Постанова

від 20.01.2014 по справі 263/12320/13-а

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Провадження №2-а/263/18/2014

Справа №263/12320/13-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарях Марцині Д.С., Сіренко Ю.В., за участю представників позивача Дженчако З.П., Аляб 'єва І.М., третьої особи ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання рішення незаконним та скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ЖБК «Молодіжний» звернувся до суду з позовом до відповідача про скасуванню прийнятого ним рішення № 135 від 20.04.2011 року в частині переведення квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення. В обґрунтування позовної заяви вказав, що прийняття вказаного рішення суперечить вимогам закону, а саме, будинок належить ЖБК «Молодіжний», тому відповідач не міг вирішувати питання про переведення квартири в нежитловий фонд. Переведення жилих квартир у нежитлові приміщення, використання їх для підприємницької діяльності взагалі заборонено статутом кооперативу та загальними зборами його членів. Не було й виключних підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Просив суд скасувати оскаржуване рішення.

У судовому засіданні представник позивача Аляб 'єв І.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та додав, що АДРЕСА_4 належить ЖБК «Молодіжний», який не надавав своєї згоди на переведення квартири АДРЕСА_1 в нежитлове приміщення. При цьому вказана квартира була придатна для проживання та використання, у зв'язку з чим відсутні виключні обставини для виведення її з житлового фонду. Також відповідач не отримав згоди власників суміжних приміщень, але їх заяви про незгоду з переведенням квартири у нежитловий фонд. Приміщення, яке було виведено оскаржуваним рішенням відповідача, використовується для підприємницької діяльності - працює магазин з торгівлі свіжим м'ясом, у зв'язку із чим відчувається сморід, що не відповідає санітарним нормам. Згідно відповідачі відповідача у 2001 році, оскаржуване рішення ним не приймалося, тому про нього кооператив дізнався лише у судовому засіданні, яке відбулося 05.11.2013 року при розгляді цивільної справи за позовом ЖБК «Молодіжний» до ОСОБА_3 про повернення в первісний стан переобладнаної квартири. Просив визнати оскаржуване рішення незаконним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача Дженчако З.П. позовні вимоги та пояснення представника Аляб 'єва І.М. підтримала у повному обсязі, просила визнати оскаржуване рішення незаконним та скасувати.

Представник відповідача Васильєв В.О. у судове засідання не з'явився, заперечень до адміністративного позову не надав, але надав суду заяву з клопотанням розглянути справу у його відсутність та згідність з рішенням суду, яке буде прийняте відповідно до Закону.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні заперечував проти позовних вимог. Вказав, що він є добросовісним набувачем, отримав приміщення згідно договору купівлі-продажу, 15.02.2013 року надав голові кооперативу технічну документацію на вказане приміщення. Просив залишити позов без задоволення.

Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав позовні вимоги безпідставними та пояснив, що ОСОБА_3 придбав нежитлове приміщення АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, отримав свідоцтво про право власності на нього, ввів його в експлуатацію, є добросовісним набувачем. Вважав, що норми житлового кодексу застаріли та право власності ОСОБА_3 на вказане приміщення забезпечується Конституцією України, ст. 319, 320 ЦК України. В Правилах забудови м. Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 26.09.2006 року, не вказується, що необхідна згода кооперативу на переведення квартири в нежиле приміщення. Позивач не є власником будинку, а власником будинку є власники квартир, які не належать до державного та громадського фонду. Вважав, що строки звернення до суду пропущені, оскільки позивач знав про прийняте рішення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, заяви про відкладення справи до суду не надавала.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, третьої особи та її представника, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ЖБК «Молодіжний» є юридичною особою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 286418 та відомостей з ЄДР станом на 22.11.2013 року. ( а.с. 5, 10-12).

Згідно відповіді Маріупольського бюро технічної інвентаризації № 908 від 09.02.2011 року, домоволодіння АДРЕСА_4 збудовано ЖБК «Молодіжний». (а.с. 4).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 24.12.2012 року ОСОБА_3 належить нежиле приміщення АДРЕСА_1, яке він придбав у ОСОБА_5 ( а.с. 8-9).

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 135 від 20.04.2011 року «Про переведення квартири АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення» за результатами розгляду звернення ОСОБА_5 про переведення квартири у нежитлове приміщення, було вирішено вивести з житлового фонду квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_5 (а.с. 7).

Згідно заяв ОСОБА_7, яка проживає в АДРЕСА_2, та ОСОБА_8, яка проживає в АДРЕСА_3, від 15.08.2013 року, вони не надавали згоду на виведення з жилого фонду квартири АДРЕСА_1. (а.с. 36, 37).

Відповідно до п. 2 та п. 10.5 Статуту ЖБК «Молодіжний», зареєстрованого в виконкомі Маріупольської міської ради № 317 від 30.06.2000 року, основною метою кооперативу є забезпечення належного утримання майна кооперативу, яке перебуває у загальному користуванні, а також захист майнових інтересів членів кооперативу. Рішення загальних зборів про проведення реконструкції будинку з переплануванням одиниць вважається прийнятим за наявності письмової згоди всіх власників, майнові інтереси яких це планування зачіпає. (а.с. 53-63).

Відповідно до частини п'ятої статті 319 Цивільного Кодексу (надалі - ЦК) України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придану для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об'єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

Відповідно до ст. 6 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Згідно статті 8 ЖК УРСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 7 ЖК УРСР, лише непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнано в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

За змістом частини другої статті 7, частини першої статті 8 Житлового кодексу УРСР у виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчого комітету обласної і міської ради народних депутатів.

У відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Пунктом 21 Правил забудови м. Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 26.09.2006 року № 5/5-581, передбачений порядок переведення житлових приміщень (будинків), їх частин із житлового в нежитловий фонд (надалі - Порядок), який визначає механізм відкриття об'єктів у приміщеннях (будинках), їх частинах шляхом переведення із житлового в нежитловий фонд для реконструкції та подальшої експлуатації за цільовим призначенням. Надання дозволу на проведення реконструкції житлових будинків та житлових приміщень здійснюється одночасно з переведенням їх в нежитлові та виключенням з житлового фонду. Чинність Порядку поширюється на житловий фонд (житлові будинки, житлові квартири в них, а також житлові приміщення в інших будівлях), що знаходиться на території міста і належать фізичним або юридичним особам на праві приватної або колективної власності.

Згідно п. 21.7 Порядку, дозвіл на переведення житлових приміщень (будинків) або їх частин із житлового в нежитловий фонд для розміщення в них об'єктів певних видів діяльності надається за рішенням виконавчого комітету міської ради. При проведенні реконструкції житлових та нежитлових приміщень багатоповерхових будинків додається узгодження експлуатаційної організації та об'єднання співвласників будинку (якщо таке створено), а для житлових приміщень у будинках житлово-будівельних кооперативів - виписка з протокольного рішення загальних зборів членів кооперативу.

Таким чином, для проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1, з переобладнанням її під магазин та переведення її у нежиле приміщення, необхідно було в обов'язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень та житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний», що зроблено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач вважав вказане рішення незаконним і просив його скасувати, а відповідачем не надано доказів, які підтверджують законність та обґрунтованість ухваленого рішення, суд приходить до висновку про необхідність визнання оскаржуваного рішення незаконним та його скасування.

Щодо заяви представника третьої особи про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, суд вважає, що такий строк позивачем не пропущений, оскільки згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з відповіді міського голови на адресу жителів будинку АДРЕСА_4 № Ко-2562-11-1.1-0813 від 26.07.2011 року, рішення про виведення квартири АДРЕСА_1, із житлового фонду виконавчим комітетом Маріупольської міської ради не приймалося, дозволу на перепланування квартири не надавалося. (а. с. 29).

Дані, які свідчили б про повідомлення ЖБК «Молодіжний» про прийняте рішення № 135 від 20.04.2011 року, суду не надані.

Оскільки згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа, то з місцевого бюджету м. Маріуполя на користь Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» підлягає стягненню сплачений позивачем при подачу позову судовий збір у розмірі 68,82 грн.

На підставі ст. ст. 319, 379 ЦК України, ст.ст.6-8 ЖК УРСР, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 21 Правил забудови м. Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 26.09.2006 року № 5/5-581, керуючись ст.ст. 6-9, 71, 86, 99, 100, 159, 160-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання рішення незаконним та скасування, задовольнити.

Рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 135 від 20.04.2011 року в частині переведення квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення, визнати незаконним та скасувати.

Стягнути з місцевого бюджету на користь Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» (код ЄДРПОУ 23422494) сплачений ним при подачу позову судовий збір у розмірі 68,82 грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Степанова