cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 910/22360/13 13.01.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафтова компанія "Капітал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Еко-Плюс" простягнення 71 807,72 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Зеленов А.С. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явились
У судовому засіданні 13.01.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нафтова компанія "Капітал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Еко-Плюс" про стягнення 71 807,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам договору поставки №КД-34 від 01.01.2012, відповідач свої обов'язки щодо оплати товару не виконав в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року порушено провадження по справі № 910/22360/13, розгляд справи призначено на 16.12.2013.
Ухвалою від 16.12.2013 розгляд справи відкладено на 13.01.2014.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвали суду були надіслані на адресу відповідача зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 13.01.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
01.01.2012 між ТОВ "Українська нафтова компанія" (постачальник) та ТОВ "Виробниче об»єднання "Еко-Плюс" (покупець) укладений договір поставки №КД-34 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставляти покупцеві світлі нафтопродукти, а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах цього Договору.
Поставка товару здійснюється постачальником партіями згідно заявок покупця, як передбачено п. 2.1 Договору або на умовах "EXW", або на умовах "CPT", згідно положень ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.
Згідно п. 4.1 Договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії товару зазначаються у рахунку-фактурі та товарних (видаткових, товаро-транспортних) накладних.
Строком поставки товару сторонами визнають дату визначену у товарних накладних (п. 4.2).
Рахунок на попередню оплату товару підлягає оплаті протягом трьох банківських днів з моменту його виставлення, якщо інше не буде вказане в рахунку (п. 5.2).
Відповідно до п. 5.3 Договору, Покупець здійснює 100% передоплату вартості товару на підставі рахунку, виставленого продавцем, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не передбачене додатковою угодою.
Оплата вартості товару та його доставки здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після отримання рахунку, якщо інші строки оплати не зазначені у відповідному рахунку постачальника (п. 5.4).\
Договір укладений строком до 30.12.2012 та набирає сили з моменту підписання його сторонами, згідно п. 10.1 Договору.
За період з 06.01.2012 по 22.05.2013 позивач поставив відповідачу нафтопродукти загальною вартістю 1 383 004,03 грн.
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, доданими до матеріалів справи.
Згідно банківських виписок, доданих до матеріалів справи, відповідач частково здійснив оплату за поставлені нафтопродукти у розмірі 1 312 267,40 грн.
Таким чином заборгованість у відповідача перед позивачем становить 70 736,63 грн., що не спростовано відповідачем. Доказів протилежного суду не надано.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи вищенаведене та умови Договору, строк виконання зобов'язання з оплати отриманого відповідачем товару є таким, що настав.
Тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 70 736,63 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач заявив до стягнення 3 % річних у розмірі 1 071,09 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про необґрунтованість 3% річних на загальну суму 1 071,09 грн. Тому суд здійснив власний перерахунок 3 % річних, за яким, розмір останніх становить 482,56 грн.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині 3 % річних у розмірі 482,56 грн. та в частині суми основного боргу 70 736,63 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Еко-Плюс" (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код 33951273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська нафтова компанія "Капітал" (02092, м. Київ, вул. Довбуша,32, код 37553371) 70 736,63 грн. (сімдесят тисяч сімсот тридцять шість гривень 63 коп.) основного боргу, 482,56 грн. 3 % річних та 1 706,40 (одна тисяча сімсот шість гривень 40 коп.) судового збору.
3.В іншій частині позову відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 20.01.2014
Суддя М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2014 |
Оприлюднено | 21.01.2014 |
Номер документу | 36707097 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні