Постанова

від 10.08.2006 по справі 7/136/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/136/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.08.06                                                                                       Справа №7/136/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Шевченко Т. М.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Соколов А.А.

За участю представника:

позивача: не з'явився;       

відповідача:   Коваленко Р.В., довіреність № 203 від 01.06.2006 р.;

розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Парк”, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької   області від 07.06.2006р. по справі  № 7/136/06

про стягнення суми

встановив:

           Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.06.2006 року по справі №7/136/06 (суддя Кутіщева Н.С..) позовні  вимоги Відкритого  акціонерного  товариства “Запоріжжяобленерго”  в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області задоволені  повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 6435 грн. 36 коп. за перевищення граничної величини спожитої електроенергії, 102грн.  держмита, 118 грн.  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу.

         Судом  першої  інстанції  встановлено, що  відповідач, в  порушення  умов  укладеного між  сторонами  договору №218  від 27.10.1993р., з доповненнями та додатками до нього, у березні 2005р. розрахунки за спожиту електричну енергію своєчасно в повному обсязі не здійснив. В зв'язку із цим, позивач відповідно до умов договору нарахував відповідачу штрафні санкції - чотирьохкратну вартість електроенергії, спожитої понад договірну величину. Посилаючись на положення ст.ст. 526,527,629 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за перевищення скорегованої величини споживання електроенергії у березні 2005 р. є законними та обґрунтованими в сумі  6435,36 грн. і присудив її до стягнення.

         Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Приватне підприємство “Парк” звернулось із апеляційною скаргою  до  Запорізького  апеляційного  господарського  суду.                             

          Заявник  вважає, що  при постановлені  рішення  суд невірно  застосував  норми  матеріального права.

В обґрунтування  власних  заперечень  посилається  на те, що в зв'язку зі змінами, внесеними в ст. 26 Закону України ”Про електроенергію” від 23.06.2005 р. пеня за перевищення відповідачем договірної величини обсягу споживання електричної енергії в березні 2005 р. підлягає стягненню в двох разовому, а не 4 х разовому розмірі.

          За  вказаних  обставин, Приватне підприємство “Парк” просить  рішення  господарського суду  Запорізької  області у  справі №7/136/06  від 07.06.2006р. скасувати, ухвалити  нове  рішення, в  якому  у  позові  ВАТ «Запоріжжяобленерго»  в  особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області - відмовити.

          Апеляційна  скарга Приватного підприємства “Парк” прийнята до розгляду  та  призначена  слуханням  на  10.08.2006р.

Розпорядженням Заступника Голови  Запорізького  апеляційного  господарського суду  №2248  від 09.08.2006р. розгляд  скарги  передано  колегії  суддів у складі:  головуючий – Коробка Н.Д. (доповідач), суддів –  Шевченко  Т.М., Юхименко О.В.

Представник  заявника в судовому  засіданні підтримав  вимоги з підстав, викладених  в апеляційній  скарзі.

Позивач в судове засідання не з'явився з невідомих причин, незважаючи на те, що був повідомлений про день розгляду скарги належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу від 31.07.06р. № 9283 проти апеляційної скарги заперечує, а оскаржуване рішення вважає таким, що прийняте у відповідності із діючим законодавством.

Відповідач на  здійсненні  технічної фіксації судового  процесу  не наполягав. За  його  згодою  в  судовому  засіданні  оголошено  вступну  та резолютивну  частини  постанови.

Суть спору.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» в  особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області звернулось  до  господарського суду  із  позовом  про стягнення з Приватного підприємства “Парк” 6435,36 грн. штрафних  санкцій  за  перевищення  договірної  величини  споживання  електричної  енергії за  березень 2005р.

Вищеозначені  вимоги  стали  предметом  судового  розгляду  господарським  судом  Запорізької  області.     

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  не знаходить  підстав, передбачених  ст. 104 ГПК України для  зміни  чи скасування  судового  акту,  виходячи з наступного.

          Відповідно до укладеного між ВАТ “Запоріжжяобленерго”  в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області (надалі енергопостачальна організація) та  ПП “Парк” (надалі споживач) договору на користування  електричною енергією №218  від 25.10.1993р., з додатками та доповненнями до нього, постачальник  електричної  енергії  зобов'язався  постачати  електричну  енергію  споживачу згідно  умовам  договору  та договірним  величинам електроспоживання, а  споживач  оплачувати  постачальнику її  вартість  та  здійснювати  інші  платежі  згідно з умовами  цього договору.   

           Пунктом 4.1 додаткової угоди № 2 від 09.09.2002 року до договору, розрахунки  за  електроенергію  та інші  платежі  за  розрахунковий  період  (місяць)  здійснюються  за  діючими  тарифами  у  відповідності з  тарифними  групами  споживачів.  

Щомісячно  до  14-ти  годин  другого  робочого  дня  наступного   за  звітним  місяцем (розрахунковим  періодом), споживач  направляє  свого  представника  у відділ  збуту  енергії для  надання: рапортів  про спожиту  активну  та  реактивну  електроенергію  із  мереж  Електропостачальної  організації  та  рапорту  про  перетоки  реактивної електроенергії  в  мережі  Електропостачальної   організації.(п.4.2.договору)

Відповідно до розділу 1, п.п. 1,2,3 додаткової угоди до договору  постачальник   електричної енергії  письмовим  повідомленням  доводить споживачу: договірні  величини  споживання  електричної  енергії. До  закінчення місяця  наступного  за  розрахунковим  періодом  електропостачальна  організація  доводить  споживачу  письмово  лімітними  повідомленнями, які  є  невід'ємною  частиною  договору, скореговані  договірні  величини  електроспоживання. Скореговані  договірні  величини  розраховуються, виходячи  з  проведеної  споживачем, у строки обумовлені  договором, оплати направлених за  підсумками  розрахункового  періоду  рахунків  або   платіжних  вимог-доручень  за  спожиту  активну  енергію.

Як  вірно  встановив  суд  першої  інстанції, позивач  лімітним  повідомленням №1806  від 08.02.2005р.  встановив  відповідачу  договірну  величину  у  розмірі  40 тис. кВт/год.                  (аркуш справи 24).

Приватне підприємство ”Парк” за березень 2005р.  спожило  електроенергії  в  кількості 40070кВт/год, що підтверджується рапортом (аркуш справи 23)  для  оплати  якої  електропостачальна  організація  виставила  підприємству  рахунок  №1893  від 01.04.2005р.  на суму 8871,50грн. (аркуш справи 24)

В силу  п.4.3  додаткової угоди до договору, оплата спожитої активної  електроенергії  за  розрахунковий  період  здійснюється   грошовими  коштами  в  наступному  порядку:

- після  кінцевого  розрахунку  за  попередній   розрахунковий  період  споживач  по  рахункам  або  платіжним  вимогам-дорученням  Електропостачальної  організації  до  кінця поточного  розрахункового  періоду  проводить  оплату  електроенергії, яка  буде   спожита в  наступному  розрахунковому  періоді. Сума  передплати  визначається  виходячи із  очікуваного  споживання  активної  електроенергії.

- за  підсумками  розрахункового  періоду  споживач  оплачує  рахунок  або платіжну  вимогу-доручення, направлені  йому  Електропостачальною  організацією. Сума платежу при  кінцевому  розрахунку визначається  виходячи із  тарифів  на  активну  електроенергію  та кількості спожитої  електроенергії  згідно  даних   наданого  рапорту  з  урахуванням  сум платежів отриманих  від споживача.

          Споживач, в силу п.4.5  додатку 2 зобов'язаний  в  5-ти  денний  термін після  дати, зазначеної  в  платіжному документі  провести  оплату  рахунків  або платіжних  вимог-доручень, направлених  йому  Електропостачальною  організацією.

          Виставлений   до  оплати  рахунок  відповідач   мав  оплатити  до  11.04.2005р., своєчасно  була  оплачена сума з врахуванням передоплати, лише на суму 6940,92 грн. Залишок боргу поступив на рахунок позивача 19.04.2006р.

           У  випадку  перевищення  споживачем   за  розрахунковий  період  встановлених   договірних  величин  електроспоживання (п.4.8) споживач  зобов'язаний сплатити  за  середньо відпускним  тарифом чотирьохкратну  вартість  електроенергії, спожитої  понад  договірну  величину. Плата  за  перевищення   договірних величин  електроспоживання є  штрафною  санкцією  за  порушення  законодавства  про  електроенергетику  та  порушення  умов  вказаного договору.  Оплата  здійснюється  споживачем  на  поточний  рахунок  Електропостачальної   організації  із  спеціальним  режимом  використання  на  протязі 10-ти  днів  після  дати  отримання  відповідного  письмового  повідомлення  Електропостачальної  організації.

          Лімітним  повідомленням №5360 від 27.04.2005р. відповідачу  була  встановлена   скорегована   договірна  величина  споживання  електроенергії  за  березень 2005р.  у  розмірі 31,350 тис.кВт/год. (аркуш справи 21), факт отримання якої підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (аркуш справи 20)

27 квітня 2005р. ВАТ «Запоріжжяобленерго»  повідомленням №5367  сповістило  підприємство про перевищення  договірної  величини  споживання  та нарахувало чотирьохкратну  вартість   різниці  між  фактично   спожитою  та  договірною   величиною  електроенергії  в  сумі 6435,36грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько – правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4.8 додаткової угоди передбачено, що плата за перевищення встановлених граничних договірних величин електроспоживання являється штрафною санкцією за порушення законодавства про електроенергетику і порушень цього договору.

В свою чергу поняття господарських санкцій як правового засобу відповідальності у сфері господарювання визначено статтею 217 ГК України. Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно – господарські санкції.

Таким чином, чотирьохкратна вартість спожитої електричної енергії понад договірну  є штрафною санкцією.

Поняття, розмір та порядок застосування штрафних санкції регулює глава 26 ГК України. Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Наведене свідчить, що санкції, передбачені сторонами п. 4.8 договору № 037 є штрафом  в розумінні  наведених норм ГК України, доказів повної сплати штрафних санкцій відповідач суду не надав, тому позовні вимоги є законними, а висновки суду обґрунтованими.

Посилання заявника  на  те, що Постановою Кабінету  Міністрів  України  від 16.06.2005р.  №473  «Про  внесення  змін до  Порядку постачання  електричної  енергії  споживачам»  була  скасована  відповідальність  за  перевищення  граничної величини  споживання  електричної енергії   не  знаходить  свого  підтвердження, оскільки Постанова  №441  від 24.03.1999р. «Про невідкладні  заходи  щодо стабілізації  фінансового  становища підприємств електроенергетичної  галузі» якою  був  затверджений  Порядок   постачання  електричної  енергії  споживачам  діє  і  на  теперішній  час, відповідальність передбачена  п.13 вказаного  Порядку  не  скасована.

Крім  того, колегія  суддів дійшла висновку щодо  неможливості  застосування  до  спірних  відносин  положень ст. 26  Закону України «Про  електроенергетику» в  редакції  Закону від  23.06.2005р., оскільки  по-перше, перевищення  споживання  електроенергії мало  місце  в березні  2005р., по-друге, Законом України №2706-ІV «Про  внесення  змін до Закону України «Про  електроенергетику»  прямо  не визначено, що  дія вказаного  акту  має  зворотну  силу, а  тому  положення  ані  ст. 58  Конституції  України (яка  до речі  має  вищу  юридичну  силу  над  всіма діючими  у державі  нормативно-правовими  актами), ані ст. 5  ЦК України  застосуванню  не  підлягають.  

Враховуючи зазначене та з огляду на відповідність висновків викладених у рішенні господарського суду Запорізької області обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку  про не обґрунтованість вимог Приватного підприємства “Парк” щодо скасування рішення господарського суду.

             Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати у справі та за подання  апеляційної  скарги покладаються  на заявника – Приватне підприємство “Парк” Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст.101, п.1ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Парк”, м. м. Кам'янка –Дніпровська Запорізької області  залишити без  задоволення.

                 Рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.2006р. по справі №7/136-06 – без  змін.

          Постанова  оформлена відповідно до вимог  ст. 84  ГПК України  16.08.2006р.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Шевченко Т. М.  Юхименко О.В.