Рішення

від 26.06.2006 по справі 9/139/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/139/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.06                                                                                        Справа №  9/139/06

Суддя   Нечипуренко О.М.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю “”Пегматит”,71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шевченко, 13

Відповідач: Приватне підприємство Виробничо комерційна фірма “Укргідрокомплект-2004”,72300, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 13/12

                                                                                     Суддя: Нечипуренко О.М.

Представники:

Від позивача:  Курибло В.А. -  представник за довіреністю №б/н від 04.01.2006 р.

Абдурахманов В.Б.  – заступник генерального директора –паспорт №41 02 549082

Від відповідача:           Єсипенко Т.В.  - довіреність №б/н від 20.05.2006 р.

        Сутність спору:

До господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Пегматит” (надалі позивач або  ТОВ “Пегматит”)  з позовною заявою про стягнення з ТОВ Приватного підприємства Виробничо комерційної фірми “Укргідрокомплект-2004” (надалі відповідач або ПП ВКФ “Укргідрокомплект-2004”)  5173,02 грн. -  збитків, які пов'язані з неналежним ремонтом відповідачем гідророзподілювача, та складаються з 4500,00 грн. вартості ремонту гідророзподілювача, 93,97 грн. пені, 262,50 грн. вартості розлитого мастила після неякісного ремонту гідророзподілювача відповідачем, витрат пов'язаних з самостійним вивозом зі складу відповідача гідророзподілювача, а саме 72,00 грн. командировочні витрати пов'язані з поїздкою позивача до відповідача для здійснення ремонту гідророзподілювача. та 244,55 грн. палива на заправку автомобіля. Судові витрати просить віднести на відповідача.

В судовому засіданні, що відбулось 26.06.2006 р. представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог, просить стягнути з Приватного підприємства Виробничо комерційної фірми “Укргідрокомплект-2004” 5316,73 грн. -  збитків, які складаються з 4500,00 грн. вартості ремонту гідророзподілювача, 262,50 грн. вартості розлитого мастила після неякісного ремонту гідророзподілювача відповідачем, витрат пов'язаних з самостійним вивозом зі складу відповідача гідророзподілювача, а саме 36,00 грн. командировочні витрати пов'язані з поїздкою позивача до відповідача для здійснення ремонту гідророзподілювача та 120 грн. бензину на заправку автомобіля,  витрати пов'язані з направленням представників позивача для захисту його  інтересів у господарському суді -100 грн. добові на двох представників та 298,12 грн. витрати палива на заправку автомобіля. Судові витрати просить віднести на відповідача.

Заява позивача не суперечить чинному законодавству, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін учасників судового процесу та інших осіб. До розгляду приймаються позовні вимоги про стягнення з ПП ВКФ “Укргідрокомплект-2004” на користь ТОВ “Пігматит” 4500,00 грн. вартості ремонту гідророзподілювача, 262,50 грн. вартості розлитого мастила після неякісного ремонту гідророзподілювача відповідачем, витрат пов'язаних з самостійним вивозом зі складу відповідача гідророзподілювача, а саме 36,00 грн. командировочні витрати пов'язані з поїздкою позивача до відповідача для здійснення ремонту гідророзподілювача та 120 грн. палива на заправку автомобіля,  витрати пов'язані з направленням представників позивача для захисту його  інтересів у господарському суді -100 грн. добові на двох представників та 298,12 грн. витрати палива.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові.  Як на підстави для стягнення розміру зазначених збитків, позивач посилається на ст. ст. 651, 849, 858 ЦК України та додані до позовної заяви документи. Виникнення збитків пояснює неналежним виконання відповідачем зобов'язань щодо ремонту гідророзподілювача.

Відповідач у відзиві не погодився з позовними вимогами, вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом у зв'язку тим, що позивач  не повідомляв відповідача про неякісний ремонт  гідророзподілювача, з претензіями до відповідача про неякісне виконання ремонту гідророзподілювача не звертався, докази понесених збитків до суду не надав. Просить суд у задоволені позову відмовити.

         Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2006р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі           № 9/139/06, розгляд якої призначено на 29.05.2006 р.       

Клопотанням від 29.05.2006р. сторони просять суд продовжити строк розгляду справи для надання додаткових доказів. На підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду спору продовжено, в засіданні суд оголошено перерву до 14.06.2006 р.

        На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю уточнення позовних вимог позивачем та витребуванням нових доказів суд відкладав розгляд справи на 26.06.2006. Розгляд справи судом закінчено 26.06.2006 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення ( за згодою представників сторін).

Сторони заявили клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи та надані оригінали документів, заслухавши представників сторін,  суд   

ВСТАНОВИВ:

За усною домовленістю між сторонами відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити ремонт гідророзподілювача, а відповідач прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідачем був виставлений рахунок №229 від 26.10.2005 р. на попередню оплату за виконані роботи. 26 жовтня 2005 р. платіжним документом №478 позивач оплатив відповідачу вартість ремонту гідророзподілювача.

Після усної домовленості позивач самостійно  доставив гідророзподілювач на підприємство відповідача для проведення ремонту. Відповідач виконав свої договірні зобов'язання повністю, після чого позивач особисто забрав  гідророзподілювач.

Факт виконання робіт відповідачем по ремонту гідророзподілювача  підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт №32 від 31.10.2005, в якому представник позивача повідомив про прийняття гідророзподілювача по якості.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що у задоволені позову повинно бути відмовлено, виходячи з  наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, що підтверджується рахунком, платіжним дорученням, яким перерахована вартість виконаних робіт, відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати ремонтні роботи за певною ціною, а позивач –прийняти та оплатити виконані роботи. Суд вважає, що між сторонами був фактичний укладено договір підряду на ремонт речі, що не заперечувалось в судовому засіданні представниками сторін

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України (далі- ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим  збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Аналогічні приписи встановлені ст.623 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України).

           Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під  збитками розуміються витрати, заподіяні управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею прибутки, які вона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Умови і порядок відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України,  із якої слідує, що головною  умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

           Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад  правопорушення. Склад правопорушення, визначений законом  для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є відповідач, об'єктом –правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною – наявність збитків у майновій сфері позивача, противоправна  поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною  поведінкою відповідача і збитками; суб'єктивну сторону  правопорушення складає вина.

           Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад  правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

          Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між  суб'єктом господарювання та іншим  учасником відносин  у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом.    

          Статтями 174, 175 ГК України  передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Стаття  837 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

          Якщо після прийняття роботи замовник  виявив відступи від умов договору від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або її причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

       Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення  збитків, заподіяних невиконанням взятих на себе зобов'язань відповідачем за умовами  договору,  предметом  доказування  у   даній   справі   є встановлення  обставин,  які  вказують на наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

При огляді документів доданих до позовної заяви суд не вбачає обставин які б свідчили про неякісний ремонт відповідачем гідророзподілювача та невиконання ним взятих на себе зобов'язань.

        Суд вважає, що позивач не довів належним чином ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

 Так, акти про неякісний ремонт гідро розподілювача та розлив мастила від 15.11.2005 р., 08.12.2005 р., 27.12.2005 р. не може прийматися судом до уваги, оскільки зазначені акти складені без участі представників відповідача, є одностороннім, не відповідає вимогам ст. 34 ГПК України і не може бути належним доказом.          

Позивач в судовому засіданні не довів, що звертався до відповідача з письмовою вимогою про усунення недоробок після ремонту гідророзподілювача, а відповідач не був чином усвідомлений про недоліки, що може свідчити про не виникнення у відповідача обов'язку усунути недоробки.

Позивач факт звернення до відповідача про наявні недоліки у ремонті гідро розпорядника  підтверджує:   претензією про сплату вартості неякісного ремонту, штрафу та збитків (исх. №15 від 15.02.2005 р.), яка направлена рекомендованим листом з повідомленням, та залишеними телефонограмами про  усунення недоліків по ремонту гідро розподілювача для відповідача за телефоном 42-25-12 .

Зазначені доводи позивача спростовуються наступним:

Зазначена претензія надіслана на адресу м. Мелітополь, вул. Кирова, 196. Судом встановлено, що юридичною адресою відповідача є м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 13/12. Окрім того,  з повідомлення про вручення вбачається, що зазначену претензію повноважній особі відповідача не вручено та повернено на адресу позивача (оригінал повідомлення та лист з повідомленням залучено до матеріалів справи. Відносно телефонограм, судом з'ясовано, що зазначений номер  телефону належить  Приватному підприємству  “ВЛ-Агро” згідно договору №407 від 29.12.2004 р., а тому ці обставини судом до уваги у якості належних доказів не приймаються.

Позивач надав для приєднання до матеріалів справи розписку працівника підприємства відповідача Певзюк А.Б. про забирання 15.12.2005 р. у позивач гідророзподілювача на ремонт. Як вбачається з довідки підприємства ПП ВКФ “Укргідрокомплект-2004”  з жовтня 2005 р. по 31 грудня 2005 р. Певзюк А.Б. на підприємстві не працював.

У судових засіданнях позивач не довів, причинного зв'язку між діями позивача та виявленими недоліками.

Не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості витрат на самостійний вивіз гідророзподілювача зі складу відповідача та витрати пов'язані з направленням представників для захисту інтересів позивача у суді, оскільки зазначені витрати не є збитками, а визначаються законодавством як звичайна господарська діяльність.

Ст. 33 ГПК України встановлює обов'язок доказування і подання доказів. Позивач не скористався наданим йому правом, не довів тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги у тому числі розмір фактичного розміру шкоди на суму 4500,00 грн. та вини відповідача, як обов'язкової умови для стягнення збитків.

       Відповідач довів суду, що ним було вжито всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання у спірних відносинах. З вищевикладеного вбачається що позивач не довів вини відповідача, що звільняє останнього від зобов'язання відшкодування збитків.

      Оскільки, під час розгляду даної справи судом не встановлено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, за яке встановлена відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодовувати збитки, у задоволені позовних вимог слід відмовити.    

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на позивача.

    Керуючись ст. ст. 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу  України, ст. ст. 33, 49, 75,  82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          В позові відмовити.

   Рішення  оформлене  і підписане   згідно із  вимогами ст. 84  ГПК  України  29.06.2006 р.

  Суддя                                                           О.М. Нечипуренко