Постанова

від 23.08.2006 по справі 9/139/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/139/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.08.06                                                                                               Справа №9/139/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Шевченко Т. М.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Соколов А.А.

За участю представника:

позивача:      Стребіж  С.О., довіреність  б/н від  02.06.2006р.

відповідача:       не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою  відповідальністю «Пегматит», м. Бердянськ

на рішення господарського суду Запорізької  області від 26.06.2006р. по справі   №9/139/06

про стягнення суми

встановив:

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.06.2006 року по справі №9/139/06 (суддя  Нечипуренко О.М.)  у  задоволенні позовних  вимог Товариства з обмеженою  відповідальністю «Пегматит», м. Бердянськ  відмовлено.  

Висновки  суду  першої інстанції  ґрунтується  на тому, що позивач  не довів  належним  чином ті  обставини, на  які  він  посилається  як  на підставу  своїх  вимог. Зокрема,  суд  визнав  недоведеним  сам  факт  неякісного  ремонту гідророзподілювача, факт  звернення  позивача  до  відповідача  з  письмовою  вимогою  про усунення  недоробок  після  ремонту, не довів  наявність  причинного  зв'язку  між  діями  позивача  та  виявленими  недоліками, розмір  шкоди  на суму 4500грн.  та  вини  відповідача, як  обов'язкової  умови  для  стягнення  збитків. Суд  зазначив, що оскільки  під  час  розгляду  справи  судом  не  встановлено  наявності  всіх  елементів  складу  цивільного  правопорушення, за  яке  встановлена  відповідальність у  вигляді  зобов'язання  відшкодувати  збитки, у  задоволенні  позовних вимог  було  відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою  відповідальністю «Пегматит», м. Бердянськ звернулося із апеляційною скаргою  до  Запорізького  апеляційного  господарського  суду. Доводи  заявника  ґрунтуються  на наступному:

1) між  сторонами у справі було  укладено  договір,  відповідно до умов якого,  позивач  сплатив  відповідачу  4500грн.,  а відповідач  зобов'язався   виконати  ремонт  належного  позивачу  гідророзподілювача. 25  листопада 2005р. гідророзподілювач  було  повернуто  позивачу  за актами виконаних  робіт (№32  від 31.10.2005р.), який  з  боку  заявник а не  підписаний, оскільки  було  встановлено  неналежну  якість  робіт, про що  було  складено  односторонній  акт  від 25.11.2005р.  та  повідомлено  телефоном і факсом відповідача. Потім  гідророзподілювач  ще  двічі  передавався  для  ремонту (усунення  недоліків)  відповідачу, але  до  цього  часу  гідророзподілювач  знаходиться  у  неробочому  стані, а  акти  приймання-передачі  виконаних робіт не підписані;

2) посилання  суду  на  не підтвердженість факту  відправки  кореспонденції  на адресу  відповідача  помилкова та на думку заявника  спростовується тим, що контактний  номер  телефону  та фактичну  адресу  підприємства,  позивач  взяв  з  рахунку №229  від 26.10.2005р., який  був  наданий відповідачем;

3) суд  переклав  обов'язок  доведення  вини  на  позивача, в той  час, як ст. 614  ЦК України  покладає  обов'язок  доведення  відсутності  вини  на  особу, що  порушила  зобов'язання.  

          За  вказаних  обставин, заявник  просить  рішення  господарського суду   Запорізької    області у  справі №9/139/06 скасувати  та  прийняти    нове  рішення, яким  задовольнити  позовні  вимоги  у  повному  обсязі.  

          Апеляційна  скарга  Товариства з обмеженою  відповідальністю «Пегматит», м. Бердянськ   прийнята до  розгляду  та  призначена  слуханням  на 23.08.2006р.

Розпорядженням Заступника  Голови  Запорізького  апеляційного  господарського суду  №2407  від 22.08.2006р. розгляд  скарги  передано  колегії  суддів у складі:  головуючий – Коробка Н.Д. (доповідач), суддів – Шевченко  Т.М., Юхименко О.В.

Представник  заявника  в  судовому  засіданні  підтримав  вимоги  з  підстав, викладених  в  апеляційній  скарзі.

ПП ВКФ «Укргідрокомплект-2004» у  письмовому  відзиві  на  скаргу  вважає  рішення  господарського суду Запорізької  області від 26.06.2006р.  по справі №9/139/06  законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає  скасуванню з наступних  підстав: приватним  підприємством ВКФ «Укргідрокомплект-2004»  був  проведений  ремонт  гідророзподільника  на  екскаватор. Вказаний  гідророзподільник  був отриманий  представником ТОВ «Пегматит» за довіреністю. Відповідач  вказує, що  фактично  між  сторонами у справі  був  укладений  договір  підряду, відповідно до якого  ПП ВКФ «Укргідрокомплект-2004»  зобов'язалось  виконати  частковий  ремонт  гідророзподільника  на екскаватор, а  ТОВ «Пегматит»  зобов'язалось  прийняти та оплатити  виконану  роботу. Відповідач  стверджує, що  ТОВ «Пегматит» не  зробило  будь-яких  заяв  щодо  виявлення допущених  у  роботі  відступів  від  умов договору  або  інших  недоліків  та  не здійснило  дій  по  виклику  представників  ПП ВКФ «Укргідрокомплект-2004», внаслідок  чого  втратило  право  посилатися  на  відступи  від  умов  договору  та  недоліки  виконаних  робіт. Будь-яких  належних  доказів  отримання  відповідачем  листів  або  вимог  позивач  суду  не надав, тобто в  силу ст. 33 ГПК України, позивач  не довів  тих  обставин, на  які  він  посилається  в обґрунтування своїх  вимог.

На  підставі  викладеного, просить  апеляційну скаргу  ТОВ «Пегматит» залишити  без  задоволення, а  рішення  господарського суду  Запорізької області  від 26.06.2006р. – без  змін.  

Позивач від  здійснення  фіксації  судового  процесу  технічними  засобами відмовився. За  його  згодою  в судовому  засіданні  оголошено  вступну та резолютивну  частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає  доводи  заявника  обґрунтованими  лише  частково,  виходячи з наступного.

Згідно  рахунку №229  від 26.10.2005р. (аркуш справи 6) ПП ВКФ «Укргідрокомплект-2004» зобов'язалося  здійснити  ремонт  гідророзподілювача  4-х секційного   на  загальну  суму 4525грн.   

Платіжним  дорученням від 26.10.2005р. №478  ТОВ «Пегматит»  оплатило  вказаний  рахунок  та  перерахувало  відповідачу  4525грн. (аркуш справи 10).

Відповідно  до ст. 11  ЦК України, цивільні  права  та  обов'язки  виникають  із  дій  осіб, що  передбачені  актами  цивільного  законодавства, а  також  із   дій  осіб, що не  передбачені  цими  актами, але  за  аналогією  породжують  цивільні  права  та  обов'язки.

          Правочином є  дія  особи, спрямована на  набуття, зміну  або  припинення  цивільних  прав  та  обов'язків (ст. 202 ЦК України).

          Частиною  1 ст.205  ЦК України  передбачено, що  правочин  може  вичинятися  усно  або  в письмовій  формі. Сторони  мають  право  обирати  форму  правочину, якщо  інше  не  встановлено  законом.   Правочин, в силу  ст. 207  ЦК України,  вважається  таким, що  вчинений   у  письмовій  формі  в  одному  або  кількох  документах, у листах, телеграмах, якими  обмінялися  сторони.

          Тобто, без укладення  письмового  договору, шляхом  усної  домовленості та  прийняттям  до виконання  розрахункових  документів, між  сторонами  у  справі  склалися  правовідносини  з  підряду.

          Із  залучених до  справи  документів  та  пояснень  сторін  вбачається, що 25  листопада  гідророзподілювач  було  повернуто  з  актом  виконаних  робіт  №32  від 31.10.2005р., але  при  прийнятті  робіт  позивачем  було  встановлено  неналежну  якість  робіт, про що  було  складено  односторонній  акт від  25.11.2005р.  та  повідомлено  відповідача  факсом  з  проханням  направити   представника  для складання  спільного  акту. Відповідач  свого  представника у  зазначений  термін  не  направив.

          03  грудня  2005р. гідро розподілювач  був  прийнятий  відповідачем для  усунення  недоліків. 08  грудня  2005р. його  було  повернуто  позивачу, але  при  прийманні  знову  було  виявлено  неналежну  якість  ремонтних  робіт та  повідомлено  факсом  відповідача з проханням  направити  представника. Відповідач  на  вказане  прохання  не  відреагував.

          15  грудня  2005р. до  ТОВ «Пегматит» прибув  водій відповідача, якому  під  розписку  було передано  гідророзподілювач. 27  грудня  2005р.  гідро розподілювач  був  повернутий  відповідачем  і  в  третій  раз складено акт  від 27.12.2005р. про  виявлені  недоліки  та повідомлено  факсом  ПП ВКФ «Укргідрокомплект-2004». На  прохання  прибути до  позивача, відповідач  не відреагував. Гідророзпилювач  до  цього  часу  знаходиться в  неробочому  стані.

          Належним  чином  засвідчені  копії  актів, факсограм та  роздруківка  телефонних  переговорів у  спірний  період залучені  до  матеріалів  справи.  

          Крім того, ТОВ «Пегматит»  направило  ПП ВКФ «Укргідрокомплект-2004»  претензію про  відмову  від  договору  та  відшкодування  збитків (аркуш справи 15-16).

          Посилання  суду  першої  інстанції  на те, що позивачем  не надані  докази  повідомлення  відповідача  про  виявлені  недоліки ремонтних  робіт  не відповідають  дійсності та  матеріалам справи. Дійсно,  згідно  залученого  до справи договору про надання  послуг  електрозв'язку №407  від 29.12.2004р. (аркуш справи 107) телефонний  номер 42-25-12  рахується  за ПП «ВП-Агро» (директор Владов  Сергій  Ігоревич). Проте, колегія суддів  звертає  уваги  на  той  факт, що  у  розрахункових  документах, ПП ВКФ «Укргідрокомплект-2004» самостійно,  як  засіб  зв'язку  зазначило  телефонний  номер 42-25-12 (рахунок  №229  від 26.10.2005р. – аркуш справи 6). Тобто, підприємство  могло  знімати  (орендувати)  приміщення  разом  із  телефоном, який  дійсно  на  правовій  підставі  належить  іншій  юридичній  особі.  

          Що  стосується адреси, за  якою  була  направлена  позивачем  претензія і від  отримання  якої  відповідач  відмовився, то також  слід  вказати на рахунок №229  від 26.10.2005р. в  якому  сам  відповідач  вказав юридичну  адресу: м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 13/12  та  фактичну  адресу: м. Мелітополь, вул. Кірова, 196.

          Відповідно до ст. 837  ЦК України  за  договором  підряду  одна  сторона (підрядник)  зобов'язується  на свій  ризик  виконати  певну  роботу за  завданням   другої  сторони (замовника), а  замовник  зобов'язується  прийняти  та  оплатити  виконану  роботу.   

          Стаття 853  ЦК України  передбачає,  що замовник  зобов'язується  прийняти роботу, виконану  підрядником  відповідно до умов договору  підряду, оглянути її і в разі  виявлення  допущених  у  роботі  відступів  від  умов  договору  або  інших  недоліків  негайно  заявити  про них  підрядникові. Якщо  замовник  не зробить  такої  заяви, він  втрачає  право у  подальшому  посилатися  на  відступи  від  умов  договору  або  недоліки  у виконаній  роботі. Якщо після  прийняття  роботи  замовник  виявив відступи  від  умов  договору  підряду, або  інші недоліки, які  не могли  бути встановлені при звичайному  способі її  прийняття (приховані  недоліки), у  тому  числі  такі, що  були  умисно  приховані  підрядником, він  зобов'язаний  негайно  повідомити  про це підрядника.

          Статтею 858 ЦК України  передбачена  відповідальність  підрядника  за  неналежну  якість  роботи, а саме замовник  має  право  за своїм  вибором  вимагати  від  підрядника:

1) безоплатного  усунення  недоліків у  роботі в  розумний  строк;

2) пропорційного  зменшення  ціни  роботи;

3) відшкодування  своїх  витрат  на  усунення недоліків, якщо  право  замовника  усувати  їх  встановлено  договором.

          Попри  це, п.3 вказаної  статті  передбачено, якщо  відступи  у  роботі від  умов договору  підряду  або  інші  недоліки  у  роботі є  істотними  та  такими, що  не можуть  бути  усунені, або  не  були  усунені  у  встановлений  замовником  розумний  строк, замовник  має  право  відмовитися  від  договору  та  вимагати  відшкодування  збитків.

          Враховуючи той  факт, що  відповідач  вже  неодноразово  виправляв  недоліки, які  так  і  залишилися  не  усунутими, позивач  правомірно  відмовився  від домовленостей і  просить  стягнути  4500грн.  збитків (вартість  ремонтних  робіт).

          Позовні  вимоги  в  цій  частині  підлягають  задоволенню, а  судовий  акт  частковому  скасуванню.

          В решті  позовних вимог, колегія суддів  погоджується  із  висновком  суду  першої  інстанції щодо  відмови  у задоволенні  позову  про  стягнення збитків в сумі  816,74грн.

          Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник  господарських  відносин, який  порушив  господарське  зобов'язання  або установлені  вимоги  щодо  здійснення  господарської  діяльності, повинен  відшкодувати  завдані  цим  збитки суб'єкту, права  або  законні  інтереси  якого  порушено. Під  збитками, ч.2 ст.224 ГК України  розуміє  витрати, зроблені  управленою  стороною, втрата або  пошкодження  її  майна, а також  не  одержані  нею  доходи, які  управнена  сторона  одержала б  у  разі  належного  виконання  зобов'язання  або  додержання  правил  здійснення  господарської  діяльності   другою  стороною.

          Відповідно до ч.1ст.218  ГК України, підставою  господарсько-правової  відповідальності  учасника  господарських  відносин  є вчинене ним правопорушення  у  сфері  господарювання.

Тобто, притягнення до господарсько – правової відповідальності, можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько – правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, а об'єктом – правовідношення по зобов'язанням, а суб'єктивну сторону господарського  правопорушення складає вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

          До  складу 816,74грн.  суми інших  збитків  позивач  включив: витрати  масла  при тестуванні  гідро розподілювача, витрати  пов'язані  із  самостійним  вивозом  зі  складу  відповідача  гідро розподілювача, витрати  із  направленням  представників  до  господарського  суду.

          Сума  вказаних  збитків  не  підтверджується  реальністю  їх  понесення  позивачем  у справі, оскільки  ТОВ «Пегматит» не  надало  суду жодних  письмових  доказів (платіжних документів), які б  посвідчували  факт оплати масла, придбання  палива, видачу  добових  тощо.

          Оскільки  не  доведений  сам  факт  наявності  збитків, у  стягненні  вказаної  суми  судом  першої  інстанції  правомірно  відмовлено.

          Враховуючи  допущене  судом  першої  інстанції  неповне  з'ясування  обставин  справи та невідповідність  висновків, викладених у  рішенні  фактичним  обставинам, судовий  акт підлягає   скасуванню  частково.  

          Відповідно до ст. 49  ГПК України,  судові  витрати  за  позовом та за  подання  апеляційної скарги   покладаються  на сторони  пропорційно  сумі  задоволених  вимог.  

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст.101, п.2ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю «Пегматит», м. Бердянськ

задовольнити  частково.

                 Рішення господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. по справі №9/139/06 –скасувати частково.

          Позов Товариства з обмеженою  відповідальністю «Пегматит», м. Бердянськ  задовольнити  частково.

          Стягнути з Приватного  підприємства  виробничо-комерційна  фірма «Укргідрокомплект-2004» (72312, Запорізька  область,  м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 13/12, код ЄДРПОУ 33284348) на  користь  Товариства з обмеженою  відповідальністю «Пегматит» (71100, Запорізька  область, м. Бердянськ, вул. Шевченко, 13, код ЄДРПОУ 22141286) 4500грн. збитків, 86,33грн.  державного  мита,  99,87грн.  витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. Видати наказ.

          В іншій  частині  позову  відмовити.

          Стягнути з Приватного  підприємства  виробничо-комерційна  фірма «Укргідрокомплект-2004» (72312, Запорізька  область,  м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 13/12, код ЄДРПОУ 33284348) на  користь  Товариства з обмеженою  відповідальністю «Пегматит» (71100, Запорізька  область, м. Бердянськ, вул. Шевченко, 13, код ЄДРПОУ 22141286) 43,16 грн. державного  мита  за  подання  апеляційної скарги. Видати наказ.

          Видачу  наказів  доручити  господарському  суду Запорізької області.

Постанова  оформлена  відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  29.08.2006р.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Шевченко Т. М.  Юхименко О.В.