Постанова

від 16.01.2014 по справі 816/7252/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/7252/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Іванюк Є.В.,

представника позивача - Кішко Д.О.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна» (надалі по тексту - позивач, ТОВ «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2013 №0001152301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 524 989,00 грн, з яких: 349 992,00 грн - за основним платежем, 174 996,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №0001162301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 349992,00 грн за січень 2012 року, №0001142301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 138 093,00 грн, з яких 92062,00 грн - за основним платежем, 46 031,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промтехсінтез» (далі по тексту - ТОВ «НВП «Промтехсінтез») підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Під час господарських операцій з позивачем підприємство було зареєстроване платником ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

12.05.2005 ТОВ «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна» зареєстроване у якості суб'єкта господарювання в Подільській районній державній адміністрації у м. Києві, з 18.05.2005 підприємство перебувало на обліку у ДПІ у Подольському районі м. Києва, з 08.02.2012 підприємство перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві, з 31.05.2005 зареєстроване платником ПДВ.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У період з 14.11.2013 по 22.11.2013 згідно наказів №1005 від 12.11.2013 №1026 від 15.11.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна» з питань правомірності проведення взаємовідносин з ТОВ «НВП «Промтехсінтез» за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 92 062,00 грн, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за грудень 2011 року у розмірі 349 992,00 грн, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на суму 349 992,00 грн, чим порушено пункт 44.1 статті 44, підпункт 14.1.27 пункту 14.1. статті 14, пункти 138.2., 138.10. статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1. статті 139, пункти 198.1., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт перевірки №2038/16-01-22-01-09/33404679 від 28.11.2013 /том 1 арк. с. 12-56/.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 №0001152301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 524 989,00 грн, з яких: 349 992,00 грн - за основним платежем, 174 996,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №0001162301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 349992,00 грн за січень 2012 року, №0001142301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 138 093,00 грн, з яких 92062,00 грн - за основним платежем, 46 031,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1 арк. с. 67, 68, 69/.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13.12.2013 №№0001152301, 0001162301, 0001142301, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно акту перевірки підставою для збільшення позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 349 992,00 грн за грудень 2011 року, зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 349 992,00 грн за грудень 2011 року та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 138 093,00 грн стали господарські правовідносини позивача з ТОВ «НВП «Промтехсінтез».

Між позивачем та ТОВ «НВП «Промтехсінтез» укладено договір поставки від 26.08.2011 №2608/2011 за умовами якого, відповідно до специфікації поставки до зазначеного договору, останній зобов'язався поставити позивачеві устаткування для резервуарів по збиранню соняшникової олії /том 1 арк. с. 99-102, 103 -104/.

ТОВ «НВП «Промтехсінтез» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання Днепропетровською державною адміністрацією Дніпропетровської області 12.04.2004 та з 20.04.2004 взяте на облік платника податків /том 1 арк. с. 184, 190/.

Видами діяльності ТОВ «НВП «Промтехсінтез» є неспеціалізована оптова торгівля /том 1 арк. с. 179-183/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «НВП «Промтехсінтез» у грудні 2011 року позивачем надано договір поставки, рахунок-фактури, податкову накладну, платіжне доручення, квитанцію про реєстрацію податкової накладеної, товарно-транспорту накладну /том 1 арк. с. 114-118/.

Придбаний у контрагента товар позивач використовував для будівництва резервуарів по збиранню соняшникової олії, на підтвердження чого позивач надав будівельну документацію на зазначений об'єкт будівництва, первинні документи бухгалтерського обліку по будівництву зазначених резервуарів /том 1 арк. с. 193-220, том 2 арк. с. 79-245, том 3 арк. с. 1-250, том 4 арк. с. 1-90/.

На підставі вищезазначеного у грудні 2011 року позивачем сформовано кредит з ПДВ у розмірі 349 992,00 грн та витрати у розмірі 92 062,00 грн за 4 квартал 2012 року.

Доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «НВП «Промтехсінтез» на час здійснення спірних господарських операцій з відповідач не надав.

Посилання податкового органу на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №7204/224/32694389 від 21.12.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» з питань дотримання податкового та іншого законодавства України з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Хімагросервіс», ПП «СВ Гермес», ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ТОВ «Інфотерм», БПП «Сура», ПФП «Форест» у справі за позовом ТОВ «НВП «Промтехсінтез» суд відхиляє з огляду на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013, яка набрала законної сили, визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року (справа №804/6144/13-а) /том 2 арк. с. 57-62/.

Враховуючи те, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «НВП «Промтехсінтез», суд вважає висновок ДПІ у м. Полтаві про заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 92 062,00 грн, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за грудень 2011 року у розмірі 349 992,00 грн, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на суму 349 992,00 грн неправомірним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.12.2013 №№0001152301, 0001162301, 0001142301 такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру дорівнює 1720,50 грн.

Відповідно до положень пункту 21 частини першої статті 5 Закон України «Про судовий збір» органи доходів і зборів звільняються від сплати судового збору.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволено, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 458,81 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13 грудня 2013 року №№0001152301, 0001162301, 0001142301.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернозаготівельна компанія Королекс-Україна» (пл. Павленківська, 24, м. Полтава, 36029, ідентифікаційний код 33404679) судовий збір у розмірі 458,81 грн (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 січня 2014 року.

Суддя К.І. Клочко