Постанова

від 13.01.2014 по справі 821/4211/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р. 10 год.50 хв.Справа № 821/4211/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Душинової І.О., представника відповідача Попелишко Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Новотроїцький маслосирзавод" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Новотроїцький маслосирзавод" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 31.10.13 № 0001472200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 36406 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 18203 грн., № 0001482200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 34672 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 17336 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні податковою інспекцією норм чинного законодавства під час проведення перевірки діяльності підприємства ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод", висновки акту перевірки від 22.10.2013 № 253/22-1/00447586 не відповідають дійсності та засновані на припущеннях перевіряючих осіб. Позивач зазначає, що податкова інспекція позбавлена повноважень визнавати нікчемними правочини, укладені у березні 2012 року між позивачем та ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД", доказів їх нікчемності або недійсності не має, всі первинні бухгалтерські та податкові документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат були в наявності у перевіряючих, придбаний у постачальника товар підприємством було використано у власній господарській діяльності, контрагент зареєстрований в ЄДР, є платником ПДВ, податкове законодавство не вимагає від ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" контролювати законність ведення господарської діяльності своїх контрагентів, що також підтримано позицією Судової палати в адміністративних судах ВСУ в постанові від 31.01.2011 № 14/11.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач, Генічеська ОДПІ) проти позову заперечує посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих спірних податкових повідомлень - рішень, які були винесені за висновками акту перевірки від 22.10.2013 № 253/22-1/00447586. Генічеська ОДПІ зазначає про те, що в ході проведення перевірки діяльності позивача з контрагентом ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" було використано акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 155/22-200/13853514 від 12.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2012 року", з якого взято інформацію про відсутність за місцем знаходження, відсутність трудових ресурсів, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей, що свідчить про відсутність всіх необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності. Генічеська ОДПІ також зазначає про реєстрацію підприємства ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" на осіб, які ніякого відношення до його діяльності не мають, в КОЗП ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС зареєстровані матеріали відносно ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" за ознаками злочину передбаченого ст. 205 КК України. Таким чином, податкова інспекція дійшла до висновку про те, що оскільки контрагент позивача ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" здійснював діяльність у перевіряємому періоді, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини між ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" та ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" визнані нікчемними, що позбавляє право у позивача на формування податкового кредиту та валових витрат.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство "Новотроїцький маслосирзавод" є юридичною особою з 08.06.2004, основним видом діяльності якого є перероблення молока, виробництво масла та сиру, перебуває на обліку в податковій інспекції Новотроїцького відділення Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у ХО як платник податку на додану вартість та податку на прибуток.

З матеріалів справи та наданих сторонами пояснень вбачається, що спірні відносини виникли між сторонами внаслідок проведеної позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД." за період березень 2012 року, висновки якої знайшли своє відображення в акті перевірки від 22.10.13 № 253/22-1/00447586.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась на підставі наданих первинних документів ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод": податкові накладні від 19.03.12 № 87, від 26.03.12 № 130, видаткові накладні від 19.03.12 № ТС-000221, від 26.03.12 №ТС-000264, товарно-транспорті накладні від 19.03.12 ФАМ №19/03, від 26.03.12 ФАМ № 0264, договір поставки № 228 від 19.06.12, № 281 від 26.03.12. З перевірки бази даних "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" перевіряючі особи ДПІ зафіксували розбіжності між показниками ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" та ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД.", позивачем задекларовано податковий кредит за березень 2012 року у розмірі ПДВ 34672 грн., ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД." станом на 08.10.13 у розмірі ПДВ 0,00 грн.

В ході даної перевірки, перевіряючими посадовими особами податкової служби було використано відомості акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 155/22-200/13853514 від 12.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2012 року" (наданий до справи відповідачем), з якого взято до уваги інформацію щодо стану контрагента 9 - "направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження", на теперішній час має стан 7 - "до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", у ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" відсутні трудові ресурси, транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності, що свідчить про відсутність всіх необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності. Генічеська ОДПІ також зазначає про реєстрацію підприємства ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" на осіб, які ніякого відношення до його діяльності не мають. Опитана колишній керівник та засновник підприємства ОСОБА_3 повідомила, що зареєструвала підприємство на прохання сторонньої особи, до фінансово-господарської діяльності відношення не має. Опитана матір діючого засновника ОСОБА_4 повідомила, що її син ніякого відношення до ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" не має. В КОЗП ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС зареєстровані матеріали відносно ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" за ознаками злочину передбаченого ст. 205 КК України. За даних обставин зроблено висновок про те, що операції ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" у березні 2012 року з постачальниками-покупцями є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемних, операції товариства не мають необхідних ознак для здійснення операцій з урахуванням часу роботи, відсутні необхідні умови для здійснення операцій, у зв'язку з чим, діяльність ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" була спрямована на надання вигоди третім особам.

Виходячи з висновків із акту перевірки № 155/22-200/13853514 від 12.06.2012, відповідач зазначає, що ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" по операціям у березні 2012 року з контрагентом постачальником мазуту М-40 у кількості 31,05тонн ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД", неправомірно сформовано податковий кредит у сумі 34672 грн., у зв'язку з чим податковий кредит за вказаний період підлягає зменшенню на 34672 грн. внаслідок виключення з податкового кредиту суми ПДВ по операціям придбання товару у ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД", який був предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій, визнані недійсними. Відповідно за І-й квартал 2012 року валові витрати ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" задекларовані у сумі 173360грн. підлягають зниженню на суму 36406 грн. у зв'язку з визнанням первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій недійсними та мають ознаки нікчемності.

Таким чином, перевіркою встановлені порушення ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" вимог ч.1, ч. 5 ст.203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 ЦК України - не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ "ТМФ Транспосервіс ЛТД" за березень 2012 року;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 34672 грн., у т.ч. у березні 2012 року у сумі 34672 грн.;

п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 173360 грн., у т.ч. за І квартал 2012 року на суму витрат 173360 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 36406 грн., у т.ч. за І квартал 2012 року на суму 36406 грн.

На підставі зазначених порушень, Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийнято спірні податкові повідомлення - рішення від 31.10.13:

- № 0001472200 про збільшення ПАТ "Новотроїцький маслосирзавод" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 36406 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 18203 грн.;

- № 0001482200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 34672 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 17336 грн.

Суд вважає неправомірними винесені зазначені податкові повідомлення - рішення виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 14.1.181 ст. 181 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. У відповідності до вимог ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1). Згідно пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 ст. 198 ПК України). Пункт 201.1 ст. 201 ПКУ передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, в тому числі, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку визначеному законодавством. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ). Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

З точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення вартості товару до складу валових витрат є використання придбаних товарів у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування цих правочинів.

Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, акту перевірки, первинних бухгалтерських документів, документів податкового обліку та звітності, договору, під час проведення перевірки ПАТ "Новтроїцький маслосирзавод" у податкової інспекції були в наявності всі необхідні бухгалтерські та первинні документи на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "ТМФ "Транспосервіс ЛТД" - договори поставки нафтопродукту, рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (наявні в матеріалах справи), перевірена податкова звітність позивача, зауважень до складання податкових декларацій у Генічеської ОДПІ не виникло. Доставка товару позивачу здійснювалась за рахунок контрагента позивача, що підтверджується наданими суду товарно-транспортними накладними, придбаний у ТОВ "ТМФ "Транспосервіс ЛТД" паливно-мастильний матеріал був оприбуткований належним чином та використаний позивачем у власній господарській діяльності. ПАТ "Новтроїцький маслосирзавод" є діючим підприємством, виробляє молочну продукцію, мазут використовується для котельної, оскільки підприємство не газифіковано, що підтверджується наданими позивачем звітами підприємства до Державного статистичного спостереження про залишки та використання енергетичних матеріалів, звіти комірника та головного інженера.

Суд вважає, що задіяні позивачем для формування податкового кредиту податкові накладні за спірний період оформлені належним чином, містять в собі всі необхідні реквізити для ідентифікації суб'єктів господарської операції та відповідно об'єкту, вартості придбаного товару, видані платниками податку на додану вартість, підписані уповноваженою особою. Контрагент позивача ТОВ "ТМФ "Транспосервіс ЛТД" був зареєстрований в ЄДР як юридична особа, є платником ПДВ, відображав в своїй податкової звітності наслідки господарських операцій.

Суд вважає також неправомірним використання перевіряючими акту зустрічної звірки контрагента ТОВ "ТМФ "Транспосервіс ЛТД", оскільки акт складений без участі представників товариства, доказів відсутності підприємства за юридичною адресою на момент складання акту не було, доказів наявності у товариства станів "9" та "7" не надано, не доведено відсутність підприємства за юридичною адресою. Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. З наданого суду витягу з ЄДР від 29.11.13 № 17674244 та здійсненого запиту до інформаційно-ресурсного центу вбачається, що підприємство зареєстроване за адресою вул. Морехідна, 14, м. Миколаїв, керівник підприємства ОСОБА_4 Суду не надано протоколів допиту керівників підприємства та доказів наявності кримінальної справи щодо посадових осіб підприємств, не надано вироку чи іншого рішення суду відносно даних осіб. Суду не надано доказів того, що позивачу було відомо про недоліки в діяльності ТОВ "ТМФ "Транспосервіс ЛТД".

Перевіряючи особи в акті перевірки визнають нікчемними угоди на підставі статей ЦК України як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочини, укладені позивачем, не відносяться до таких, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо. Разом з тим, акти перевірок як позивача так і його контрагентів не тільки не містять посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб підприємств на порушення публічного порядку, не пояснюють, в чому саме таке порушення полягає. Відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Тому правочини між позивачем та його постачальником є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.10.12 по справі № 2а-3423/12/2170, яка набрала законної сили, були також досліджені відносини між позивачем та ТОВ "ТМФ "Транспосервіс ЛТД" по придбанню палива в інших періодах - лютий, квітень 2012 року та встановлено відсутність податкових порушень при придбанні та оформленні товару позивачем, доводи податкової інспекції про нереальність господарських операцій суд не прийняв з огляду на недоведеність. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Генічеська ОДПІ не довела суду, що позивач уклав формальні договори, на виконання якого склав формальні документи, що фактичного виконання договору та фактичної поставки товарів не відбулось. Сам факт сплати позивачем коштів за товар, факт подальшого використання товару, вже є ознакою того, що правочини не є фіктивними, оскільки за фіктивними правочинами не відбуваються ніякі дії зі сторони учасників правочину.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Новотроїцький маслосирзавод".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 31.10.13 № 0001472200, № 0001482200.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Новотроїцький маслосирзавод" (вул. Шевченко, 154, смт. Новотроїцьке, Новотроїцький район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 00447586) витрати по сплаті судового збору в сумі 1066 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 17 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 січня 2014 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.1