Рішення

від 13.01.2014 по справі 910/20556/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/20556/13 13.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз" до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Інтернешнл КО., ЛТД" стягнення 59 404,08 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Ступак Т.О. - представник за дов.;

від відповідача:не з'явились

У судовому засіданні 13.01.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Інтернешнл КО., ЛТД" про стягнення заборгованості 59 404,08 грн. за договором №221004 від 30.12.2011, з яких: основний борг 51 039,78 грн., пеня 3 944,12 грн., 3 % річних - 847,40 грн., штраф - 3 572,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов Договору №221004 від 30.12.2011 не належним чином виконав свої зобовязання, що стало підтставою для звернення з позовом про стягнення боргу, 3 % річних, пені та штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року порушено провадження по справі № 910/20556/13, розгляд справи призначено на 18.11.2013.

Ухвалою від 18.11.2013 розгляд справи відкладено на 11.12.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 11.12.2013 розгляд справи відкладений на 25.12.2013.

Ухвалою від 25.12.2013 розгляд справи відкладено на 13.01.2014, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцез

находження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, що долучені до матеріалів справи свідчать про отримання ухвал суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.12.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Інтернешнл КО., ЛТД" (далі - відповідач, замовник) був укладений Договір №221004 (далі - Договір), за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачує вартість газу і надання послуг у розмір і строках, порядку та на умовах передбачених Договором (п.1.1).

Договірні обсяги газу наведені в додатку №2 до Договору.

Послуги з постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначеними в додатку №1 до Догоовру (п. 2.6).

Відповідно до п. 2.8 Договору, споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати мотивовану письмову відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктом 2.9 Договору визначено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно п. 4.1 Договору, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює регулювання у сфері енергетики.

Ціна на природний газ становить 3 382 ,0000 грн., крім того ПДВ - 4 058,4000 грн. за 1000 м.куб. (п. 4.2).

До ціни на газ додаються:

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2 %, який становить 67,6400 грн., разом з ПДВ - 81,1680 грн. за 1000 м.куб.;

- тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, який становить 231,30 грн., разом з ПДВ - 277,56 грн. за 1000 м.куб.;

- тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами, який становить 71,00 грн., всього з ПДВ - 85,20 грн. за 1000 м.куб.;

- тариф на постачання газу за регульованим тарифом газу, який становить 21,80 грн., всього з ПДВ - 26,16 грн. за 1000 м.куб.;

Загальна ціна за 1000 м. куб. за цим Договором становить 3 773,7400 грн., разом з ПДВ - 4 528,4880 грн.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем в такому порядку:

- авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100 % вартсоіт послуг з постачання, передбачених договором на місяць поставки газу;

- остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених постачальнику за звітний місяць ( п. 4.6).

Умовами Договору покладено на споживача обов'язок самостійно розраховувати суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Пунктом 4.6 Договору, передбачено, що оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він діє в частині постачання газу з 01.01.2012 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов'язань.

В редакції Додаткової угоди №1 до Договору, сторони дійшли згоди щодо продовження дії договору до 31.12.2013.

Спір виник, внаслідок неналежного виконання умов Договору відповідачем в частині оплати за поставлений газ, у зв'язку з чим позивач заявив до стягнення основний борг 51 039,78 грн., пеня 3 944,12 грн., 3 % річних - 847,40 грн., штраф - 3 572,78 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено договір на постачання природного газу.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно актів приймання-передачі послуг з газопостачання (підписані та скріплені печатками сторін без зауважень) від 31.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2013, від 30.04.2013, позивач надав відповідачу послуги з постачання газу на суму 97 831,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив лише частину коштів у розмірі 58 500,00 грн. (банківські виписки в матеріалах справи), тому останній заборгував позивачу кошти у розмірі 51 039,78 грн., враховуючи, суму простроченого платежу на початок року 11 708,72 грн., доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 51 039,78 грн.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору споживач сплачує на користь постачальника крім суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцяти днів - додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду розмір пені підлягає задоволенню у розмірі 3 939,31 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

На підставі наведених положень законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 847,40 грн.

Слід зазначити, що при розрахунку пені, 3% річних позивач не вірно вказав кінцеву дату періоду з 06.01.2013 по 17.01.2013, враховуючи, що відповідач здійснив часткову сплату коштів у розмірі 48 500,00 17.01.2013, тому кінцевою датою вказаного періоду є 16.01.2013.

Суд здійснив перерахунок 3% річних, за яким останні підлягають задоволенню у розмірі 842,52 грн.

Враховуючи, що сума заборгованості становить 51 039,78 грн., позивач заявив до стягнення штраф враховуючи п.6.2.2 Договору у розмірі 3 572,78 грн., що є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині основного боргу у розмірі 51 039,78 грн., пені - 3 939,31 грн., 3 % річних - 842,52 грн., та штрафу - 3 572,78 грн.

Витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Інтернешнл КО.,ЛТД» (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Попудренка, 88/3, код 23539285) на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103,м. Київ, вул. Кіквідзе, 4Б, код 03346331) 51 039,78 грн. (п'ятдесят одна тисяча тридцять дев'ять гривень 78 коп.) основного боргу, 3 939,31 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 31 коп.) пені, 842,52 грн. (вісімсот сорок дві гривні 52 коп.) 3 % річних, 3 572,78 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 78 коп.) штрафу та 1 720,22 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 22 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.01.2014

Суддя М.Є. Літвінова