cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2013 р. Справа № 917/1671/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3434П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.13 у справі № 917/1671/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детектвне агентство "Білий Барс", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Землянки", с. Землянки, Глобинський район, Полтавська область
про стягнення 13 655,34 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детектвне агентство "Білий Барс" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Землянки" про стягнення 13655,34 грн., з яких: 13500,00 грн. - основного боргу, 155,34 грн. - пені, за договором про надання послуг по фізичній охороні об'єкта № 20/13 від 29.03.2013р., а також понесених ним судових витрат.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.10.2013р. у справі №917/1671/13 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Землянки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детектвне агентство "Білий Барс" 13500,00 грн. основного боргу, 155,34 грн. пені, 1720,50 грн. витрати по сплаті судового збору, 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ "Полтавхіммаш" посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що у судовому засіданні яке відбулося 15.09.2013 року, без підтвердження отримання відповідачем судової повістки та копії позовної заяви з додатками, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення у справі. Враховуючи той факт, що представник відповідача не приймав участь у розгляді справи, а також те, що відповідачу не були надіслані копії доданих до позовної заяви документів, відповідач вважає, що судом порушено принцип рівності перед законом і судом. Тому, відповідно до ст. 104 ГПК України, підставою для скасування рішення є, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
В судове засідання, призначене на 09.12.2013р., представники сторін не з'явились, причину неявки апеляційному суду не повідомили. У відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення (копії ухвали суду від 14.11.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду).
Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав та 09.12.2013р. (вх.№11793) від нього до канцелярії апеляційного суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, з посиланням на те, що відповідачем не була направлена копія апеляційної скарги на адресу ТОВ "Охоронно-детектвне агентство "Білий Барс". У зв'язку з цим позивач позбавлений можливості підготуватися до розгляду апеляційної скарги та подати відзив на скаргу з обґрунтуванням своєї правової позиції у справі. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача направити на адресу ТОВ "Охоронно-детектвне агентство "Білий Барс" копію апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, те, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представників сторін, за наявними в матеріалах справи доказами, у порядку ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 29.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно - детективне агентство "Білий Барс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" (замовник) був укладений договір про надання послуг по фізичній охороні об'єкта № 20/13 (договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати комплекс охоронних заходів власними штатними силами (охоронцями) та засобами, передбаченими діючим законодавством, з метою збереження майна та матеріальних цінностей замовника, що знаходяться в середині об'єкта, за період часу та на умовах, визначених даним договором (п. 1.1.).
Об'єктом охорони у п.3.1. договору сторони визначили ТОВ "Агрофірма "Землянки", яке знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Землянки.
У протоколі узгодження (додаток №1 до договору) сторони встановили вартість послуг з охорони за місяць у сумі 13500,00грн. (у т.ч. ПДВ).
Відповідно до п. 6.4 договору оплата послуг виконавця за договором здійснюється замовником у наступному порядку:
40 % - попередня оплата вартості послуг охорони з охорони об'єкта у межах даного договору;
60 % - не пізніше 20 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання послуг з охорони об'єкту (п.4.1.7.).
Датою оплати послуг вважається дата зарахування грошових коштів, перерахованих замовником на поточний рахунок виконавця (п.6.5.).
Договір набуває чинності після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у повному обсязі і діє на протязі одного місяця поточного року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.11.1.).
На виконання умов договору позивачем були надані охоронні послуги ТОВ "Агрофірма "Землянки" з охорони об'єкту, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Землянки у травні 2013р. на загальну суму 13500,00 грн., що підтверджується двостороннім актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000125 від 31.05.2013 р., підписаним уповноваженими особами як з боку виконавця, так і з боку замовника та скріплений печатками товариств сторін (а.с.18). Крім того, у даному акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
З існуванням заборгованості у розмірі 13500,00 грн. погоджувався і сам відповідач, підписавши акт звірки взаємних розрахунків №1 станом на 31.05.2013р. (а.с.66).
23.07.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією №45/13 та попередженням про звернення до суду у разі несплати відповідачем заборгованості до 01.08.2013р. (а.с. 40), доказом отримання 30.07.2013р. відповідачем вказаної претензії є поштове повідомлення (а.с. 39).
Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив, що і стало підставою для звернення ТОВ "Охоронно - детективне агентство "Білий Барс" до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.
Відповідач заперечує заборгованість у розмірі 13500,00 грн., стверджує, що оплата ним була проведена за травень 2013р. шляхом авансування у квітні 2013 р.
Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що з наявних матеріалів у справі, у тому числі - з вищевказаного акту звірки взаємних розрахунків №1 станом на 31.05.2013р. вбачається, що оплата проводилася відповідачем за послуги, надані у квітні 2013р., але цей період не є предметом даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані, виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Враховуючи умови договору та надані сторонами докази, у сукупності з наведеними нормами чинного законодавства, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 13500,00 грн. підтверджена належними доказами, будь-яких доказів оплати цієї суми відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 13500,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.
Крім того, позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 155,34 грн. за період з 21.06.2013р. по 20.07.2013р.
Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В п.2 ст. 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з п. Пунктом 8.3.1. договору замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату послуг виконавця, та сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що вираховується із вартості несплачених у строк послуг.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого господарського суду стосовно стягнення з відповідача заявленої до стягнення пені у розмірі 155,34 грн. за період з 21.06.2013р. по 20.07.2013р., оскільки перевіркою фактичного порушення строку оплати товару за договором, з урахуванням п.6.4. договору, яким передбачено здійснення остаточної оплати (60%) замовником не пізніше 20 банківських днів з моменту підписання сторонами акту встановила, що розрахунок здійснено безпідставно щодо строку оплати до 20.06.2013р. (протягом 20 календарних днів), з чим помилково погодився суд першої інстанції, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені у розмірі 155,34 грн. підлягає скасуванню як таке, що прийняте при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 3500,00 грн. витрат на послуги адвоката, понесених ним під час розгляду даного спору, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, безпідставно заявленими позивачем та неправомірно частково задоволені місцевим господарським судом, враховуючи наступне.
Дійсно, частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що до сум, які підлягають сплаті, у тому числі, відноситься оплата послуг адвоката.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання адвокатських послуг № 09/07/2013-02 від 09.07.2013р., свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 228 від 22.04.2002р., платіжне доручення № 70 від 30.08.2013р. про перерахування 3365,00 грн. та платіжне доручення № 77 від 05.09.2013р. про перерахування 350,00 грн. щодо надання правової допомоги. Платіжні доручення позивачем були надані суду під час розгляду справи.
Проте, надані позивачем докази оплати послуг адвоката - платіжне доручення № 70 від 30.08.2013р. про перерахування 3365,00 грн. і платіжне доручення № 77 від 05.09.2013р. про перерахування 350,00 грн. не є належними та допустимими й, відповідно, ці докази не мали бути прийняті судом першої інстанції, як не приймаються судом апеляційної інстанції як такі, що складені на виконання умов договорів відповідно №09/07/2012-01 від 09.07.2013р. та №30/08/2013 від 30.08.2013р. (які не міститься в матеріалах справи), тоді як у якості доказу існування правовідносин між ТОВ "Охоронно - детективне агентство "Білий Барс" та адвокатом Сидоренком О.П. до матеріалів справи надано вищезазначений договір № 09/07/2013-02 від 09.07.2013р. (а.с.24).
У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Ст. 43 ГПК України встановлено, що оцінка доказів судом здійснюється при повному, об'єктивному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів відзначає, що висновки суду першої інстанції про те, що оплата позивачем послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням № 70 від 30.08.2013р. про сплату 3500,00 грн. є неправомірними з вищенаведених обставин, що згідно з вимогами п. З. ч. І ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення в цій частині, з прийняттям нового рішення, яким у стягненні адвокатських послуг слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ "Агрофірма "Землянки" та скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних щодо стягнення 155,34 грн. пені та 1000,00 грн. оплати послуг адвоката у зв'язку з наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи. З прийняттям в цій частині нового рішення, яким у позові має бути відмовлено. В іншій частині оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що відповідач необґрунтовано стверджує про те, що господарським судом Полтавської області порушено вимоги Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято за відсутності представника ТОВ "Агрофірма "Землянки".
Наявні матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції були створені всі належні та допустимі умови для реалізації своїх процесуальних прав сторонами у справі, про всі судові засідання 03.09.2013р. та 27.09.2013р. сторони належним чином повідомлялись про місце і час розгляду справи (у тому числі і відповідач).
Згідно з п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до вимог названої ГПК, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштові відправлення з ухвалами господарського суду Полтавської області у даній справі були направлені сторонам за адресами, вказаними у позовній заяві, договорі про надання послуг з охорони, інших документах, за даними пошуку в ЄДР, а також в апеляційній скарзі відповідача.
Підтвердженням надсилання сторонам названих ухвал суду є відповідні відмітки на зворотному боці цих ухвал що, в силу приписів ст. 64 ГПК України, є свідченням належного повідомлення, а також повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 05.09.2013р. ухвали від 03.09.2013р., тому про відкладення розгляду справи на 27.09.2013р. відповідач був обізнаний. Присутній в судовому засіданні 27.09.2013р. представник відповідача Фурман І.В. був повідомлений про відкладення на 15.10.2013р. на 11:30 год., про що він розписався в матеріалах справи.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи №917/1671/13 учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.
Більше того, як вбачається з поштового опису вкладень (а.с.7) копія позовної заяви позивачем на належну адресу ТОВ "Агрофірма "Землянки" була направлена ще 24.07.2013 р., колегія суддів вважає, що відповідач мав право, у відповідності до ст. 22 ГПК України, з метою захисту своїх прав, звернутися до господарського суду Полтавської області з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи для з'ясування, у тому числі, і дати розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З аналізу матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідач про усі судові засідання був повідомлений належним чином. У судових засіданнях суду першої інстанції 27.09.2013р. та 15.10.2013р. приймав участь представник відповідача - Фурман І.В., про що зроблені судом відповідні записи у процесуальних документах (а.с.69-70, 83-88), а також і самим представником (а.с. 58, 67, 73, 81), тобто його посилання на те, що представник відповідача не приймав участі у розгляді справи не відповідають дійсності.
Питання про судові витрати вирішується відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.
У зв'язку з зазначеним, керуючись статтями 33, 36, 49, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.п. 3, 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.13 у справі № 917/1671/13 в частині стягнення 155,34 грн. пені та адвокатських послуг у розмірі 1000,00 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.13 у справі № 917/1671/13 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" (39013, Полтавська область, Глобинський район, с. Землянки, вул. Леніна,47, ідентифікаційний код 30748767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно - детективне агентство "Білий Барс" (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, буд. 4-Ж, кв. 116, ідентифікаційний код 34885296) 1701,92 грн. судового збору за подання позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно - детективне агентство "Білий Барс" (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, буд. 4-Ж, кв. 116, ідентифікаційний код 34885296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Землянки" (39013, Полтавська область, Глобинський район, с. Землянки, вул. Леніна,47, ідентифікаційний код 30748767) 09,79 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписано 16.12.2013 року.
Головуючий суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Істоміна О.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 36718667 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Гончар Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні