Ухвала

від 14.01.2014 по справі 2а-10971/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року м. Київ К/800/19433/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р.

у справі № 2а-10971/12/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Зміївському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. скасовано в частині відмови в позові щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі №0002461710 від 19.09.2012 р. та в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі №0002481710 від 19.09.2012 р. в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем - 67240,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 16810,00 грн. В цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Зміївському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. залишити в силі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_5, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Зміївському районі проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово -господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_5 податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт № 643/17/НОМЕР_1 від 27.08.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.п. 7.3.1. п. 7.З., п.п. 7.4.5. п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 163 974 грн.; п.7.2. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства ядерної політики України, ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. № 544/3837, та п. 49.2. ст. 42, ст. 240, ст. 250 розділу VIII Податкового кодексу України - не подано до податкової інспекції розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища платниками податків за 1 пів. 2009р., 9 міс. 2009р., за 2009р., за 1 кв. 2010р., за 1 пів. 2010р., за 9 міс 2010р., за 2010р. та не подано декларацій екологічного податку за 1 кв. 2011р., 2 кв. 2011р., З кв. 2011р.

19.09.2012 р. ДПІ у Зміївському районі були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0002461710 про нарахування несплаченої суми збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичними особами в розмірі 1530,00 грн.; № 0002481710 про нарахування сум збільшеного грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 76 677 грн. та штрафними санкціями у розмірі 19 169,25 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач, помилково не включивши суми до податкового кредиту у 2008 р., скористався своїм правом на їх включення до податкового кредиту в наступному періоді, що не призвело до заниження податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Проте ДПІ у Зміївському районі не врахувала суму ПДВ по ВМД 2008 року 67 240,00 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за 2009 рік, а відповідно неправомірно збільшила на цю суму грошове зобов'язання по ПДВ.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0002481710 від 19.09.2012 року про нарахування сум збільшеного грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 67240,00 грн. та відповідно на суму застосування штрафних санкцій в розмірі 16810,00 грн. є неправомірним.

Щодо сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 3 цієї статті).

Відповідно до п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303, з наступними змінами і доповненнями, суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до цього Порядку.

Підпунктом 3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.99 N 162/379, з наступними змінами і доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.99 за № 544/3837, об'єктами обчислення збору для стаціонарних джерел забруднення є обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища складають платники збору і подають розрахунок до органу державної податкової служби за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби (пп. 6.1, пп. 7.1 Інструкції).

Отже, за відсутності в акті перевірки посилання на види та обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, висновок контролюючого органу про те, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, а відтак і накладення на позивача штрафних санкцій за неподання розрахунку збору є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанцій вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення №0002461710 від 19.09.2012 р. є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов