Постанова

від 16.01.2014 по справі 923/1241/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р.Справа № 923/1241/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.01.2014р.:

від позивача: Репченко Д.В., за довіреністю б/н від 20.08.2013р.;

від відповідача: Саюшкіна Н.І., за довіреністю б/н від 01.12.2013р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Скадовське АТП 21185"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 30 жовтня 2013 року

по справі №923/1241/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-1"

до відповідача: Приватного підприємства "Скадовське АТП 21185"

про стягнення 260706,84 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

У судовому засіданні 10.12.2013р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.01.2014р.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.01.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.10.2013р. по справі №923/1241/13 (суддя Немченко Л.М.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-1" до Приватного підприємства "Скадовське АТП 21185" про стягнення 260706,84 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 245000 грн., 12988,35 грн. пені, 2718,49 грн. у якості 3% річних та 5214,15 грн. судового збору з посиланням на те, що відповідач необґрунтовано відмовився від прийняття робіт за договором генерального підряду на капітальне будівництво № 78 від 01.11.2012р., та не розрахувався за своїми зобов'язаннями в повному обсязі у встановлений договором строк, оскільки 17.04.2013р. відповідач здійснив реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації у Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, що свідчить про фактичне прийняття робіт у повному обсязі та належним чином, а Інспекція ДАБК, реєструючи декларацію, визнала дані про готовність об'єкта до експлуатації, що є належним підтвердженням виконання робіт у відповідності до проектної документації, крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача щодо складання та направлення позивачу акту претензій виконаних робіт за договором генерального підряду на капітальне будівництво № 78 від 01.11.2012р., оскільки в листі від 18.04.2013р. відсутні посилання на цей акт та не вказано, що він додавався до листа, місцевий господарський суд зазначає, що претензії відповідача щодо погіршення якості покрівлі відносяться до правовідносин, які витікають із гарантії якості та урегульовані ст.884 Цивільного кодексу України, тому не можуть бути доказом неякісного виконання будівельних робіт, при цьому, доводи відповідача щодо виконання робіт по усуненню недоліків іншою організацією у вересні 2013р судом до уваги не приймається, оскільки порядок передання та приймання робіт визначений ст. 882 Цивільного кодексу України, згідно з якою виявлені недоліки має усувати підрядник, натомість, відповідач не надав докази виклику позивача для складання двостороннього дефектного акту щодо виявлених недоліків та погодження порядку їх усунення, з урахування того, що матеріалами справи доведено прострочення відповідачем зобов'язань за договором, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних є законними та обґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "Скадовське АТП 21185", в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2013р. по справі №923/1241/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Контакт-1" у задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи це тим, що відповідач обґрунтовано відмовився від підписання акту виконаних робіт з вмотивованих підстав, зазначених у листі №3 від 18.04.2013р., крім того, проведення позивачем ремонтних робіт у липні 2013р. підтверджує наявність недоліків, виявлених відповідачем при прийнятті робіт та відображених у вищезазначеному листі, скаржник зазначає, що судом першої інстанції, в порушення ч.1 ст.854, ч.4 ст.879 та п. 93 Загальних умов безпідставно визнано підрядні роботи виконаними, а термін остаточного розрахунку таким, що наступив.

24.12.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Скадовське АТП 21185" надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід зокрема визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню.

Аналогічна правова позиція зазначена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 24 березня 2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Як вбачається з заявленого клопотання, відповідач предметом дослідження для експертизи визначає роботи за договором №78 від 01.11.2012р. в повному обсязі, хоча фактично предметом спору за даним позовом є стягнення заборгованості в частині виконаних робіт щодо яких у відповідача є претензія до їх якості.

Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що призначенням експертизи він вийде за межі позовних вимог, що недопустимо в розумінні ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "Скадовське АТП 21185", заслухавши представників сторін , перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт - 1" (генпідрядник) та Приватним підприємством "Скадовське АТП 21185" (замовник) укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво № 78, відповідно до умов якого генпідрядник зобов'язується виконати загально будівельні роботи з будівництва торгового центру м. Скадовськ, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, і здати в експлуатацію в установлені терміни, відповідно до графіку виконання робіт (додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

Загальна сума договору складає 2225000 грн., у т.ч. з ПДВ (п.3.1 договору).

За підпунктом 5.1.3 договору замовник протягом 3-х банківський днів після підписання договору генерального підряду перераховує на розрахунковий рахунок генпідрядника аванс у сумі 1400000 грн.

Згідно з п. 8.4. договору підряду замовник платіжними дорученнями на поточний рахунок генпідрядника проводить оплату у національній валюті України за фактично виконані обсяги робіт на підставі актів виконаних робіт (Ф 2в), підписаних замовником.

Відповідно до п.8.5 договору погашення (зарахування) авансу здійснюється при проміжних оплатах за виконані роботи, пропорційно вартості виконаних робіт по актам виконаних робіт.

Остаточний розрахунок з генпідрядником замовник здійснює протягом 5-ти робочих днів після підписання акту виконаних робіт (Ф 2в) з будівництва (п.8.6 договору).

За положеннями п.п. 9.1, 9.1.1., 9.2, 9.3 договору приймання виконаних робіт оформляється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними обома сторонами, які щомісячно подаються генпідрядником замовнику до 28 числа поточного місяця, замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані генпідрядником, не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання від генпідрядника акта виконаних робіт, у випадку вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах.

Згідно з п.11.1.2 договору за невчасне здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0.1% від суми нездійсненого платежу в належний термін за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Пунктом 14.6 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив будівельні роботи, передбачені договором №78 від 01.11.2012р. та направив на адресу відповідача лист №80 від 16.04.2013р. з доданням акту приймання будівельних робіт на загальну суму 2225000 грн. та рахунком-фактурою №36 від 15.04.2013р.

На виконання умов договору відповідачем частково здійснено оплату позивачу за виконані роботи, що вбачається з платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (арк. спр. 25-29).

18.04.2013р. відповідач на адресу позивача надіслав лист №3, яким повідомив, що роботи, зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт, виконані не у повному обсязі, що унеможливлює підписання вказаного акту з боку замовника.

05.08.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату повної суми заборгованості за договором генерального підряду №78 від 01.11.2012р. у сумі 245000 грн., що складається з різниці сплачених авансів та вартості робіт за договором, крім того відповідачу також нарахована пеня у сумі 9699,31 грн. та 3% річних у розмірі 2013,70 грн.

Не отримавши відповіді на претензію, позивач, вважаючи, що його права порушені, звернувся до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами про стягнення загальної суми заборгованості за договором №78 від 01.11.2012р. у розмірі 260706,84 грн., з яких основна заборгованість становить 245000 грн., штрафні санкції у розмірі 12988,35 грн. та 3% річних у сумі 2718,49 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив будівельні роботи, передбачені договором №78 від 01.11.2012р. та направив на адресу відповідача лист №80 від 16.04.2013р. з доданням акту приймання будівельних робіт на загальну суму 2225000 грн. та рахунком-фактурою №36 від 15.04.2013р.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За положеннями п.п. 9.1, 9.1.1., 9.2, 9.3 договору №78 від 01.11.2012р. приймання виконаних робіт оформляється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними обома сторонами, які щомісячно подаються генпідрядником замовнику до 28 числа поточного місяця, замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані генпідрядником, не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання від генпідрядника акта виконаних робіт, у випадку вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах.

Як на доказ неякісного виконання позивачем робіт за договором відповідач посилається на ту обставину, що у червні-липні 2013р. після дощу відбулось протікання даху збудованого позивачем об'єкту, про що останнього повідомлено надісланими поштою листами № 7 від 07.06.2013 р. та № 10 від 04.07.2013 р., в яких відповідач наполягав на проведенні якісних ремонтних робіт даху збудованого торгового центру у м. Скадовську у найкоротші строки.

Відповідач стверджує, що позивачем були надані послуги по усуненню недоліків, натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують даний факт.

При цьому, як свідчать матеріали справи, для усунення недоліків щодо забезпечення належного відводу стічних дощових вод відповідач звернувся до іншого підприємства, що має ліцензію - приватного підприємства "А&С Мастер" для усунення недоліків з якою 26.08.2013р. був укладений договір на загальну суму 259512 грн.

Однак, відповідач не надав докази проведення розрахунків за виконані роботи з ПП " А&С Мастер".

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вищенаведені докази заперечень відповідача, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що їх неможливо прийняти до уваги, оскільки відповідач здійснив реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації у Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області вже 17.04.2013р., тобто на наступний день після отримання акту про прийняття виконаних робіт з будівництва торгового центру м. Скадовська.

За п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" визначено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі -Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Даний об'єкт віднесено до II категорії складності, що зазначено в декларації.

Пунктом 19 наведеної Постанови визначено, що замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно даної декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17 квітня 2013 року, зокрема п. 15, зазначено, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.

На підставі цього, та у відповідності до п. 20. постанови Кабінету Міністрів України, Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію, що в даному випадку відбулось 24 квітня 2013 року.

Таким чином, заповнюючи дану декларацію, відповідач підтвердив фактичне прийняття робіт у повному обсязі і, що роботи виконані належним чином, а Інспекція ДАБК, реєструючи декларацію, визнала дані про готовність об'єкта до експлуатації, що є підтвердженням виконання робіт у відповідності до проектної документацію, належними.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги твердження відповідача щодо складання та направлення акту претензій виконаних робіт за договором № 78 від 01.11.2012р., оскільки в листі від 18.04.2013р. відсутні посилання на цей акт та не вказано, що він додавався до листа. Відповідач надав докази вручення відправлення позивачеві 22.04.2013р., однак, відсутній опис відправлень, тому факт направлення цього акту позивачеві є недоведеним відповідачем.

Доводи відповідача щодо претензій у якості покрівлі після введення в експлуатацію складу торгового центру у м. Скадовську відноситься до правовідносин, які витікають із гарантії якості та урегульовані ст. 884 Цивільного кодексу України, тому не можуть бути доказом неякісності виконаних будівельних робіт, адже законодавство допускає погіршення стану збудованого приміщення через об'єктивні причини (наприклад, дощ) та регулює порядок усунення виявлених недоліків на стадії експлуатації закінченого будівництва на протязі гарантійного терміну.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо виконання робіт по усуненню недоліків іншою організацією у вересні 2013року, оскільки порядок передання та приймання робіт визначений ст. 882 Цивільного кодексу України, згідно з якою виявлені недоліки має усувати підрядник.

Частиною 1 ст. 852 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник мас право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідач не надав доказів, в розумінні ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України, виклику позивача для складання двостороннього дефектного акту щодо виявлених недоліків та погодження порядку усунення таких недоліків.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про повне та належне виконання робіт позивачем та необґрунтовану відмову відповідача від прийняття робіт, що стало порушенням вимог ст.ст. 509, 526, п.1 ст. 503 Цивільного кодексу України відносно виконання зобов'язань належним чином та у встановлений в договорі строк.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 12988,35 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.11.1.2 договору за невчасне здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0.1% від суми нездійсненого платежу в належний термін за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його вірним і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2718,49 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2013р. по справі №923/1241/13 слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Скадовське АТП 21185" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Херсонської області від 30.10.2013р. по справі №923/1241/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 21.01.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.