Постанова

від 13.01.2014 по справі 813/8980/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року № 813/8980/13-а

14 год. 59 хв. зал судових засідань №8

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представника позивача Попович Н.Є.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтеко-Захід» до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтеко-Захід» (далі - ТОВ «Альтеко-Захід») до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Золочівська ОДПІ), в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.12.2013 року просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року №0000472200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 91056 грн., 14181 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 14.11.2013 року №0000462200, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток/доходи приватних підприємств на загальну суму 115984,55 грн. та 22973,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 14.11.2013 року №0000482200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4056,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта Золочівської ОДПІ, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що під час перевірки, позивачем були надані в повному обсязі видаткові, податкові накладні на товарно-матеріальні цінності, отримані від контрагентів ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК» та ІП «Альтеко», які оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вважає, що витрати на податковий кредит підтвердженні належними доказами, а тому висновок Золочівської ОДПІ щодо заниження податку на прибуток в сумі 115984,55 грн. та податку на додану вартість в сумі 95112,44 грн. по господарських операціях з контрагентами є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач подав до суду заперечення на позов від 18.12.2013 року. Заперечення обґрунтовує тим, що позивачем до перевірки не було надано усіх первинних документів, які б свідчили про реальність операцій з ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК» та ІП «Альтеко». У оформлених між позивачем та ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК», ІП «Альтеко» договорах поставки від 14.05.2010р. №450 та від 02.01.2011р. №02/01 сторони не погодили істотних умов поставки товару, а саме: його вид, кількість, ціну, строк дії договору, не надано доказів транспортування товару від постачальника до покупця.

З цих підстав, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Золочівською ОДПІ на підставі направлень №№ 72, 73, 74, 75, 76, наказу від 13.09.2013р. №132, у відповідності до вимог п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп..75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст. 82 ПК України, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Альтеко-Захід» (код ЄДРПОУ - 33469721) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №18/22-33469721 від 31.10.2013р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями згідно із Законом України від 24.12.2002р. №349-IV «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1391.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого ТОВ «Альтеко-Захід» занижено податок на прибуток в сумі 159866,89 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2010р. в сумі 43199,54 грн., за IV кв. 2010р. в сумі 31775,91 грн., за І кв. 2011р. в сумі 56542,84 грн., за ІІІ кв. 2011р. в сумі 13256,72 грн., за IV кв. 2011р. в сумі 10832,60 грн., за IV кв. 2012р. в сумі 4259,28 грн.;

- п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого ТОВ «Альтеко-Захід» занижено податок на додану вартість в сумі 91056,00 грн., в т.ч. за липень 2010р. в сумі 34559,64 грн., за листопад 2010р. в сумі 875,39 грн., за грудень 2010р. в сумі 337,73 грн., за березень 2011р. в сумі 34336,00 грн., за лютий 2012р. в сумі 20947,26 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті №18/22-33469721 від 31.10.2013р., позивач подав заперечення на акт в частині заниження податку на прибуток в сумі 115984,55 грн. та ПДВ в сумі 95112,44 грн.

Висновком Золочівської ОДПІ №3 від 13.11.2013р. результати акту перевірки №18/22-33469721 від 31.10.2013р. залишені без змін.

На підставі акта перевірки, Золочівською ОДПІ винесені податкове повідомлення-рішення:

- від 14.11.2013р. №0000472200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 91056 грн., 14181 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 14.11.2013р. №0000462200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток/доходи приватних підприємств на загальну суму 159866,89 грн. та 33944,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 14.11.2013р. №0000482200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4056,44 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Між позивачем та ІП «Альтеко» був укладений договір від 03.01.2010р. №03/01/10 поставки (волокно синтетичне силіконове). Згідно п. 1.1 продавець (ІП «Альтеко») зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві (позивач), а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання відповідної накладної або акта виконаних робіт згідно з правилами «Інкотермс», по яких поставляється товар (п.3.1). Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною або актом прийому передачі (п.3.2). Відповідно до п. 4.1 та п.4.3 договору, покупець протягом 2-х днів з моменту передачі товару, оплачує повну суму за поставлений товар, усі розрахунки за договором проводяться в національній валюті України.

В підтвердження факту реальності та товарності господарських операцій позивача та ІП «Альтеко» свідчать наявні в матеріалах справи податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, журнал довіреностей, платіжні доручення, рахунок-фактура, акт списання матеріалів на виробництво продукції, норми витрат матеріалів на виготовлення продукції. Позивачем також надано позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.11.2011р. №05.03.02-03/106469 товару (волокно синтетичне силіконове).

Між позивачем та ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК» укладено договір поставки від 14.05.2010р. №450 (плівка поліетиленова (рукав)). Згідно умов договору, постачальник (ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК») зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві (позивач), а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Доставка товару здійснюється транспортом постачальника. Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін (Розділ 2 договору «Умови поставки договору»). Покупець зобов'язаний протягом 2-х днів провести оплату на умов передоплати 100% вартості товару з моменту узгодження в порядку, передбаченому цим договором (Розділ 3 «Умови оплати товару»).

В підтвердження факту реальності та товарності господарських операцій позивача та ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК», свідчать наявні в матеріалах справи податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення. Окрім того, позивачем надано паспорти якості отриманого товару (плівка поліетиленова (рукав)) згідно договору поставки від 14.05.2010р. №450 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.07.2009р. №05.03.02-04/41202.

Вказані вище податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та наказу ДПАУ від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». Зауважень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів щодо здійснених операцій в акті перевірки немає, відтак всі документи оформлені належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК», ІП «Альтеко» та подальше використання придбаного товару у вказаних контрагентів у подальшій господарській діяльності позивача.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Твердження відповідача про відсутність у позивача доказів транспортування товару (товарно-транспортних накладних), що є підтвердженням нікчемності укладених договорів, не беруться судом до уваги, оскільки вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, оскільки наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не впливає на формування податкового кредиту і звітності.

Згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч.ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи договори, акти платіжні документи, податкові, видаткові накладні свідчить про те, що вказані документи, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту відповідні суми ПДВ, відповідають критеріям первинного документу, що не заперечується податковим органом, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та з'ясовано судом, що суми податку з ПДВ, які включені ТОВ «Альтеко-Захід» до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, а тому підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0000472200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 91056 грн., 14181 грн. - штрафні (фінансові) санкції немає.

Згідно положень п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 ПК України, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку - статтею 139.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що позивач визнав факт порушення ним п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР в частині завищення витрат за період липень-грудень 2010р. на суму 121038,00 грн. та І кв. 2011р. на суму 54491,34 грн., в результаті чого занизив податок на прибуток на суму 43882,34 грн., в тому числі за IV кв. 2010р. на суму 30259,50 грн., І кв. 2011р. на суму 13622,84 грн. та розмір фінансових санкцій в сумі 10970,59 грн., на загальну суму 54852,93 грн.

Вказану суму грошового зобов'язання позивач сплатив згідно платіжного доручення від 30.09.2013р. №1954 на суму 20000,00 грн. та від 29.09.2013р. №2022 на суму 34852,93 грн. (а.с.199), призначення платежу: Оплата грошових зобов'язань по акту перевірки від 31.10.2013р. №18/22-33469721, а також пеню в сумі 13785,12 грн. згідно платіжного доручення від 10.12.2013р. №2039, призначення платежу: пеня, нарахована при нарахуванні грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 14.11.2013 року №0000462200.

В іншій частині по податку на прибуток, позивачем на підставі первинних документів, долучених до матеріалів справи, правомірно були віднесені до валових витрат суми по придбанню товарів (робіт, послуг) у контрагентів, а тому у податкового органу були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013 року №0000462200, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток/доходи приватних підприємств на загальну суму 115984,55 грн. та 22973,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій

Однак, первинні документи, надані позивачем як платником податків, невмотивовано не були взяті до уваги податковим органом і не вплинули на висновки, що викладені в акті перевірки від 31.10.2013 року №18/22-33469721.

Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що зібрані у справі докази в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Торгівельний дім «ЮРПАК» та ІП «Альтеко», а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентом та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкові повідомлення-рішення Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.11.2013 року №0000472200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 91056 грн., 14181 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 14.11.2013 року №0000462200, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток/доходи приватних підприємств на загальну суму 115984,55 грн. та 22973,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 14.11.2013 року №0000482200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4056,44 грн. є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 496 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.11.2013 року №0000472200 та від 14.11.2013 року №0000482200.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.11.2013 року №0000462200, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток/доходи приватних підприємств на загальну суму 115984 грн. 55 коп. та 22973 грн. 80 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтеко-Захід» (код ЄДРПОУ - 33469721) судовий збір у розмірі 496 грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.01.2013 року.

Суддя Братичак У.В.