Ухвала

від 16.01.2014 по справі 810/2493/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2493/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кріль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Земгруп» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ла Земгруп» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року № 0001542205 та № 0001532205.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 18.04.2013 року № 380/22-00/36076755 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Земгруп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Тартел» (за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства: пункт 198.1 статті 198, пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає до сплати, у розмірі 50 100, 00 гривень, в тому числі за лютий 2012 року - 50 100, 00 гривень; пункт 138.2 статті 138. підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати в сумі 52 605, 00 гривень, в тому числі за І квартал 2012 року 52 605, 00 гривень.

На підставі Акта перевірки від 18.04.2013 року № 380/22-00/36076755, року ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року № 0001542205 за платежем по податку на прибуток на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 65 757, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 0, 00 гривень та від 16.05.2013 року № 0001532205 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 50 100, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 525, 00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що донарахування ПДВ та податку на прибуток відбулося у зв'язку з нікчемністю право чинів, укладених між позивачем та ТОВ «Тартел».

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагента на виконання зобов'язань по укладеним договорам.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ «Тартел» було укладено договори № 36/1 від 30.01.2012 року на суму 200 400, 00 гривень та № 36/2 від 30.01.2012 року на суму 100 200, 00 гривень на виконання проектно-вишукувальних робіт для розробки проектів землеустрою. Перелік об'єктів наведений у додатках до вказаних договорів. Документообіг між підприємством позивача та ТОВ «Тартел» здійснювався шляхом передачі документів представниками одного підприємства представникам іншого. Також була проведена передача матеріалів в електронному вигляді для подальшої обробки файлів в форматі «dmf» в програмному забезпеченні «Digitals» та файлів в форматі «bmp» без застосування спеціалізованого програмного забезпечення.

По договору № 36/1 від 30.01.2012 року була проведена передоплата в сумі 200 400, 00 гривень 24.02.2012 року, після чого була отримана належним чином оформлена податкова накладна № 23 від 24.02.2012 року, 29.02.2012 року, після усунення всіх недоліків, роботи були прийняті, про що підписаний акт на суму 200 400, 00 гривень (суми з акту були віднесені до кредиту 631 рахунку).

По договору № 36/2 від 30.01.2012 року була проведена передоплата в сумі 100 200, 00 гривень 29.02.2012 року, після чого була отримана належним чином оформлена податкова накладна № 30 від 29.02.2012 року, 29.02.2012 року, роботи були прийняті, про що підписаний акт на суму 100 200, 00 гривень (суми з акту були віднесені до кредиту 631 рахунку). Сума оплати 100 200, 00 гривень була проведена по дебету 631.

Суми по договорам № 36/1 від 30.01.2012 року та № 36/2 від 30.01.2012 року до валових витрат в декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2012 року не були відображені, оскільки реалізація проводилась в інших податкових періодах після додаткової обробки отриманих матеріалів.

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Крім того, виконані ТОВ «Тартел» проектно-вишукувальні роботи в подальшому були використані позивачем для розробки проектів землеустрою та технічної документації на виконання договорів із замовниками, копії яких наявні в матеріалах справи. Станом на червень місяць 2013 року 30 проектів землеустрою були виконані в повному обсязі та реалізовані замовнику, що підтверджено наданими позивачем документальними доказами. 10 проектів залишені в процесі розробки проектів землеустрою.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не були зареєстровані платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 21.01.2014 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.