Постанова

від 10.04.2014 по справі 910/20556/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р. Справа№ 910/20556/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Ступак Т.О. - представник до довіреністю

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2014 року

у справі № 910/20556/13 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київгаз" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" (м. Київ)

про стягнення 59 404 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Київгаз" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" про стягнення з відповідача на користь позивача 59 404 грн. 08 коп., з яких 51 039 грн. 78 коп. сума основного боргу, 3 944 грн. 12 коп. - пеня, 847 грн. 40 коп. 3% річних з простроченої суми та 3 572 грн. 78 коп. штраф.

Рішенням від 13.01.2014 року господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" на користь ПАТ „Київгаз" 51 039 грн. 78 коп. основного боргу, 3 939 грн. 31 коп. пені, 842 грн. 52 коп. 3% річних, 3 572 грн. 78 коп. штрафу та 1 720 грн. 22 коп. судового збору. В іншій частині в позові відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського ТОВ „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подачу апеляційної скарги та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2014 року по справі № 910/20556/13 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року ТОВ „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/20556/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 10.04.2014 року повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 10.04.2014 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

30.12.2011 року Публічне акціонерне товариство „Київгаз" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" (замовник) був укладений договір № 221004, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачує вартість газу і надання послуг у розмір і строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Договірні обсяги газу наведені в додатку № 2 до договору від 30.12.2011 року № 221004.

Послуги з постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначеними в додатку № 1 до договору від 30.12.2011 року № 221004 (п. 2.6).

Відповідно до п. 2.8 договору від 30.12.2011 року № 221004 споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати мотивовану письмову відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктом 2.9 договору від 30.12.2011 року № 221004 визначено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно п. 4.1 договору від 30.12.2011 року № 221004 розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює регулювання у сфері енергетики.

Ціна на природний газ становить 3 382 грн., крім того ПДВ - 4 058 грн. 40 коп. за 1 000 м. куб. (п. 4.2).

До ціни на газ додаються:

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2 %, який становить 67 грн. 64 коп., разом з ПДВ - 81 грн. 16,8 коп. за 1 000 м. куб.;

- тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, який становить 231 грн. 30 коп., разом з ПДВ - 277 грн. 56 коп. за 1 000 м. куб.;

- тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами, який становить 71 грн., всього з ПДВ - 85 грн. 20 коп. за 1 000 м. куб.;

- тариф на постачання газу за регульованим тарифом газу, який становить 21 грн. 80 коп., всього з ПДВ - 26 грн. 16 коп. за 1 000 м. куб.;

Загальна ціна за 1 000 м. куб. за цим договором становить 3 773 грн. 74 коп., разом з ПДВ - 4 528 грн. 48,80 коп.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем в такому порядку:

- авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100% вартості послуг з постачання, передбачених договором на місяць поставки газу;

- остаточний розрахунок здійснюється протягом п'яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених постачальнику за звітний місяць (п. 4.6).

Умовами договору від 30.12.2011 року № 221004 покладено на споживача обов'язок самостійно розраховувати суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Пунктом 4.6 договору від 30.12.2011 року № 221004 передбачено, що оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Відповідно до п. 10.1 договору від 30.12.2011 року № 221004 він діє в частині постачання газу з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов'язань.

В редакції додаткової угоди № 1 до договору від 30.12.2011 року № 221004 сторони дійшли згоди щодо продовження дії договору до 31.12.2013 року.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно актів приймання-передачі послуг з газопостачання (підписані та скріплені печатками сторін без зауважень) від 31.01.2013 року, від 28.02.2013 року, від 31.03.2013 року, від 30.04.2013 року позивач поставив відповідачу газ на загальну суму 97 831 грн. 06 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив лише частину коштів у розмірі 58 500 грн., тому останній заборгував позивачу кошти у розмірі 51 039 грн. 78 коп., враховуючи, суму простроченого платежу на початок року 11 708 грн. 72 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного місцевий господарський дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 51 039 грн. 78 коп. основного боргу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.2.2 від 30.12.2011 року № 221004 у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору споживач сплачує на користь постачальника крім суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцяти днів - додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було заявлено до стягнення 3 944 грн. 12 коп. пені. Судом першої інстанції було частково задоволено вимогу позивача про стягнення пені.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню в розмірі 3 939 грн. 31 коп., а тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в цій частині.

Також позивачем було заявлено до стягнення 3 572 грн. 78 коп. штрафу. Судом першої інстанції було задоволено вимогу позивача про стягнення штрафу в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру штрафу та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув штраф в розмірі 3 572 грн. 78 коп., а тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в цій частині.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було заявлено до стягнення 847 грн. 40 коп. 3% річних. Судом першої інстанції було частково задоволено вимогу позивача про стягнення пені.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру 3% річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних - 842 грн. 52 коп., а тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в цій частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Інтернешнл Ко., ЛТД" на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2014 року по справі № 910/20556/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2014 року по справі № 910/20556/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/20556/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__14.04.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич