Ухвала

від 07.10.2014 по справі 813/8980/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 876/1475/14 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,

за участю секретаря Гнатик А. З.

представника позивача Попович Н. Є.

представника відповідача Міклюш Т. Р.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 813/8980/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко-захід" до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтеко-захід" звернулося з адміністративним позовом до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким, з врахуванням уточнення позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0000472200, від 14 листопада 2013 року №0000462200 та від 14 листопада 2013 року №0000482200.

Позов мотивує тим, що в акті перевірки не враховано видаткові, податкові накладні на товарно-матеріальні цінності, отримані від контрагентів, якими повністю підтверджуються витрати на податковий кредит, а відтак вказані податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Р" Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14 листопада 2013 року №0000472200 та №0000482200. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14 листопада 2013 року №0000462200, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток/доходи приватних підприємств на загальну суму 115984 грн 55 коп. та 22973 грн 80 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем на момент проведення перевірки не було надано відповідачу накладних, заявок до оплати, актів приймання-передачі товару та доказів подальшого використання товару щодо відносин з ТОВ «Юрпак».

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що з 27 вересня 2013 року по 24 жовтня 2013 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №18/22-33469721 від 31 жовтня 2013 року, відповідно до якого в ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 1391.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Альтеко-Захід" занижено податок на прибуток в сумі 159866,89 грн: за ІІІ кв. 2010 року - в сумі 43199,54 грн, за IV кв. 2010 року - в сумі 31775,91 грн, за І кв. 2011 року - в сумі 56542,84 грн, за ІІІ кв. 2011 року - в сумі 13256,72 грн, за IV кв. 2011 року - в сумі 10832,60 грн, за IV кв. 2012 року - в сумі 4259,28 грн.

Крім того виявлено порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Альтеко-Захід" занижено податок на додану вартість в сумі 91056 грн: за липень 2010 року - в сумі 34559,64 грн, за листопад 2010 року - в сумі 875,39 грн, за грудень 2010 року - в сумі 337,73 грн, за березень 2011 року - в сумі 34336 грн, за лютий 2012 року - в сумі 20947,26 грн.

На основі вказаного акта перевірки відповідачем 14 листопада 2013 року прийнято податкові повідомлення - рішення №0000472200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 91056 грн; №0000462200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток/доходи приватних підприємств на загальну суму 159866,89 грн; №0000482200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4056,44 грн.

Водночас позивач не заперечує порушення ним податкового законодавства, зокрема підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення витрат за період липень-грудень 2010 року на суму 121038 грн, І кв. 2011 року на суму 54491,34 грн, в результаті чого занизив податок на прибуток на суму 43882,34 грн, та розмір фінансових санкцій в сумі 10970,59 грн, на загальну суму 54852,93 грн.

Вказану суму узгодженого податкового боргу позивачем оплачено.

Також судом встановлено, що 3 січня 2010 року між позивачем та ІП "Альтеко" був укладений договір поставки №03/01/10.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем подано податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, журнал довіреностей, платіжні доручення, рахунок-фактура, акт списання матеріалів на виробництво продукції, норми витрат матеріалів на виготовлення продукції та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 2 листопада 2011 року №05.03.02-03/106469 товару (волокно синтетичне силіконове).

Крім того 14 травня 2010 року між позивачем та ТОВ "Торгівельний дім "ЮРПАК" було укладено договір поставки №450.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем подано податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, паспорти якості отриманого товару (плівка поліетиленова (рукав)) згідно договору поставки від 14 травня 2010 року №450 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 8 липня 2009 року №05.03.02-04/41202.

Статтею 201 ПК України передбачено вимоги до податкових накладних. Зокрема цією статтею встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Цією ж статтею визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 цієї статті передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проаналізувавши наведені закони та первинні документи подані позивачем, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції відповідно до яких, подані первинні документи є достатніми для підтвердження реальності операцій між позивачем, ТОВ «Юрпак» та ІП "Альтеко".

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення -суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 813/8980/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Кузьмич С. М.

Судді: Улицький В. З.

Гулид Р. М.

Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2014 року