того, умовами договору передбачено, що вартість комунальних послуг складає невід'ємну частину суми, відповідно п. 1.5 договору. Оплата за спожиту електроенергію здійснюється орендарем відповідно до показань електричного лічильника.

Відповідно до п. 1.8 договору, даний договір вступає в силу з 01.05.2012р. по 30.04.2013р. включно.

Згідно п.2.3 договору, кожна із сторін має право достроково розірвати договір, попередньо попередив про це іншу сторону за 30 календарних днів.

Відповідно до п. 4.1 договору, він вважається автоматично пролонгований на той же строк та на тих же умовах, якщо будь-яка із сторін у строк за 30 календарних днів від дати його закінчення дії договору не заявить про його закінчення або зміну його умов.

29.08.2013р. позивач, керуючись п.4.1 договору, надіслав на адресу відповідача повідомлення № 29/08-13 про розірвання договору оренди, в якому просив вважати договір від 14.04.2012р. № 7 розірваним з 30.09.2013р. (а.с.14).

02.09.2013р. позивач отримав на поштовому відділенні бандероль, в якому містились ключі від орендованого нежитлового приміщення та визнав розірвання договору оренди нежитлового приміщення з 02.09.2013р.

09.09.2013р. позивач надіслав відповідачу додаткову угоду № 1 від 02.09.2013р. до договору про дострокове розірвання договору оренди разом з актом приймання передавання (повернення) орендованого нежитлового приміщення, що підтверджується фіскальним чеком №6623 від 09.09.2013 року та описом вкладення у цінний лист (а.с.18), однак вказані документи відповідач залишив непідписаними.

В порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем оплату оренди та спожитої електроенергії не здійснено належним чином, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Предметом спору у даній справі є вимоги орендодавця до орендаря щодо стягнення боргу з орендної плати та з відшкодування електричної енергії відповідно в розмірах 42 161,00 грн. та 7 308,97 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди №7 від 14.04.2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо внесення орендної плати та сплати комунальних послуг у розмірі та строки, встановлені договором, та законності і обґрунтованості відповідних вимог позивача.

Натомість відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою, вказує на безпідставність задоволення судом позовної вимоги у частині стягнення заборгованості з орендної плати за липень-серпень 2013 р., оскільки вважає, що договір оренди розірваний з 01.07.2013р. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник посилався на положення п.2.3 договору, а також на ту обставину, що ним було направлено на адресу позивача пропозицію №055 від 31.05.2013 року про розірвання договору оренди з 01.07.2013 року, однак останній від підписання акту приймання-передачі ухилився.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновок господарського суду Запорізької області щодо задоволення позову правомірним, виходячи з наступного.

Як вірно визначено судом першої інстанції, укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз.1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено обов'язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Лоял Тревел" частково виконало своє зобов'язання за договором оренди, здійснивши оплату орендних платежів за користування орендованим приміщенням на суму 85 999,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Таким чином, на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача з орендної плати перед ФОМ ОСОБА_4 з листопада 2012 року по серпень 2013 року включно, з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати, становить 42 161 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено факт невиконання боржником умов договору оренди №7 від 14.04.2012 року щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів за користування майном, який відповідачем не спростований, доказів оплати не надано, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань, в розмірі 42161 грн.00 коп.

При цьому посилання апелянта щодо припинення договору оренди з 01.07.2013 року колегією суддів не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів надсилання позивачеві пропозиції №055 від 31.05.2013 року про розірвання договору оренди, тоді як матеріалами справи підтверджено факт надсилання позивачем додаткової угоди № 1 від 02.09.2013р. про дострокове розірвання договору оренди разом з актом приймання передавання (повернення) орендованого нежитлового приміщення.

Також, за умовами договору орендар зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних з наданням комунальних послуг.

Відповідно до п.1.5 договору, оплата за спожиту електроенергію здійснюється орендарем відповідно до показань електричного лічильника

Позивачем до матеріалів справи надано акти про спожиту електроенергію за відповідні періоди та рахунки, виставлені йому енергопостачальником.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не відшкодовано позивачу витрати за спожиту в період з травня 2012 року по липень 2013 року електричну енергію, і заборгованість останнього становить 7308,97 грн., доказів погашення якої відповідачем не надано як суду першої, так і апеляційної інстанції.

При цьому, посилання апелянта на неузгодженість в умовах договору показників електричного лічильника на момент його укладення не звільняє орендаря від обов'язку оплатити спожиту електричну енергію.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 7 308 грн. 97 коп. ґрунтується на вимогах закону.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині прийняття судового рішення за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про час і місце розгляду справи, оскільки судова кореспонденція направлялася на юридичну адресу ТОВ «Лоял Тревел», отримання ухвали господарського суду від 19.09.2013 року про порушення провадження у справі підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення судової кореспонденції (а.с.31).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач був повідомлений про наявність у провадженні господарського суду Запорізької області даної справи та не був позбавлений можливості скористатися наданими йому ст.22 ГПК України процесуальними правами і ознайомитися з матеріалами справи для підготовки і своєчасної подачі обґрунтованих і документально підтверджених заперечень на позовну заяву та документів в їх підтвердження.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2013р. по справі №908/3120/13 і залишає його без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лоял Тревел" м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2013р. по справі №908/3120/13 - залишити без змін.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3. у справу

4-ГСЗО

5-ДАГС