Рішення

від 16.01.2014 по справі 909/1297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 р. Справа № 909/1297/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Комунального підприємства "Енерготеплосервіс", вул.Шкрумеляка, 36, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення заборгованості в сумі 700481,23 грн.

за участю представників сторін:

від відповідача: Крицун Раїса Анатоліївна - голова ліквідаційної комісії, (Рішення ВК Коломийської міської ради №355 від 22.11.11 )

від позивача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі Позивач) звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Енерготеплосервіс" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 700481,23грн., в тому числі 597500,91 грн. основного боргу, 49082,14 грн. пені, 7690,27 грн. інфляційних та 46207,91 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак, направив суду телеграфом клопотання (вх.№254/14 від 11.01.14), в якому просить відкласти розгляд справи, у зв"язку із неможливістю явки представника.

Представник відповідача позов визнав, пояснив, що підприємство перебуває у стані припинення, діяльність не здійснює, у вирішення питання про відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги всі обставини справи та те, що строк розгляду справи обмежений процесуальним законодавством суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між сторонами по справі 20.12.10 укладено Договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2504БО-15, згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов"язується поставити відповідачу (покупцеві) імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. цього договору.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом січня-квітня 2011 року природний газ на загальну суму 1987665,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу.

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ, заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становила 597500,91 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст. 188 ГК України

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовну вимогу про стягнення 597500,91 грн. заборгованості за поставлений природний газ обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 49082,14 грн. пені, 7690,27 грн. інфляційних та 46207,91 грн. - 3% річних, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктом 7.3.1 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.4.1 договору, покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом перевірено правильність нарахування пені, інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 597500,91 грн. основного боргу, 49082,14 грн. пені, 7690,27 грн. інфляційних та 46207,91 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 14009,63 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232, 233 ГК України, ст.ст.509, 526, 530, 546, 549, 612, 624, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Енерготеплосервіс" про стягнення заборгованості в сумі 700481,23 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Енерготеплосервіс" (вул.Шкрумеляка, 36, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код 34378358) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул.Шолуденка,1, м. Київ, 04116, код 31301827) - 597500 (п"ятсот дев"яносто сім тисяч п"ятсот) грн. 91 коп. основного боргу, 49082 (сорок дев"ять тисяч вісімдесят дві) грн. 14 коп. пені, 7690 (сім тисяч шістсот дев"яносто) грн. 27 коп. інфляційних, 46207 (сорок шість тисяч двісті сім) грн. 91 коп. - 3% річних та 14009 (чотирнадцять тисяч дев"ять) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.14

Суддя Круглова О.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"